До війни в Донецьку діяли три репертуарних театри: драматичний, ляльковий і оперний. Працюють вони й досі, але з березня у них з'явився новий потужний конкурент, який в перспективі погрожує залишити професійних акторів без вдячного глядача. Уся справа в тому, що в окупованому місті розпочав роботу "український народний трибунал", завдання якого - посадити на лаву підсудних ні багато ні мало всю верхівку української влади: від Олександра Турчинова до Петра Порошенка. У клінічній картині явища і в тому, чому ватажки так званої ДНР раптом почали визнавати Донбас Україною, розбирався "Апостроф".
Історія питання
Очевидно, в Кремлі засмутилися, що у Володимира Путіна проглядаються "блискучі" перспективи в Гаазі, а у його українського колеги таких перспектив немає. Тому Петру Порошенку, та й взагалі всій українській владі, в Москві вирішили влаштувати "маленьку Гаагу" вже зараз – зусиллями маріонеткових чиновників так званої ДНР.
Так, у лютому ватажок донецьких бойовиків Олександр Захарченко в різкій формі засудив ухвалений парламентом закон щодо Донбасу, який в ЗМІ називають "законом про реінтеграцію".
"Закон про "реінтеграцію" – це закон, який узаконює військові злочини, виправдовує дії карателів, дає повну свободу на порушення Конституції України та основних законів цієї держави", - обурювався Захарченко.
Ватажок донецьких бойовиків Олександр Захарченко
І тут же озвучив свою "відповідь Чемберлену":
"У відповідь ми зробимо "народний трибунал", який буде засуджувати дії карателів".
Що ж таке цей "народний трибунал"?
Збирати матеріали про "злочини карателів" на Донбасі, як запевняють функціонери окупаційних адміністрацій, вони почали ще з осені 2015 року. Займалися цією роботою придворні "громадські активісти" ДНР. Після спічу Захарченка про дзеркальні заходи "активісти" об'єдналися в організацію "Справедливий захист" з тим, щоб засудити "злочини карателів". Далі завирувала робота зі створення фейкового "суду присяжних". Стати "присяжним" нібито міг будь-який житель окупованої території. Для цього потрібно було лише направити лист із відповідним побажанням на електронну пошту. 20 березня відбулося перше засідання "народного трибуналу", на якому обрали 12 "присяжних" і навіть затвердили статут. Увесь цей процес подається під соусом ініціативи з низів, мовляв, зібралися обурені люди і вирішили вивести на чисту воду "київську кліку".
Перше "судове засідання" цього самого "народного трибуналу" заплановане на початок наступного тижня. Ідейні натхненники цієї постановки вже встигли заявити, що будуть викликати на допити президента Петра Порошенка, секретаря РНБО Олександра Турчинова, начальника Генштабу ЗСУ Віктора Муженка, главу МВС Арсена Авакова та інших високопоставлених чиновників України. Оскільки особисто вручити "повістки на допит" представники "трибуналу" зі зрозумілих причин не зможуть, Порошенка, Авакова, Турчинова та інших обіцяють несамовито спамити запрошеннями на електронну пошту.
Щоб можновладці в Києві особливо не журилися, їм навіть пообіцяли захист. У ролі адвоката виступить така собі Олена Грідіна – місцевий юрист з Донецька.
"Вважаю, що участь захисника є обов'язковою, бо будь-якій людині гарантовано право на захист її інтересів у суді", - бадьоро заявила вона.
З боку звинувачення протистояти їй буде Сергій Кожем'якін – також місцевий адвокат.
"Порошенку, Турчинову, Парубію, Гройсману, Полтораку, Муженку, Авакову і Яценюку не вдасться піти від відповідальності", - грізно анонсував свою готовність рвати і метати "обвинувач".
До речі, на фігурі товариша Кожем'якіна слід зупинитися трохи докладніше. Як випливає з інформації в його резюме, розміщеного у відкритих джерелах, з 2001 по 2008 рік він працював слідчим... в Службі безпеки України. За цей час він встиг навіть заробити чотири грамоти і дві медалі від СБУ.
Свої п'ять копійок вставили і "присяжні". "У якості присяжних при ухваленні рішень ми постараємося проявити максимальну об'єктивність", - заявила "старший присяжний" Ірина Шевченко.
Раптова українізація
Насправді зі всієї цієї постановки можна було би просто посміятися і не звертати на неї уваги. Історії відомі подібні "народні трибунали", наприклад, процес із розслідування військових злочинів, скоєних у В'єтнамі, відомий як "трибунал Рассела", рішення якого не мали абсолютно ніякої юридичної сили. Чи варто говорити, що будь-які рішення фейкового "трибуналу", винесені у фейковій "республіці", мають такі ж шанси отримати юридичну вагу, як Віктор Янукович завоювати олімпійське золото в бобслеї? Але для чогось же це інсценування Кремлю потрібне?
"А ви згадайте старий анекдот про три конверти. Якщо не хочеться відкривати конверт номер три, то необхідно весь час шукати винних, а кращих винних, ніж "хунта" і "бандерівці", вигадати складно, - пояснює "Апострофу" логіку бойовиків аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич. – Будь-які такі "народні трибунали" – це прекрасне шоу, яке заповнює ефір, показує бурхливу роботу і підштовхує людей до висновку. А хто винен, що у нас так погано? Звичайно, Порошенко, Аваков, "бандерівці", "Правий сектор" і хто завгодно. Насправді я здивований, чому вони не запустили це раніше".
"Просто необхідно чимось займати і розважати населення, що бідує, - додає "Апострофу" відомий блогер з Донецька Денис Казанський. – Оскільки активних бойових дій немає і мобілізувати людей військовою загрозою не виходить, створюється ілюзія, що вони комусь мстяться, вершать справедливість. Це чистий фейк, розрахований на інформаційну хвилю".
Якого ж інформаційного ефекту домагаються бойовики? Справа в тому, що цей процес – логічне продовження потуг Кремля зі вштовхування "республік" у тому вигляді, в якому вони є, в Україну.
"Останні два роки Кремль говорить, що Донбас – це Україна, - зазначає Ігар Тишкевич. – Єдиним з ватажків терористів, хто намагався протидіяти цій тезі, був [Ігор] Плотницький, який через своє нерозуміння все ще думав, що веде Луганську область до складу РФ. Але закінчилося все тим, що Плотницького знайшли у російському СІЗО (нагадаємо, за останніми даними наших джерел, Плотницький знаходиться в Москві, й із міста йому виїздити заборонено, - "Апостроф"). Тому все цілком логічно: хазяїн сказав – песик гавкнув".
Але найцікавіше, що саме "гавкають" у ДНР. Наприклад, "голова народного трибуналу" Олена Шишкіна раптом заявляє буквально наступне: "Ми – громадяни України, ми хочемо, щоб Україна возз'єдналася, після виконання Мінських угод".
"Громадяни України"? Тобто ДНР – все?
Далі – більше. Шишкіна повідомляє, що "суд" над Порошенком пройде за українськими законами!
"Ми визнаємо закони України і вважаємо, що нинішня влада в Києві порушує ці закони. І судити ми їх будемо за законами України", - каже так звана "голова".
І контрольний: "Коли в Києві прийдуть до влади адекватні політики, "трибунал" передасть у Верховний суд України всі матеріали для винесення реального офіційного вироку на підставі нашого попереднього громадського вироку, заснованого на чинному Кримінальному кодексі України", - резюмувала Шишкіна. Завіса.
Голова так званого "народного трибуналу" Олена Шишкіна (в центрі)
У такому акцентованому упорі на Україну і криється головна пастка Кремля.
"Таким чином вони намагаються створити якусь видимість легітимності процесу, - говорить Денис Казанський. – Наприклад, коли тільки починався військовий конфлікт на Донбасі, там рулили росіяни: Стрєлков і Бородай. Вони - громадяни Росії. А потім їх замінили показово українськими громадянами, щоб підкреслити, що відбувається саме громадянська війна. Так і в цьому випадку йде спроба показати, що це громадянська війна. Але насправді це звичайні колабораціоністи, яким платять гроші".
По-друге, Москва штучно створює видимість існування в українському суспільстві такої групи людей, які окупантом Росію не вважають. І це ще одне відсилання до нібито громадянської природи конфлікту.
"На окупованих територіях є повністю проросійські товариші, які за царя-батюшку, все російське, і з ними все зрозуміло. Але є певна фракція людей, які призначені бути "троянськими конями", - пояснює "Апострофу" донецький політолог Станіслав Федорчук. – Вони кажуть, що нібито вони не за Росію, а за іншу Україну, яка дружила б з Росією. Вони просто зображують із себе українців з "іншою" точкою зору. Це частина гри, не більше. Але це найнебезпечніша частина гри".
А поки ватажки бойовиків ведуть ігри та влаштовують показові шоу, грізно роздуваючи щоки, звичайні жителі Донецька, які реально постраждали від бойових дій, залишаються сам на сам зі своїми проблемами.
"Практично всі, хто жив у районі аеропорту, залишилися без своїх будинків. Хто за це має відповісти? Обіцяного нового житла так ніхто і не отримав: люди туляться у родичів або вже виїхали, – нарікає в коментарі "Апострофу" житель Донецька Євген. – Цей "трибунал" різко скорочує шанси таких людей домогтися хоч якоїсь справедливості, адже реальна біда підміняється фарсом, якимось невдалим жартом. Замість того, щоб вирішити проблему, та хоча б ту ж кімнату в гуртожитку дати, нам кажуть: у всьому винен Порошенко. Зашибісь. Я дуже радий, що бабусі, яких обрали "присяжними" в цьому суді, відчують свою значущість... А далі що? А далі нічого. Поговорили і забули".
