РУС. | УКР.

Неділя, 20 січня
  • Лайм
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
27.75
Суспільство

Читайте нас у Telegram-каналі

Чи реальна загроза: чим за 30 днів відповість Путін

Воєнний стан тисне на Кремль: бойовики готують відповідь

Воєнний стан тисне на Кремль: бойовики готують відповідь Фото: EPA/UPG

Після введення воєнного стану в 10 регіонах України на 30 днів суспільство розділилося на два табори: тих, хто підтримав рішення президента, і тих, хто проти. Наріжним каменем дискусії стало питання: чому військовий стан введено саме зараз і чи дійсно Росія як ніколи близька до широкомасштабного наступу на Україну. В актуальності військових загроз розбирався "Апостроф".

"Контрольний" від прем'єра

Першу скрипку в оркестрі, який акомпанує військовому стану, зіграв президент, заявивши, що Росія різко збільшила чисельність своїх військ на кордонах з Україною.

Ситуацію загострив і начальник Генштабу Віктор Муженко. За словами генерала, на північно-східних, східних і південних кордонах України з РФ сконцентровано близько 300 російських танків Т-62. Крім того, росіянами сформована дивізія з двох танкових і двох мотопіхотних полків, яка входить в восьму загальновійськову армію РФ. Штаб цієї ж армії контролює армійські корпуси на окупованих територіях.

"Ми бачимо системне формування", - підкреслив Муженко.

За інформацією Головного управління розвідки Міноборони, російське командування на окупованих територіях Донбасу ввело особливий режим підтримки бойової готовності першого і другого армійських корпусів.

"Передові позиції посилюються додатковими бронегрупами і артилерійськими розрахунками із забезпеченням їх подвійним боєкомплектом. При цьому, російським військовослужбовцям на період дії воєнного стану скасували відпустки і заборонили звільнення з військової служби", - зазначив спікер Міноборони, полковник Дмитро Гуцуляк.

З одного боку, владі вигідно згущувати фарби, щоб виправдати введення воєнного стану на тлі розмов про перенесення виборів президента. Але з іншого боку, навіть самі бойовики не заперечують, що сили так званої народної міліції "проводять інтенсивну бойову підготовку". Правда, терористи ніби готуються не до наступу, а захисту від наступу ЗСУ, який, на думку бойовиків, заплановано на грудень.

Президент України Петро Порошенко, міністр оборони України Степан Полторак та начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко під час наради про заходи з реалізації Указу та закону щодо запровадження воєнного стану Фото: прес-служба президента

Та й генсек НАТО Йенс Столтенберг заявив, що Альянс провів найбільше посилення колективної оборони на східних кордонах з часів холодної війни. А НАТО вже складно запідозрити в навмисному нагнітанні паніки в угоду політичному клімату в Україні.

Але цікаво, що в той же день, коли Муженко говорить про потужне підсилення росіян на сході, його підлеглий - полковник ЗСУ, офіцер Генштабу Віктор Шідлюх, закликає не панікувати.

"Дехто спекулює і починає розганяти паніку, нібито вже на певному напрямку розгорнулися сили агресора і готові до атаки, - зазначив Шідлюх в ефірі одного з телеканалів. - Вони завжди мали два ешелони. Перший ешелон - перший і другий армійські корпуси, які знаходяться безпосередньо у нас на території, другий ешелон знаходиться за кордоном (в Ростовській області РФ, - "Апостроф"). Цими підрозділами керує південний військовий округ. Тільки у нас намічалися якісь успіхи, вони вводили [на Донбас] резерви - регулярні війська, і підсилювалися таким чином. Тому така загроза існує завжди. Об'єктивно. Але це не означає, що потрібно розганяти паніку і літаки будуть бомбити".

А контрольний "постріл" здійснив прем'єр-міністр Володимир Гройсман, сказавши наступне: "Якщо ситуація нормалізується, то можливо буде розглядатися й дострокове припинення воєнного стану".

Так загроза ескалації конфлікту є, або її немає?

Справа в моменті

У відповіді на це питання, думки експертів, опитаних "Апострофом", розділилися.

"Реальна загроза повномасштабної агресії РФ існує по всьому периметру російсько-українського кордону, - каже "Апострофу" ветеран зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан. - Загроза, звичайно, існувала й раніше, починаючи з 2014 року. Інше питання, що вона була під омофором гібридної агресії. В даному ж випадку ми маємо факт агресії збройних сил РФ проти ВМС України. Захоплено кораблі, захоплено полонених, і це вже факт - Росія може піти і на широкомасштабні дії. Згадайте, як гітлерівська Німеччина накопичувала свої війська і техніку напередодні Вітчизняної війни на кордонах з СРСР".

Але чи дійсно на українському кордоні зібралося критичне угруповання російських сил, яких достатньо для великої війни?

"На поточний момент, і ще, підкреслюю це, росіяни не створили угруповання для того, щоб розпочати широкомасштабну війну, - каже "Апострофу" екс-заступник начальника Генштабу ЗСУ генерал-лейтенант Ігор Романенко. - Але це на поточний момент. Якщо цим системно займатися , це можна зробити за кілька тижнів. За розрахунками така група повинна бути від 240 тисяч військових. Тобто така, яку вони створювали на навчаннях на наших кордонах в позаминулому році. Тоді вони завели в Білорусь під виглядом створення загальної ППО не тільки засоби протиповітряної оборони, але й все необхідне для сухопутних сил. Поставили склади, завели озброєння. У підсумку, якщо подивитися на карту, тільки західний напрямок у нас без погроз. З військової точки зору це небезпечна ситуація, якщо ви один, а навколо вас півкільцем стоять сили, з якими потрібно боротися".

"Скупчення ЗС РФ на кордоні з Україною спостерігається з 2014 року стабільно, - додає "Апострофу" військовий оглядач сайту "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко. - Вони або нарощують сили, або йде передислокація в ході навчань. У цьому немає нічого дивного. Зараз, звинувачуючи Україну в провокації в Керченській протоці, Росія повинна якось реагувати на введення воєнного стану в Україні. Таким чином, збільшення угруповання - скоріше медійний і пропагандистський фактор для демонстрації реакції Кремля на "недружні" кроки з боку України".

Фото: GettyImages

Втім, почати наступ теоретично Кремль може і дрібнішими силами при вдалому моменті.

"Головне вплутатися, а потім вже нарощувати сили, адже є ще військово-політичні обставини. Не менш п'яти разів готувався захоплення Криму. Але Путін його провів тоді, коли наша державність була максимально ослаблена. А до цього був варіант з Тузлою, але там у них не вийшло", - підкреслив Ігор Романенко.

Але навіть якщо угруповання чисельністю в 240 тисяч багнетів і збереться на російсько-українському кордоні, то "щоб задіяти все це угруповання, потрібна дуже вагома причина, - додає Олександр Коваленко. - Захоплення катерів, яке підноситься як вторгнення України в територіальні води РФ, не може бути такою причиною".

"Тому на даному етапі Росія не почне широкомасштабний наступ, - запевняє "Апостроф" екс-глава Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж. - Так, вона збирає на кордонах свої збройні сили, направляє новий контингент. Зараз у росіян концепція створити на заході країни потужний військово-стратегічний блок з урахуванням перспективи протистояння з НАТО. Але почати широкомасштабний наступ зараз нереально. Днями я повернувся з Вашингтона, де спілкувався з керівництвом США, Великої Британії, Німеччини, Франції та Китаю, і вони чітко орієнтуються, що є моделі стримування, і початок такої операції проти України передбачав би, що весь світ об'єднався проти РФ, зокрема й НАТО, використовуючи військові засоби".

У підсумку, якщо на загострення по всій Україні Путін піде з малою вірогідністю, то накачати Донбас новими партіями зброї і відпускників, посунувши лінію фронту на сході на свою користь, Кремль цілком здатний. Але чи отримає вигоду?

"Але справа в тому, що якщо вони почнуть повномасштабний наступ наявними силами, то зіткнуться з дуже серйозним опором. І користі від цього в плані розширення територій не буде. Успіх наступу можливий тільки при повномасштабній підтримці РФ, а, з огляду на обмежений контингент російських військ на Донбасі, вони не зможуть здійснити наступ. - каже Коваленко. - РФ не знає зараз чого чекати від міжнародного співтовариства після інциденту в Керченській протоці. З одного боку Європа відреагувала стримано, але однозначно якісь рішення будуть прийняті, можливо, у форматі санкцій, або обмеження проходу для російських кораблів через міжнародні протоки. Відповідно, нагромаджувати на себе додаткові обмеження, які явно будуть в разі загострення на Донбасі, Росія не може собі дозволити".

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Як роздати 6 мільярдів: у Кабміні готують нову передвиборну технологію

Последняя инициатива украинских властей начать с марта 2019 года монетизировать субсидии в наличном виде вряд ли вызовет рост цен и кризис неплатежей за услуги ЖКХ, но существенно подорвет доверие к реформе

Хрещення 2019: яких традиції потрібно дотримуватися на свято

Крещение Господне традиционно отмечают 19 января - Апостроф рассказывает о главных традициях и обычаях праздника

Температурні "гойдалки": синоптики попередили про похолодання

В Украине снова будет теплая погода, даже на Крещение не будет морозов, но синоптики предупредили об ухудшении температуры

Новости партнеров

Загрузка...