"У моєї дитини, вночі різко піднялася температура до 39. Ми з чоловіком на той час уже кілька днів хворіли коронавірусом. Я була в паніці, температура не збивалася, тому я викликала швидку для дочки, але ніхто до нас не приїхав, сказали звертатися до сімейного лікаря ", - скаржиться "Апострофу" мешканка Києва Тетяна. І такого роду історій, коли диспетчери швидкої ігнорують виклики на 103, в Україні щодня десятки тисяч. Однак в 2021 році в країні вводяться в дію нові правила і нормативи виклику швидких. Чи буде краще, розбирався "Апостроф".
Як було раніше
Нормативи прибуття швидкої на виклик регламентуються постановами Кабміну. До кінця 2020 року діяла постанова №1119 від 21 листопада 2012 року.
Згідно з цим документом, всі виклики бригад швидкої ділилися на екстрені і не екстрені.
До екстрених випадків відносилися, наприклад, гострі болі в животі, області серця, зовнішні кровотечі, ураження електричним струмом, переломи, травми голови, отруєння, укуси тварин. Загалом, будь-який стан людини, який вимагає негайної медичної допомоги, зокрема і ознаки гострих інфекційних захворювань.
На такі виклики, згідно з постановою уряду, бригада швидкої повинна була приїжджати протягом 10 хвилин в місті і 20 хвилин в селі або селищі. При цьому, припустимим було перевищити нормативи на 10 хвилин якщо, наприклад, стан доріг або метеорологічна ситуація вкрай несприятливі. Таким чином, максимум, за який швидка повинна встигнути до пацієнта в місті - 20 хвилин, в селі або селищі - 30 хвилин.
Також швидка могла виїжджати не лише на екстрені виклики. Наприклад, якщо у людини різко піднявся тиск, загострилося хронічне захворювання або підвищилася температура тіла. Такий виклик диспетчер може перенаправити в установу первинної медико-санітарної допомоги. Але якщо такої можливості немає, то до пацієнта повинна була приїхати швидка протягом години після звернення.
Як буде у 2021 році
З першого дня 2021 року розпочали діяти нові правила. І змінилися вони явно не в кращу сторону.
Виклики на швидку тепер будуть ділитися на критичні, екстрені, не екстрені та непрофільні.
До критичних викликів належать, наприклад, зупинка дихання, масивна крововтрата, ураження струмом, інтоксикація та отруєння. На такі випадки, згідно з оновленими нормативами, бригада зобов'язана прибути протягом 10 хвилин. При цьому, розмежування місто-село вже не діятиме: на будь-який критичний виклик в будь-якому населеному пункті країни швидка повинна приїхати протягом 10 хвилин. З одного боку, це звичайно ж позитив, але є одне істотне "але".
Як і раніше, через складні метеорологічні умови або погані дороги, швидка має право запізнитися. Але не на 10 хвилин, а... на скільки завгодно. Хоч на добу! Справа в тому, що точного час затримки в нових правилах не прописано. Головне, щоб таких затримок було не більше 25% від усієї кількості викликів. Досить дивна бюрократична логіка, адже пацієнтові, у якого зупинилося дихання, не стане легше, якщо він увійде в число цих 25% і швидка приїде до нього через годину. Далі більше.
На екстрені виклики (інсульт, порушення дихання, кровотеча) швидка повинна приїхати протягом 20 хвилин. Але знову ж таки, порушити цей норматив можна, і знову ж таки, на невизначений час. Головне, щоб відсоток затримок за екстреними викликами не перевищував 15%.
Що стосується не екстрених викликів, якщо у диспетчера немає можливості "відфутболити" пацієнта на первинку, то до хворого повинна виїхати бригада швидкої, але протягом якого часу - невідомо. Уряд прибрав норматив в одну годину в новій редакції постанови.
Ну і, нарешті, непрофільні виклики. Тут все просто: якщо стан пацієнта "не є невідкладним і не вимагає оцінки стану здоров'я на місці", бригада швидкої допомоги до такого хворого не приїде взагалі. Максимум, на що може розраховувати пацієнт - віддалену консультацію диспетчера.
Проблеми залишаються
Зміна нормативів для швидкої, очевидно, обернеться суттєвими проблемами для українців. По-перше, бригада матиме право запізнитися на невизначений час.
"У такому випадку виникає питання - що ми створюємо? Чим тоді швидка допомога буде відрізнятися від невідкладної допомоги або від сімейного лікаря, який прийде завтра? Це систематична економія коштів на житті людей", - коментує ситуацію "Апострофу" заступник голови Всеукраїнського лікарського товариства Костянтин Надутий.
По-друге, незважаючи на те, що дотримання нормативів строго контролюється - "кожну зміну, якщо затримався на виклик - догана", - говорить "Апострофу" лікар швидкої допомоги із Запоріжжя Сергій Баранник - очевидно, що запізнення відбуватимуться набагато частіше, ніж в 25% випадків за критичними викликами, і в 15% випадків за екстреними викликами.
Так, наприклад, в липні заступник міністра охорони здоров'я Ірина Садов'як констатувала, що з 6,8 мільйона викликів, 4,7 мільйона є несвоєчасними. Тобто бригади спізнюються приблизно в 67% випадків. Так чому ж уряд упевнений, що нові нормативи раптом будуть виконуватися?
За словами медиків, щоб нормативи дійсно виконувалися, і швидка допомога виправдовувала свою назву, необхідно вирішити дві ключові проблеми: непрофільні виклики і дефіцит кадрів.
Непрофільні виклики, дійсно, справжній бич швидкої.
"Близько 75% це непрофільні виклики швидкої, - додає Баранник. - Є ситуація, коли людину, наприклад, підстрелили або підрізали, або когось збив автомобіль. Людині потрібна негайна медична допомога. А все бригади зайняті тим, що їздять по стареньким бабусям і виколупують їм таблетки з упаковок".
Наприклад, в Європі ця проблема вирішується винесенням рахунків пацієнтам за непрофільні виклики. Очевидно, що в українських реаліях ніхто в уряді не піде на такий крок. Втім, засуджувати українців, які вважають швидку виїзною службою сімейних лікарів - не зовсім коректно, адже часто пацієнти, особливо похилого віку, дійсно не мають можливості і не знають до кого звернутися у разі різкого погіршення самопочуття.
"У дитини два дні трималася температура 39,5, а додзвонитися в місцеву амбулаторію, щоб викликати лікаря просто нереально, - скаржиться "Апострофу" мешканка села Софіївська Борщагівка Юлія. - У реєстратурі тупо не беруть трубку, а якщо беруть, то відразу ж скидають . Як взагалі це можливо?"
Ось і не дивно, що в таких обставинах, українці звертаються до швидкої, здійснюючи непрофільні виклики.
Але ще більш гостро стоїть проблема дефіциту кадрів. Влітку глава МОЗ Максим Степанов заявляв про плани за два роки оновити автопарк швидких, адже більше 1800 машин старші 10 років. Апгрейд автопарку, звичайно, добре, але от працювати на нових авто очевидно буде нікому.
"Водії за ці копійки працювати не хочуть (зарплата водія швидкої близько 5,5 тисяч гривень, - "Апостроф"). У нас нікому працювати. На підстанції повинно бути 8-9 бригад з розрахунку 1 бригада на 10 тисяч населення. Але до цього нормативу ніхто ж не приходить. Працює в середньому на лінії 5-6 бригад. Невідповідність між ресурсами і попитом населення. Водіїв немає, медпрацівників немає. Буває і таке, що немає кому працювати: стоїть машина і все, а бригади до неї просто немає" , - скаржиться Баранник.
Таким чином, без вирішення Кабміном двох ключових проблем, нові нормативи так і залишаться записом на папері і швидкі працюватимуть в такому ж режимі, як і в 2020 році.
"В реальності нічого не зміниться. Жоден керівник не захоче, щоб у нього з'явилася купа проблем і скарг від населення", - резюмував Сергій Баранник.
