Умань - місто в самому центрі України, яке іноді називають "місцем зустрічі п'яти доріг". Щороку сюди їдуть десятки тисяч хасидів, щоб помолитися на могилі засновника брацлавського хасидизму рабі Нахмана і відсвяткувати іудейський Новий рік - Рош га-Шана, який в цьому сезоні випав на 6-8 вересня. Як саме проходило святкування в цьому році і в чому полягають особливості місцевого тіньового "бізнесу на хасидах", читайте в матеріалі "Апострофа".
Свято без ексцесів
У порівнянні з минулим роком, коли через карантинні обмеження Умань прийняла лише близько трьох тисяч паломників, нинішні урочистості можна назвати поверненням до колишнього життя.
"На території Умані знаходиться близько 29 тисяч паломників-хасидів, більшу частину яких складають громадяни Ізраїлю. Для охорони порядку було задіяно близько 600 співробітників поліції, 200 військовослужбовців Національної гвардії, сотня рятувальників. На території паломництва було встановлено 18 постів, на яких чергували медики та рятувальники, а також волонтери, які роздавали маски та санітайзери", - повідомила "Апострофу" інспектор з комунікацій Уманського райвідділу поліції Наталія Мельник.
За даними поліції, святкування Рош га-Шана в цьому році відбулося без істотних ексцесів. На території мікрорайону вздовж вулиці Пушкіна (де знаходиться могила цадика Нахмана) було зафіксовано кілька правопорушень: факти дрібного хуліганства (зокрема, паломники вирішили приготувати на мангалі м'ясо прямо на балконі однієї з багатоповерхівок, що мало не призвело до пожежі), торгівля холодною зброєю і зберігання заборонених предметів. Конфліктів між приїжджими та місцевими не було.
В адміністрації міста редакцію "Апострофа" запевнили, що влада намагалася дотримати всі санітарні умови.
"На території паломництва була зроблена спеціальна розмітка. Закуплено дезінфікуючі засоби для прибирання території. Завдяки співпраці з Червоним хрестом, безкоштовно видаються одноразові маски і санітайзери. Поліція стежить, щоб паломники були в масках, але, на жаль, не всі дотримуються цього правила", - розповіла в коментарі "Апострофу" міський голова Умані Ірина Плетньова.
Слідом виникло "вічне" фінансове питання. Низка ЗМІ повідомила, що міська влада в цьому році, користуючись напливом прочан, підняла туристичний збір до 300 грн з людини. У місцевому сегменті соцмереж з цього приводу піднялася "хвиля". Мовляв, це найбільший туристичний збір в країні.
У міській адміністрації відкидають подібні претензії, наполягаючи, що все пораховано відповідно до закону. Збір залежить від мінімальної заробітної плати. Готелі оплачують 2,5% від "мінімалки" за кожного гостя, а приватники - 5% з постояльця. Разом виходить, що готелі повинні викласти 150 грн, а господарі будинків і квартир по 300 грн за кожного гостя.
Формально збір повинні платити самі паломники, але, як визнають чиновники, далеко не всі згодні розщедритися.
Готелі в сірих тонах
Разом з тим, не варто розраховувати, що місцевий бюджет особливо заробить на туристичному зборі з готелів.
Як повідомили "Апострофу" інформовані джерела в міській адміністрації Умані, в "хасидському мікрорайоні" офіційно працюють лише чотири готелі. Решта об'єктів, в яких розміщуються гості, оформлені як приватні домоволодіння або ж зовсім не мають жодних документів.
У мерії створили робочу групу, яка займеться виводом такого бізнесу з тіні, але самі чиновники сумніваються в її ефективності.
"Власники (неважливо, хасиди або місцеві бізнесмени) йдуть на хитрощі: вони залишають частину приміщень без обробки й комунікацій. Хоча більша частина кімнат готова до прийому людей, будівля формально числиться довгобудом, не введеним в експлуатацію. Документи не оформлені, підстав стягувати податки немає . Чому в "недобудові" живуть люди, нікого особливо не турбує. Власники завжди знайдуть спосіб "вирішити питання". Тут крутяться чималі гроші, тому сумнівно, що робочі групи або комісії дадуть результат. При кожному мері виникають такі ініціативи, але в підсумку все залишається, як є", - сказав інформований співрозмовник нашому виданню.
Частина напівлегальних готелів відкрито рекламують свої послуги в соціальних мережах і на профільних сайтах, але без вказівки вартості і умов проживання. Якщо "звичайний" бажаючий спробує з'ясувати, у скільки обійдеться, наприклад, вартість ночівлі, то його чекає цілий "квест".
"До нас паломники зрідка їдуть "просто так". Зазвичай про заїзд, оплату за проживання і харчування домовляються заздалегідь, ще перебуваючи вдома в Ізраїлі або десь ще. Якщо на ресепшн надходить дзвінок з місцевого мобільного з проханням забронювати кімнату або просто уточнити ціну, ми перенаправляємо до керуючого, але особисті контакти не даємо. Говоримо, як його можна знайти по імені в соцмережах. Власники забороняють обговорювати з будь-ким грошові питання. Ми можемо лише сказати, чи є вільні кімнати. Якщо ні, то коли вони звільняться. Якщо починаються розпитування, то просто кладемо трубку", - розповів "Апострофу" Сергій П., який працює адміністратором в одному з таких готелів.
Середній цінник
Незважаючи на те, що в мікрорайоні навколо вулиці Пушкіна в останні роки "виросло" багато готелей, частина паломників воліє зупинятися в приватних домоволодіннях.
Як розповіли журналісту "Апострофа" місцеві жителі, ціна оренди на час свят залежить від умов і відстані до могили рабі Нахмана. У перших числах вересня, коли йде масовий заїзд, орендодавці виставляють максимальні ціни, які потім коректуються залежно від попиту.
"Паломники люблять, щоб було ближче до землі, по якій свого часу ходив цадик. Тому кімнати в деяких будинках можуть коштувати дорожче, ніж номер в хорошому готелі, бо стоять "на землі" ближче до святині. Цього року оренда "двушки" на 4-5 доби обійдеться в 2000-2500 тис. доларів. Зазвичай в такі квартири господарі пускають не більше 5 осіб. Виходить по 400-500 баксів з кожного", - розповіли "Апострофу" Ольга М., яка проживає по вулиці Пушкіна.
Суму в 400-500 доларів на проживання (без врахування харчування) протягом 3-5 днів місцеві підприємці називають "середньою". Якщо номери і кімнати залишилися незаповнені до моменту початку свята, то їх можуть здати в 150-200 доларів. Водночас, вартість номерів класу "люкс" може сягати до 2000-3000 тис. доларів з людини. Якщо середні показники помножити на 30 тис. паломників, то вийде сума в 8-12 млн. доларів. Для міста з населенням в 80 тис осіб це непогано, але, повторимося, велика частина такого бізнесу знаходиться в "сірій зоні".
Соціальний фон
Уманчани вкрай неохоче обговорюють "бізнес на хасидах" і тему паломників взагалі. Показово, що кожен співрозмовник "Апострофа", з якими журналіст обговорював делікатні (за місцевими мірками) теми, просив не вказувати в тексті його прізвище. Хтось не хоче здатися нетолерантним, а хтось побоюється сказати "зайвого" про бізнес, левова частка якого знаходиться в тіні або пов'язана з тіньовими схемами.
Ставлення городян до паломників, перш за все, залежить від того, за яких умов вони стикаються з релігійними туристами. Найбільш скептично налаштовані працівники сфери послуг (продавці, офіціанти, перукарі), працівники ринку, таксисти і перевізники. За їхніми розповідями, іноземні гості шумлять, грублять і залишають після себе гори сміття.
В реальності все не так однозначно. Паломників, як розповідають місцеві жителі, можна розділити на три умовні "соціальні класи". Перший - заможні підприємці, які приїжджають в Умань на пару днів, щоб відвідати святиню і помолитися. Друга група - умовний середній клас, який прибуває цілими сім'ями. Вони знаходяться в місті довше. І третя група - паломники, яких більш заможні одновірці відправили до Умані помолитися замість них, забезпечивши їм проїзд та проживання. Саме представники цієї групи найчастіше потрапляють в різні "історії" за участю поліції і рятувальників.
Уманські таксисти і водії міжміських автобусів, що доставляють паломників з Києва, можуть годинами розповідати про свій досвід спілкування з такими туристами. І далеко не завжди він позитивний. Як і всюди, пасажири бувають різні: одні спокійно їдуть, а інші - демонстративно шумлять, смітять в салоні і лаються.
Разом з тим, ймовірність гострих міжнаціональних конфліктів в місті залишається невисокою, багато в чому завдяки діям правоохоронців.
Поліція і СБУ намагаються контролювати всіх буйних (місцевих і приїжджих). Якщо хтось із паломників "відзначився" в хуліганських діях, то його затримують, заводять справу з подальшим видворенням з країни.
Публічні прояви антисемітизму також не залишаються без уваги. Наприкінці серпня співробітники поліції і СБУ виявила в Умані інтернет-агітатора, який в соціальних мережах принижував євреїв і розпалював міжнаціональну ворожнечу. Городянина підозрюють у скоєнні злочину, що підпадає під 161 статтю - порушення рівноправності громадян за національною ознакою. Триває слідство. Якщо вина фігуранта буде доведена, йому загрожує термін до трьох років в'язниці.
