Поки вся увага українців прикута до успіхів ЗСУ на Харківщині, приємні новини надходять і з південного фронту. Українські війська поступово визволяють населені пункти на Херсонщині, а деякі окупанти вже воліють здатися в полон. Утім про стабілізацію ситуації ще говорити зарано, оскільки в морі чатують ворожі кораблі із ракетами на борту, якими ворог завдає ударів по українських містах.
Що відбувається на півдні України? Чи реальні погрози Кадирова про перекидання 10 тисяч бойовиків на Херсонщину? Як Україна перетворює "другу армію світу" на першу армію світу за двома показниками? Про це в ефірі Апостроф TV розповів речник Одеської обласної військової адміністрації СЕРГІЙ БРАТЧУК.
– Яка ситуація на Одещині та південному фронті зараз?
– Що стосується оперативної ситуації, то наразі в нас сили оборони її повністю контролюють. Ми теж працюємо на воєнних рейках, я кажу про бізнес. Уже майже 80% нашого бізнесу повернулося в місто, в область і працюють. Працює і аграрний фронт.
Що стосується безпекової компоненти, то ми можемо говорити про те, що сьогодні в морі знаходяться до 12 ворожих кораблів. Вони гуртуються та перегруповуються ближче до берегу тимчасово окупованого Криму. Звичайно, не лише штормова погода цьому сприяє, а й те, що ворожі кораблі бояться заходити в нашу зону відповідальності, де є відповідний вогневий контроль з боку Збройних сил України. Наразі маємо чотири кораблі-ракетоносії. Це крилаті ракети оперативно-тактичного рівня морського базування типу "Калібр". Сумарний залп може бути понад 30 крилатих ракет. Тут питання до того, чи всі вони заряджені, бо зберігається, звичайно, певний дефіцит. Але, на жаль, всі ці ракети у ворога є. Власне, ми їх бачили по тих обстрілах, що були кілька днів тому по інших регіонах нашої держави.
– Кадиров днями пообіцяв надіслати на Херсонщину до 10 тисяч своїх бойовиків. Це така ІПСО від Кадирова?
– Знаєте, коли Кадиров говорить про 10 тисяч, то він має на увазі, перш за все, я думаю, підписників свого каналу в тіктоці. Те, що стосується даних наших військових, вони збігаються з тими даними, які паралельно отримуються, наприклад, від бійців руху опору "Південь" Української добровольчої армії. Це наші партизани, які діють на тимчасово окупованій території. І мова йде насамперед про те, що ці так звані війська використовуються як "заградотряды". До речі, вчора була річниця, коли такі "заградотряды" були створені Сталіним на фронтах Другої світової війни, щоб вони розстрілювали радянських солдатів.
Зараз ситуація повторюється. Кадирівці дійсно виставляються як "заградотряды" для того, щоб ті підрозділи з мобілізованих представників так званих "ЛНР/ДНР" не відступали. Так само, як і регулярні військові частини російської армії. Вже були такі сутички, зокрема, й на Херсонщині, поблизу самого Херсона. Є такі сутички і в інших населених пунктах.
Звичайно, кадировці завжди використовуються для того, щоб проводити якісь там каральні заходи. Це те, що в них найкраще виходить. Тобто – для залякування. Цифри такі є, але, знаєте, коли вчора наші бійці надіслали відео з полоненим кадировцем, то виглядає він жалюгідно, як і кожен окупант. Тож там про силу духу, про яку Рамзанка казав, взагалі мова не йде. Вони такі самі звичайні волоцюги, а особливо – коли потрапляють у полон.
– Ірина Верещук нещодавно робила заяву про те, що на окуповану територію Харківщини приїжджали російські вчителі, аби викладати в наших дітей. Є вже й затримані російські вчителі, яким суд може дати до 12 років за гратами. До того ж, вони некомбатанти, тому обміну не передбачається. Шарій сказав, що ці вчителі "не доживуть до суду, кислотою під українські пісні будуть їх нищити". Що це за мімікрія? Ми простежуємо, що він в останні дні поводиться якось незрозуміло.
– Я зрозумів ваше питання. Ви знаєте, Толік одразу відреагував на цей допис, почав звинувачувати ще один телеграм-канал і мене в тому, що ми користуємося неперевіреною інформацією. Начебто він такого не казав. По-перше, він розуміє, що всі його дописи викриваються. Він може їх потім видаляти, але, як кажуть, скріни не горять. Я особисто написав, що ті дописи про кислоту – то хіба що разом із ним. Звичайно, реакція людини – вірніше, нелюда – була саме такою.
Що стосується тих вчителів, ви знаєте, я бачу, що інколи прокидаються моралісти. Я саме так, з іронією скажу, тому що ті так звані вчителі, які приїжджають на тимчасово окуповану територію… Ми бачимо, власне, з їхніх дописів, про що вони говорять. Це як Гітлер обіцяв усім представникам Вермахту, що після перемоги над Радянським Союзом вони отримають на півдні нашої держави якісь садочки, будиночки, ділянки. Саме це пишуть ці так звані російські вчителі. Вони такі самі вороги, вони такі самі, ви правильно кажете, некомбатанти, але вони є окупантами. Вони намагаються бути окупантами нашого духу, духу наших дітей, тому і ставлення до них має бути відповідно до всіх міжнародних законів і до законів України. Тому тут питання про якусь моральність навпаки не йде. Така ситуація.
Я ще раз хочу сказати щодо так званих вчителів: треба карати за всіма діючими законами. Є суд людський, але є й кара небесна.
– Речник російського мінтероризму заявив про те, що окупанти "знайшли" 45 тисяч тонн боєприпасів на Миколаївщині. Це ж не перша подібна заява, раніше вони знищили десятки HIMARS. Звідки вони беруть ці цифри?
– Знаєте, можливо, вони рахують ті знищені арсенали з боєприпасами, які знищують наші Збройні сили, і вже сумують і видають за своє. Більше того, є трохи інша статистика. Ті тисячі боєприпасів, якщо порахувати, то це, наскільки я пам’ятаю, ядерна бомба, скинута на Хіросіму і Нагасакі, помножена мінімум на два. Розуміємо, які могли б бути наслідки від цього.
Міністерство ганьби - воно на те й міністерство ганьби і тероризму російської федерації. Хай брешуть далі. Вони намагаються таким чином заспокоїти внутрішнього споживача. Це, як кажуть, їхня робота. Але ця робота навпаки, мені здається, показує зокрема вже й тим росіянам, що якось так виходить, що "друга армія світу" перетворюється на першу армію світу серед мародерів і на першу армію світу серед полонених. Тим більше, бачите як підтверджується інформація про те, що ворог готовий здаватися нашим військам на тимчасово окупованій території Херсонської області, на інших ділянках фронту. Вони намагаються виходити на наше командування, вести ці перемовини. Більше того, вчора теж надійшла інформація від наших партизанів, що окупанти дуже активно збирають цивільний одяг, цивільне взуття для того, щоб переодягатися і, можливо, таким чином тікати з поля бою, навіть не приступаючи до битви. Є така інформація.
Треба, щоб ми теж адекватно оцінювали ситуацію. Ворог небезпечний. У ворога є кадрові проблеми, і вони чималі, але у ворога ще є сили. За кожним росіянином стоїть загроза життю наших українців. Тому тут треба говорити про те, що ми не радіємо смерті ворога, ми просто нею тішимося, тому що кожен знищений російський окупант – це життя українського солдата. Хай переодягаються в цивільне, хай не переодягаються, але мають здаватися. Це єдиний шлях для них вижити. Єдине питання – де ми їх усіх будемо тримати.
– Ви стабільно публікуєте інформацію, що насправді підірвано нашими військовими. Які дані у вас на останній час є?
– Сьогодні ще немає такої інформації. Те, що є, в роботі, перевіряється. Це визнаний факт, що в нас там дуже активний партизанський рух, нехай ворог про це знає і їх боїться. Все одно він не дістане наших партизанів. Буде інформація – одразу повідомимо. Але сподіваюся, що до кінця цієї доби ми будемо мати певні здобутки.
Тут же мова йде перш за все про влучні удари ЗСУ. Звичайно, до цього долучаються і партизани. Беремо і координати, і коригування вогню. Тобто робота йде. Нехай ворог це знає і боїться.
