Президент Франції Еммануель Макрон і російський диктатор Володимир Путін постачають озброєння Вірменії, камуфлюючи свої дії посередницькою риторикою.
Це підтвердив екс -радник Міноборони Франції Дюпюї, ставши першою компетентною особою в Парижі, яка публічно визнала відправку військової техніки. Також Дюпюї повідомив про заплановану номенклатуру подальших поставок.
Це посилює позиції вірменських супротивників мирного врегулювання з Баку. Крім того, такі рішення провокують ескалацію конфлікту. Цікаво, що Дюпюї не бачить протиріч між тим, що Париж намагається позиціонувати себе посередником між Єреваном та Баку та у розпал переговорного процесу озброює одну із сторін конфлікту. Докладніше читайте у матеріалі "Апострофа".
Проросійські прихильники реваншизму у Вірменії виступають проти прем'єра Пашиняна, який намагається не лише укласти мирну угоду з Азербайджаном, а й переорієнтувати на Захід зовнішню політику Єревана.
По суті, офіційний Париж підриває зусилля Вашингтона та Брюсселя щодо врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту.
"Конкуренція зараз жорстка у плані посередництва", – зазначив Дюпюї.
Не бентежить французів навіть те, що Вірменія, за визнанням Дюпюї, де-факто та де-юре перебуває під контролем Москви.
Франція, як і РФ, позиціонує себе як "посередник", але при цьому озброює одну із сторін конфлікту. Нагадаємо, що на частку РФ у 2011-2020 роках припадало 94 % імпорту озброєнь Вірменії.
Така зовнішня політика загрожує інтересам України та Ізраїлю.
Це означає, що французька зброя, що поставляється до Вірменії, може бути використана також і у війні проти України.
У цьому зв'язку польське видання Salon 24 закликало Європу "позбавити Москву цього логістичного вузла і перекрити незаконні поставки через Вірменію обладнання та матеріалів, що використовуються російською військовою промисловістю".
Читайте також: Путін, з речами на вихід: як Росія втрачає Кавказ
Таку ж позицію висловило й німецьке видання Globusdeutschland: "Використання Вірменії як лазівки для обходу міжнародних санкцій є серйозною проблемою, яка потребує негайної уваги з боку західних урядів".
Макрон проти США, але за РФ
Ще в травні американське видання The Wall Street Journal зазначало, що політика Макрона на Південному Кавказі відповідає інтересам Путіна, і обидва вони перешкоджають зусиллям Вашингтона щодо досягнення миру між Вірменією та Азербайджаном. Президент Франції сам підтвердив це під час квітневого візиту до Китаю, коли закликав Європу "перестати бути залежними від США". санкції проти РФ.
Екс-радник президента Обами із зовнішньої політики Іво Даадлер відреагував на такі заяви відверто: "Саме Китаю та Росії вигідно розділяти США та Європу та азіатських союзників та партнерів, і, схоже, Макрон грає їм на руку".
Міжпарламентський альянс щодо Китаю, до якого входять законодавчі органи Австралії, Канади, Німеччини, Японії, Норвегії, Швеції, Великобританії, США та Європарламенту, також зробив заяву - попередження для Макрона: "Пекін… продовжує підтримувати російську агресію в Україні… Президент, Ви не кажете від імені Європи".
Американський конгресмен від Республіканської партії Майк Галлагер заявив: "Коментарі президента Макрона підігрують стратегії Китайської Компартії по розділу Америки та Європи". Аналогічно відреагував і німецький депутат Європарламенту Рейнхард Бутікофер, реагуючи на заяви Макрона: "Боротьба проти російського імперіалізму та китайської гегемонії — той самий театр [військових дій]. Якщо ви дозволите одному з них стати сильнішим, інший теж переможе"..
За даними українських ЗМІ, напередодні російської агресії французький істеблішмент серйозно розглядав можливість формування стратегічного альянсу з Москвою на Південному Кавказі, але початок війни став на заваді цим планам. У листопаді 2022 року ізраїльське видання Hamodia попереджало про плани Парижа «постачати Вірменії важке озброєння», зазначаючи, що від цього "виграє Росія та Іран". Hamodia констатувало формування "химерного союзу між Францією, Іраном та Росією, які об'єднали зусилля проти Азербайджану та Ізраїлю на Кавказі".
У грудні ізраїльські парламентарі офіційно визнали: позиція французів щодо Карабаха "грає на руку Ірану, зацікавленому в ослабленні Азербайджану".
Деструктивна роль Франції як "посередника
Про деструктивну роль Франції у врегулюванні конфлікту між Єреваном та Баку свідчать заяви європейських політиків, депутатів та міжнародних організацій.
Ще в листопаді минулого року Сенат Франції ухвалив резолюцію, яка закликає країни ЄС запровадити ембарго на закупівлю азербайджанських нафти і газу, і це на тлі зусиль Європи щодо заміщення постачання енергоресурсів із Росії.
Згодом депутат Європарламенту від Франції Наталі Луазо оголосила: "Європа має захищати Вірменію так само, як Україну", а голова Групи дружби Франція-Вірменія Сенату Франції Жільбер-Люк Девіназ заявив, що Париж має допомогти Єреванові озброїтися.
У свою чергу президент "Коло дружби Франція-Арцах" французького парламенту Франсуа Пупоні, звертаючись до уряду, сказав: "Потрібно створити в Карабаху інтервенційні сили міжнародного масштабу". Схожу позицію висловила і депутат парламенту Франції Ізабель Сантьяго. закликала "створити миротворчі сили та дати, нарешті, Вірменії кошти для самооборони".
Макрон – остання надія вірменських реваншистів
Постачання французьких озброєнь підживлює наполегливість вірменських реваншистів. Більшість з них складають проросійські сили. Вони відчувають зростаючу військову та політичну підтримку Парижа, і тому чинять більший тиск на уряд.
У травні Пашинян визнав, що територія Азербайджану складає 86,6 тис. кв. і включає Карабах. Наступного дня голова партії Республіканців у Сенаті Брюно Ретайо закликав уряд Франції не визнавати суверенітет Азербайджану над Карабахом: "Вірменія має черпати сили з упевненості в тому, що вона не самотня у цей трагічний момент своєї історії".
Натхненні французькою підтримкою вірменські реваншисти, які щосили намагаються зірвати переговори з Баку, миттєво активізували антиурядові виступи.
Тоді ж, в травні, на опозиційній акції в центрі Єревану депутат парламенту Ішхан Сагателян заявив: "Будь-який документ, за яким влада визнає Карабах у складі Азербайджану, не буде легітимним".
В результаті Пашинян, всупереч своїй попередній заяві, звинуватив Азербайджан у проведенні етнічної чистки в Карабаху. Він знову завагався у питанні врегулювання стосунків з Азербайджаном. Важливо відзначити, що це сталося за день до саміту Європейського політичного співтовариства в Кишиневі, на якому за даними інформагентства Reuters, Азербайджан та Вірменія мали укласти мирний договір.
США та ЄС – єдині легітимні посередники
На відміну від Франції та РФ, які з 1990-х навмисне затягували процес азербайджано-вірменського врегулювання, тепер реальними посередниками виступають Вашингтон і Брюссель, зазначає український Telegraf. А Макрон, як і Путін, прикриваючись "мирними переговорами", намагається підвищити свій вплив та військову присутність у регіоні, провокуючи ескалацію конфлікту.
