На сайті президента з'явилася петиція про присвоєння звання Героя України (посмертно) старшому солдату-розвіднику 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Василю Васильовичу Кардашу. Він народився у 1986 році – зовсім молода людина. Зусиль до того, аби ця ініціатива була реалізована, докладає батько Василя – теж військовий, і теж Василь Кардаш. В етері Апостроф TV військовослужбовець 24-ї ОМБр імені короля Данила поділився спогадами про сина.
⁃ Розкажіть, як так склалося, що і ви, і ваш син опинилися у війську? Я так розумію, що ваш син воював задовго до повномасштабного вторгнення.
⁃ Так. Він підійшов до мене з самого початку агресії і сказав: "Тато, я не можу бути осторонь, я змушений захищати нашу незалежність і свободу". Він від початку агресії служив у Національній гвардії. У 2017 році перейшов в десантно-штурмову бригаду і по цей час… Тут діло не про мене, я також не міг сидіти вдома. Люди вмирають – молоді дівчата, хлопці. Я також підписав контракт у 2021 році.
Читайте: Спортсмен, актор, воїн: Євген Світличний загинув на фронті у стрілецькому бою
⁃ Ваш син був розвідником. Де він воював і за яких умов загинув, якщо ви можете про це сказати?
⁃ Я буду намагатися не розкрити військову таємницю. На сході.
⁃ Ми з вами спілкувалися до ефіру, і ви розповідали, що він брав участь у звільненні Харківщини. Власне, це теж важливий аспект, що така розвідницька робота саме на передовій була вже у його послужному списку.
⁃ Так. Його підрозділ заходив першим у Харків. Там він взяв у полон полковника, капітана російської армії. Вони йшли першими, а за ними підтягувалася армія.
⁃ Я знаю, що вашого сина не стало буквально напередодні дуже важливої для кожної сімʼї події – він планував одружитися.
⁃ Так. 7 червня в нього день народження. Його дівчина повинна була приїхати на передову і вони мали одружитися. Але 6 числа він уже лежав у могилі…
⁃ Я бачив на сайті президента петицію про присвоєння вашому сину звання Героя України. Її ініціювали ви, побратими вашого сина. Це нас виводить до теми памʼяті і шанування тих, хто зараз обороняє Україну – живих і тих, хто уже не повернеться. Чому ви вирішили ініціювати цю петицію і як ви оцінюєте, чи вдасться досягти мети?
⁃ Хлопці, які привезли його поховати, разом із дівчиною Танею написали цю петицію, бо вважають, що він дійсно Герой. І так воно є. Я хочу, щоб памʼять про нього і йому подібних не зникла після закінчення цієї війни. Щоб років 10 не минуло і знову росіяни не хотіли з нами побрататися. Того вже ніколи не буде, вони вже навіки відійшли від нас і не будуть нам братами.
⁃ Ви розповідали про улюблену пісню вашого сина. Навіть назва символічна в контексті сьогоднішньої нашої розмови.
⁃ Так, він не хотів бути героєм. Він хотів просто жити як ніхто інший. Але він віддав своє життя за Батьківщину, за свободу, Незалежність нашу. Він не хотів бути героєм, він просто хотів жити. І плани в нього були грандіозні.
Дивіться: У лікаря був перший робочий день: росіяни завдали ударів по лікарні в Херсоні, фото
