В Україні під час війни справи у сільгоспвиробників погіршились – ціни на зернові впали, а ускладнена логістика через проблеми з перевезенням морем призвели до накопичення продукції на складах та падіння виручки. Отже, розвиток рослинництва й тваринництва в країні загальмований. Яких змін очікує галузь та як може стимулювати інвестиції в агро реформа містобудування, читайте в матеріалі "Апострофа".
Аграрний сектор України зазнав суттєвих втрат унаслідок повномасштабної війни РФ проти України. Минулого року Мінагрополітики України та Київська школа економіки оцінили такі втрати у суму 6,6 млрд доларів. Проте вже цього року цифри значно виросли: згідно із розрахунками Центру досліджень продовольства та землекористування при Київській школі Економіки, український аграрний сектор зазнав 40,2 млрд доларів прямих та непрямих збитків внаслідок повномасштабної війни. Величезні збитки – не єдина проблема агросектору, кажуть експерти. Адже в умовах існуючого законодавства вкрай важко здійснювати інвестиції – немає тих самих прозорих правил гри, що дозволяли б підприємцям сподіватися на швидку реалізацію проектів. Які зміни могли б допомогти агрогалузі та чому реалізація нових проектів неможлива без реформування чинних норм законодавства у сфері містобудування.
Гроші за дозволи: що заважає фермерам інвестувати у будівництво нових приміщень
Фермер Тарас Іваненко минулого року розпочав новий проєкт – будівництво невеличкого птахокомплексу.
"У мене виникла ідея, коли побачив різке падіння цін на зерно, побудувати приміщення, щоб тримати там курей, почати продавати яйця, на які ціни в країні виросли, тоді як вартість зернових сильно впала. Це було єдиною можливістю покрити збитки, організувати додаткові робочі місця та сподіватися на якийсь мінімальний розвиток", - каже підприємець. Проте ввести в експлуатацію нове приміщення для птахівництва виявилось доволі складним завданням, адже місцеві чиновники постійно вимагали все нових планів та документів, а через 6 місяців вже напряму заявили, що для узаконення будівництва потрібні гроші – 12 тисяч доларів. "Врешті я заморозив цей проєкт, поки не зрозумію, як мені бути далі", - каже фермер.
Читайте також: Військово-морські сили працюють: чи є життя без "зернового коридору"
Про те, що будівництво нових площ для агробізнесу – ціла епопея, пов’язана з хабарництвом та безліччю бюрократичних кроків, розповів і фермер з Полтавщини Григорій Шамрицький.
"На сьогодні є великі складнощі, щоб побудувати якийсь тваринницький комплекс. Мій колега будував буквально в нашому районі, він запускав новий тваринницький комплекс. Я працював в той час з зоотехніком на цьому підприємстві і бачив, це просто не сім кіл пекла, я не знаю, це вже десяток кіл. Настільки забюрократизована сьогодні ця система", - розповідає Григорій Шамрицький.
Він розповів, що для того, аби побудувати елеватор , або тваринницький комплекс чи його модернізувати, потрібно збирати величезні папки документів, проходити десятки погоджень, коло бюрократичних машин, сплачувати багатьом службам, які б щось вирішили чи погодили.
"Тому однозначно потрібні реформи в цій галузі, однозначно і максимально швидко, по типу того, як є такі сервіси як "Дія" або "Дар", потрібно цифровізовувати і спрощувати, адже це дасть можливість залучати нові інвестиції і не витрачати час", - вважає Шамрицький.
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Дніпропетровскої області Анатолій Гайворонський погоджується: нинішні непрозорі та заплутані правила гри у будівництві навряд чи сприяють інвестиціям у нові проекти агропідприємств.
"Так, є проблеми. Зараз цим усім – в плані документів і дозволів - займається місцева влада. Якщо там нормальні люди, то вони, безумовно, дадуть рішення, дозволи. Тому що це всі інтереси громади, тому що це робочі місця, тому що це податки.А якщо сидить там якась непорядна людина, то вона буде від фермера вимагати щось знову і знову, аби отримати собі якусь копійку. На мій погляд, потрібні серйозні реформи", - розповів Анатолій Гайворонський.
Прозорість і цифровізація: як реформа містобудування може стимулювати розвиток агрогалузі в Україні
"У країні склалась ситуація, коли корупція стала частиною функціонування бізнесу, на яку часто компанії вже просто закладають бюджети. Тобто вони не намагаються навіть якось вирішувати це питання, як каже держава, телефонувати на гарячу лінію БЕБ чи в СБУ, ні, для бізнесу корупція – це вже частина видатків. Але це все реально змінити, якщо будуть прийняті певні реформи", - каже Григорій Шамрицький.
Уникнути корупційних ризиків у будівництві можна було б за умови введення в дію реформи містобудування – законопроєкту № 5655. Адже саме ця реформа пропонує повну цифровізацію усіх процедур, пов’язаних із будівництвом, що однозначно запобігає корупційним намаганням чиновників отримати оплату за дозволи та рішення.
"Потрібні такі закони, які не даватимуть можливості цим корупціонерам гребти кошти за те, що бізнес хоче будувати, розвивати, інвестувати, створювати робочі місця, сплачувати податки. А ти ще маєш заплатити хабарникам, оцим корупціонерам, які на твоїй зарплаті сидять? Я сподіваюсь, що проєкт №5655 найближчим часом буде підписаний. Він цифровізує процеси, відповідно, нищить величезну частину корупції в будівельній галузі, а значить, надасть інвестиційної привабливості нашому бізнесу, зокрема, агросектору", - вважає фермер Шамрицький.
Саме реформа містобудування (проєкт № 5655) пропонує автоматизувати процеси та підвищити прозорість на ключових етапах будівництва. Наприклад, законопроектом передбачено отримання більшості адміністративних послуг виключно в електронній формі через ЄДЕССБ - це державна реєстрація початку робіт, експертиза проектної документації, погодження обґрунтованих відхилень від будівельних норм, сертифікація енергоефективності, сертифікат готовності до експлуатації тощо. Крім того, усі учасники містобудівних процесів зареєстровані в системі та мають електронний кабінет. Це означає, що кожне їх рішення чи дія залишає персональний цифровий слід, а якщо хтось порушить законодавство, то є можливість ідентифікувати порушника та врешті привести до відповідальності.
Важливо й те, що ключові рішення в системі формуються автоматично. Тобто не чиновнику потрібно виносити рішення, а низка рішень формуватиметься без участі людини. Наприклад, надання права розпочати будівництво (за наявності всіх документів), блокування проектної документації з порушеннями, блокування виготовлення позитивного висновку експертизи, якщо об’єкт має статус пам’ятки культурної спадщини. Це все унеможливлює корупційні ризики у питанні будівництва та сприяє швидкості усіх тих процедур, які фермери зараз називають "десятком кіл пекла".
На думку Анатолія Гайворонського, Україні дійсно потрібні законодавчі зміни, які б зробили процедури в будівництві прозорими та допомогли бізнесу уникнути корупційної ренти. "Містобудівна реформа з її планами щодо цифровізації процедур в будівництві – гарна ініціатива, потрібна аграріям. Тому що у нас для того, щоб щось зробити зараз, побудувати щось, дійсно, треба пройти через пекло, де кожен чиновник розраховує на якусь оплату. Тому чим простішими будуть правила, тим легше будувати нові приміщення, розвивати агробізнес. Тобто, потрібно законодавчо прибрати оці всі моменти, коли фермер може зіштовхнутися з корупційними поборами", - пояснив Анатолій Гайворонський, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Дніпропетровскої області.
