Аналітика Київського Безпекового Форуму
У ніч з 23 на 24 травня Росія здійснила одну з найбільших ракетно-дронових атак на Київ за останній час. Було застосовано близько 90 ракет та 600 дронів, а також здійснено два пуски балістичних ракет середньої дальності «Орєшнік», призначених для доставки ядерних боєголовок. Наслідком стали масштабні руйнування житлових будинків і цивільної інфраструктури, численні постраждалі та загиблі.
Після цього Москва не лише не намагалася знизити напругу, а фактично попередила про готовність продовжувати аналогічні удари по Києву в майбутньому. Одночасно Росія запропонувала іноземним посольствам вивезти свої дипломатичні представництва з української столиці.
Американська реакція: стриманість і дистанція
Реакція США була критичною, але водночас стриманою. Тимчасова повірена у справах США в Україні Джулі Девіс заявила, що цілеспрямовані удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі є неприйнятними. При цьому питання евакуації американських дипломатів з Києва не розглядалося.
Значно більш відстороненим виглядав коментар Державного секретаря США Марко Рубіо. За його словами, «небезпека всіх цих війн, оскільки вони тривають, а потім продовжуються, полягає в тому, що вони завжди мають загрозу ескалації». Така оцінка фактично переводила акцент із конкретних дій Росії на загальні ризики війни як такої.
Європейська реакція: жорсткіша і принциповіша
Європейські держави не піддалися на російські погрози. Однак, на відміну від американських коментарів, європейська реакція була значно жорсткішою і політично більш визначеною.
Ключова думка європейських заяв полягала в тому, що удари по цивільній інфраструктурі, ядерне залякування та погрози дипломатам є свідченням не сили, а проблем Росії у війні та її неготовності до миру.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта зазначив, що удари по Києву є ще одним підтвердженням незацікавленості Росії у конструктивних мирних переговорах.
Керівниця дипломатичної служби ЄС Кая Каллас прямо назвала застосування «Орєшніка» тактикою ядерного залякування та повідомила, що міністри закордонних справ ЄС обговорять посилення тиску на Росію.
Глава Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що «погрози дипломатам і міжнародним організаціям — це не ознака сили. Вони є ознакою відчаю».
Ядерний фактор Білорусі і слабша міжнародна реакція
Значно слабшою виявилася міжнародна реакція на іншу масштабну російсько-білоруську провокацію — ядерні навчання Росії та Білорусі, які стартували 18 травня і були присвячені відпрацюванню бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення.
Додаткової серйозності цій ситуації надавало те, що останнім часом активно обговорювалася можливість нового російсько-білоруського наступу з території Білорусі проти України або навіть країн ЄС.
Речниця Єврокомісії Аніта Гіппер від імені ЄС закликала утримуватися від ядерних погроз та уникати дій, які можуть призвести до подальшої ескалації. Вона також нагадала, що підтримка Мінськом російської агресії проти України та провокативні дії проти ЄС стали підставою для санкцій проти режиму Олександра Лукашенка. За її словами, Євросоюз готовий і надалі розширювати санкційний тиск.
На цьому тлі позиція Вашингтона виглядала суперечливою. США зняли частину санкцій із калійної галузі Білорусі та шукали можливості для транспортування білоруських калійних добрив на американський ринок. У результаті заклики України до додаткових обмежень проти режиму Лукашенка через ядерні погрози співпали з дипломатичними зусиллями Вашингтона щодо пом’якшення частини санкцій проти Мінська, насамперед у калійній сфері.
