RU  UA  EN

Четвер, 27 лютого
  • НБУ:USD 41.28
  • НБУ:EUR 43.00
НБУ:USD  41.28
Суспільство

Мобілізація від 18 років: чи зацікавиться українська молодь контрактами

ЗСУ Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua

Попри заклики із США знизити мобілізаційний вік, українська влада вирішила запровадити контракти з матеріальними стимулами для чоловіків 18-24 років. Тобто пішла не шляхом примусу, а шляхом заохочень. Наскільки це спонукає молодь йти до війська - у матеріалі “Апострофа”.

В Україні у лютому запровадили однорічні контракти із ЗСУ для добровольців віком від 18 до 24 років. Ці контакти передбачають вибір військової частини та посади, обов’язкове проходження базової загальновійськової підготовки, фахової підготовки - до трьох місяців. Добровольці, які підпишуть “Контракт 18-24”, звільняються від призову на військову службу під час мобілізації та матимуть право виїзду за кордон після року служби. Також там є економічні стимули. Зокрема, контрактникам у цій віковій категорії пропонують виплату одноразової грошової допомоги на мільйон гривень трьома частинами:

●200 000 гривень — протягом п’яти робочих днів після підписання контракту та вступу до виконання обов’язків за посадою, на яку призначений;

●300 000 гривень — протягом п’яти робочих днів після проходження відповідної підготовки та залучення до виконання бойових (спеціальних) завдань;

●500 000 гривень — у день виключення із списків особового складу військової частини.

Крім того, гарантується виплата додаткових винагород, щомісячного грошового забезпечення, винагороди за захоплену техніку (до 120 000 грн/місяць + доплати за бойові завдання). Крім того, передбачена виплата допомоги для оздоровлення, щорічна основна відпустка із збереженням забезпечення та наданням коштів на оздоровлення, відпустка за сімейними обставинами. Разом з тим, контрактники 18-24 років матимуть право низку пільг. Їм також буде доступне іпотечне кредитування для придбання житла під 0,0% річних після закінчення контракту за програмою “єОселя” (замість 3% для інших контрактників).

При цьому варто наголосити, що охочі підписати такий контракт зможуть податися виключно на бойові посади, які передбачають ризик. Це стрілець, старший стрілець, стрілець-снайпер, стрілець-санітар, помічник гранатометника, гранатометник, старший гранатометник, розвідник, старший розвідник.

Чи хоче молодь йти в армію?

Як розповіли «Апострофу» у Work.ua, на платформі є резюме навіть неповнолітніх, які хочуть бути інженерами дронів. «Аналітика Work.ua також показує, що на кандидатів віком 18-24 роки припадає 12,5% відгуків на вакансії Сил оборони, менше 1% — на неповнолітніх шукачів. Водночас на звичайні цивільні вакансії шукачі віком 18-24 роки надсилають 35% від усіх відгуків. І саме вони є найактивнішою віковою групою на «звичайному» ринку праці. Тоді як у військовому рекрутингу основну масу відгуків маємо від кандидатів у віці 35-44 роки, вони надсилають 53% від усіх відгуків», - зауважила Вікторія Білякова, РR-менеджерка Work.ua.

Соціологам, до яких “Апостроф” звернувся за коментарів, було непросто пояснити, чи цікава служба у війську цій категорії українців. “Складно говорити, мені здається, що всі верстви населення налякані - і жінки, і літні люди, і підлітки. Особливий удар по пропозиції наніс масовий виїзд молоді, яка збирається продовжити освіту”, - міркує соціолог Віктор Небоженко.

Справді, серед чоловіків 18-24 років є ті, хто має у пріоритеті продовження навчання, зокрема, за кордоном. Так, за даними ЦЕС, під час шкільних канікул минулого року спостерігавсяпевний відтік українців за кордон у червні (200 тис.), який частково компенсувало повернення 111 тис. українців у липні-серпні. Проте говорити про масовий виїзд випускників шкіл за кордон не варто: станом на грудень 2024-го частка чоловіків у віці 18-24 років становила лише 4% з-поміж усіх біженців (5,2 млн).

За менше ніж місяць з часу оголошення про “Контракт 18-24” у Міністерстві оборони побачити зацікавленість до нього. “Запитів чимало. Вже є ті, хто підписали контракт. Ми не розголошуємо цифр, але спостерігаємо позитивну динаміку”, - зауважив “Апострофу” речник Міноборони Дмитро Лазуткін.

Як бачимо, думка, що всі патріоти долучилися до війська, хибна. І спрацювало не тільки матеріальне заохочення, запропоноване в контракті, кажуть експерти. “Багато людей не є швидкими в прийнятті таких рішень. Вони потребують більше часу”, - пояснює “Апострофу” психологиня Анна Крайлюк. - Звичайно, гроші - це мотивація. Чи є вона основною - це дуже індивідуально. Чи гратиме вона роль? Звичайно, класні зарплати для військових, які виражають цінність їх роботи”.

Утім, поки що молоді запропоновано мінімум, вважає воєнний експерт Олег Жданов. “Якщо подивитися на ворога, то у них грошове утримання набагато більше, вони взагалі списують іпотечні кредити в нуль. Чому і нам так не зробити? Чому не дати іпотеку на 25 років з відстрочкою першого платежу, а через 10 років списати? (державна програма “єОселя” передбачає іпотеку до 20 років з першим внеском від 20% вартості нерухомості - Ред.). Якщо ви хочете набрати 500-700 тис. професійної армії на майбутнє, треба йти на більші жертви - де соціальне страхування для військовослужбовця, медична страховка для членів сімей, гарантоване навчання на бюджеті для дітей? Важелів багато, а фактично мінімальний пакет запропоновано”, - коментує співрозмовник видання.

Разом з тим, важливо дійсно забезпечити контрактнику обіцяну підготовку. Щодо цього теж є певні сумніви. “Людина в такому віці може стати професіоналом, виконувати бойові завдання доволі великого обсягу - при відповідній підготовці. Але підготовку не змінили, - підкреслив Жданов. - Система комплектування ЗС, внутрішні взаємовідносини залишаються тими, які були до цього. Ідея дуже гарна, але під нею треба змінювати всю систему, нарешті здійснити реформування ЗСУ”.

Читайте також

Новини партнерів