Коли втрачається кінцівка, це не тільки фізичний біль, але й момент, коли потрібно переосмислити себе, власне тіло і свій потенціал. В Україні таких історій перезавантаження чимало — як серед військових, так і серед цивільних. За кожною з них стоїть особистий шлях прийняття та адаптації.
Жінки з ампутаціями не просто пристосовуються до нових обставин — вони кидають виклик суспільним очікуванням: виходять на подіуми, займаються спортом, допомагають іншим і своїм прикладом доводять, що протез — це не вирок. Одна з таких історій належить 28-річній львів'янці Вікторії Хемич.
Потрапила під колеса маршрутки в центрі Львова
До травми Вікторія Хемич працювала продавцем-консультантом у магазині мобільних аксесуарів. Та у грудні 2022 року звичайна дорога додому з роботи обернулася трагедією — водій маршрутки збив Вікторію на пішохідному переході.
«Я підійшла до пішохідного переходу, була сама, навколо не було ні людей, ні машин. Переконалася, що можу спокійно пройти і почала рухатися. І ось уже на середині переходу мене збила маршрутка. Ліва нога потрапила під переднє колесо, а водій протягнув мене ще шість метрів», — розповідає дівчина.
Під час ДТП Вікторія весь час залишалася при свідомості. У підсумку суд тривав більше року і винуватця аварії засудили на сім років.
Вікторія потрапила в центр «Незламні». Пригадує, що на лікарняному ліжку все хотіла піднятися й подивитися, що ж сталося з ногою. Люди навколо казали, що в неї просто відкритий перелом. Оскільки дівчина ніколи нічого не ламала, то подумала: «Мабуть, справді відкритий перелом, так і болить».
«Найбільше я переживала, аби не бути паралізованою. Коли я приходила до тями, то була прив’язана й не могла рухатися. Говорити теж не могла, бо мала в горлі медичні трубки, — говорить Вікторія. — Коли до мене прийшов хірург і сказав, що ногу ампутували, він показав її мені. Вона була у жахливому стані і мене знудило. Через сильні знеболювальні моя свідомість була ніби притуплена. Тому я сприйняла це як факт: «Добре, маємо, що маємо».
Потім до Вікторії прийшли її тітка й друзі. Всі були в сльозах. А вона прохала не плакати. Зараз дівчина розуміє, що тоді вони переживали більше за неї.
Вікторія Хемич
«Думала, стану на протез і одразу піду»
Дівчина пережила три операції: основну і дві додаткові. Після ампутації можуть виникнути неврома та остеофіт новоутворення, які спричиняють дискомфорт або біль, тому довелося їх видаляти.
Протез, яким користується Вікторія сьогодні, вже третій за рахунком. Найперший був виданий по державній програмі, а наявний зараз – за кошти донора.
Найскладніший виклик - це адаптація. До травми дівчина була дуже активною. З протезом життя уповільнилось. Втім, всьому можна навчитись.
“Зараз у мене немає жодних побутових труднощів. Я можу готувати їсти, доглядати за собою — все це дається дуже добре. Душ або ванна - теж не проблема. Якщо я подорожую або перебуваю на відпочинку, то просто ставлю крісло в душ», - каже вона і додає, що протез — це вже невід’ємна частина її життя.
Вікторія Хемич
Бокс, моделінг і допомога ветеранам
Після проходження реабілітації Вікторія Хемич приєдналася до команди фахівців центру «Незламні».
«Я - соціальний робітник і ментор. Моє завдання — допомогти військовим у реінтеграції після травм. Це охоплює різні заходи: ми їздимо в кіно, театри, на футбол — місця, які чоловіки часто відвідували до травм», — говорить дівчина.
Це важливий етап, тому що ветерани згадують своє минуле, але бачать себе вже в новому образі.
«Коли ми з ветеранами перебуваємо в публічних місцях, я іноді чую недоречні фрази або бачу здивовані погляди. В таких випадках я пояснюю, що жалість тут не доречна. Ми маємо захоплюватися цими людьми. Тому найкраще, що ви можете зробити — висловити вдячність», — наголошує Вікторія.
За її словами, після пояснення люди, зазвичай, все розуміють, підходять і дякують.
Після травми у Вікторії з’явились нові хобі, які допомагають їй переключитися — моделінг і бокс.
«Ці заняття наповнюють мене енергією. Хобі прийшли в моє життя дуже органічно. Зазвичай на моделінг мене самі запрошують», — ділиться дівчина.
Її дебют на подіумі відбувся в липні 2023 року на Тижні моди в Берліні, де вона демонструвала колекції українського бренду вуличного одягу PLNGNS разом із ветераном Євгеном Швабом.
Після цього вона стала єдиною жінкою-моделлю на чоловічому показі Andreas Moskin під час Українського тижня моди, а також брала участь у Fashion Week у Львові.
«Бути на протезі - це не значить жити з недоліком. Це навіть може бути особливою родзинкою», — говорить дівчина.
На думку Вікторії, її жіночність не змінилася після ДТП. Вона так само відчуває себе привабливою жінкою.
«Я б порадила жінкам, які бояться втратити жіночність через ампутацію, пам’ятати, що це лише зовнішня зміна, а ваша внутрішня сила і краса - незмінні. Внутрішня краса, навпаки, стає більш виразною», — запевняє Вікторія Хемич.
Вікторія Хемич
«Мрію про море»
Після травми дівчина почала жити набагато глибше і сміливіше.
«Все перегорнулось на 180 градусів. Травма змусила переглянути всі сфери життя і почати жити більш усвідомлено», — говорить жінка.
Важливу роль у цьому зіграла саме робота з терапевтом, завдяки якій Вікторія почала по-справжньому слухати та розуміти себе.
Щодо планів, то Вікторія ніколи в житті не складала wishlist (список побажань — Ред.) на рік. Але нещодавно відчула сильне бажання поїхати на море.
«Подивимось, що принесе цей рік», — інтригуюче резюмувала вона.
Вікторія Хемич
Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогуу спільноті EnableMe.
