Росія веде проти України кілька воєн, зокрема за доступ до глобального ринку продовольства. Задля досягнення цієї мети, втім, як і всіх інших, РФ не гребує жодними засобами. Нинішнього року у країни-агресорки з'явився підступний союзник - погода, яка гробить урожай не гірше, ніж російські ракети. "Апостроф" з'ясовував, що відбувається на українсько-російському "продовольчому фронті", і чи загрожує неврожай повноцінним голодом у нашій країні.
У перший день літа російська керована авіабомба (сумно відома всім українцям як КАБ) майже повністю зруйнувала елеватор, який належить одному з найбільших агрохолдингів України.
"Більшість споруд не підлягають відновленню", - заявили в компанії.
На об'єкті в момент прильоту перебували два охоронці, на щастя, обидва залишилися живими.
Ми навмисно не називаємо компанію, яка постраждала від бомбового удару, щоб уникнути спекуляцій. До того ж, описаний вище випадок – лише один із багатьох, що свідчать про злочинну діяльність путінської Росії.
Війна за ринок
Агропромислова інфраструктура України – елеватори, зерносховища, портові перевалки, а також обладнання та техніка – і раніше ставали цілями для російських ракет, бомб та дронів, при цьому, як зазначається у доповіді фонду Global Rights Compliance, знищення української аграрної продукції з боку РФ має системний стратегічний характер.
"Понад 101 000 квадратних метрів зерносховищ, а також обладнання, необхідне для функціонування інфраструктури експорту зерна, було пошкоджено по всьому регіону... Ці дії серйозно порушили експорт України та посилили глобальну продовольчу нестабільність", - йдеться у звіті фонду.
Росія, як відомо, так само, як і Україна, входить до найбільших світових експортерів сільськогосподарської продукції, і для Кремля сьогодні вкрай важливо витіснити нашу країну з глобальних ринків. Тим більше, що в самій РФ справи в аграрному секторі йдуть дуже погано – нинішнього року її зерновий експорт упав майже на 25%. Для досягнення своєї мети країна-агресорка використовує, зокрема, і навіть у першу чергу, воєнні засоби.
При цьому методичне знищення аграрної інфраструктури, а також безпосередньо посівів, створює дефіцит продовольства не лише на світових ринках, а й у самій Україні.
Як нещодавно повідомила Всесвітня продовольча програма ООН, у прифронтових районах "мільйони людей вдаються до механізмів виживання, жертвуючи власним харчуванням, аби їхні діти могли поїсти... більше половини населення Херсонської області на півдні країни страждають від гострого голоду".
Ціна вторгнення
Україна завжди вирощувала більше аграрної продукції, ніж споживала, а тому більша її частина вирушала та продовжує вирушати на експорт.
При цьому після російського вторгнення ситуація у вітчизняному АПК погіршилась.
Так, зокрема, виникли проблеми з вивезенням сільгосппродукції за кордон через те, що Росія заблокувала експортні маршрути в Чорному морі. І, незважаючи на те, що цю проблему врешті-решт вдалося вирішити, фермери, не будучи впевнені, що зможуть реалізувати весь свій урожай, скоротили обсяги посівів багатьох культур, і наслідки цього кроку відчуваються донині.
Аграрії, особливо поблизу лінії фронту, також скорочують посівні площі та обсяги посівів, побоюючись опинитися у зоні обстрілів ворога. Крім того, багато територій у тих місцях заміновано, а інші – отруєні речовинами, які потрапляють у землю зі снарядів, БПЛА та іншої техніки.
Додаткові труднощі з посівною та кампанією зі збирання врожаю пов'язані з мобілізацією, адже далеко не всі аграрні підприємства можуть забезпечити бронь своїм працівникам, значна частина яких – це чоловіки призовного віку.
Погода проти врожаю
Нинішнього року до вищезазначених факторів додалися несприятливі погодні умови – посушлива осінь, суха безсніжна зима, дощова та холодна весна.
"Навесні дуже рано розпочалася вегетація озимих культур, після чого рекордно впала температура, внаслідок чого були дуже великі пошкодження пшениці", - розповів "Апострофу" президент Української аграрної конфедерації, колишній віцепрем'єр з аграрних питань Леонід Козаченко.
За його словами, частина площ озимих була пересіяна - в основному, це могли дозволити собі великі компанії, які мали оборотні кошти, і пошкоджені площі були засіяні олійними культурами, зокрема соняшником, при цьому були порушені принципи ротації, оскільки сіяти ці культури на тому самому місці два роки поспіль не рекомендується.
"Склалися несприятливі умови для озимих, було багато пересіву, а коли йшло пересівання, були заморозки, дощі, - додає у розмові з виданням економіст, експерт з питань продовольства Олег Пендзин. - Напевно, нам має сенс очікувати не дуже хороший урожай".
Водночас ситуація дуже відрізняється від регіону до регіону.
"Якщо взяти південні області, де не було вологи - Херсонська, Миколаївська Одеська - то там озимих зернових не буде. А от у центральних та західних областях погода прекрасна, і врожай там буде нормальний - якщо він і буде меншим, то десь на 5-10%" , - розповів "Апострофу" експерт з аграрних питань Михайло Апостол.
Таким чином, через погоду врожай-2025, швидше за все, буде гіршим за торішній.
"Я думаю, що цього року врожай буде меншим за 70 мільйонів тонн" , - каже Леонід Козаченко.
У 2024 році, нагадаємо, урожай зернових та олійних культур в Україні перевищив 77 мільйонів тонн.
В уряді дають схожі оцінки.
"Найгірший прогноз - мінус 10% зернових, олійних - нижче на 5%" , - повідомив Reuters міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.
За його словами, цього року врожай зернових може становити близько 51 мільйона тонн. Аграрії, як очікується, зберуть близько 26 мільйонів тонн кукурудзи, 11,5 мільйона тонн насіння соняшнику, 11 мільйонів тонн цукрових буряків, 4,5 мільйона тонн ячменю.
Будемо з хлібом?
Весняні погодні гойдалки завдали відчутного удару буквально по всій сільгосппродукції. Так, наприклад, втрати врожаю фруктів та ягід сягає 60%. Не дивно, що ціни на полуницю, малину, черешню б'ють рекорди, роблячи їх недоступними для більшості українців.
Також стрімко дорожчають овочі, у тому числі з так званого "борщового набору".
Але чи правомірно сьогодні говорити про те, що на Україну у нинішньому році чекає дефіцит продовольства, а то й взагалі голод?
"Коли ми говоримо про продовольчий кошик українця, ми повинні розрізняти соціально значущі продукти й ті, що такими не є. Коли ми говоримо про черешню, вишню, абрикоси, персики, які потрапили під заморозки, а тому їх буде цього року набагато менше, - вони ж не соціально значущі, без них прожити можна. А ось без хліба та картоплі прожити складніше", – пояснює Олег Пендзин.
За його словами, цього року картоплю, схоже, "тільки лінивий не посадив", а тому, навіть незважаючи на весняні заморозки, з її врожаєм буде все більш-менш нормально.
Що стосується пшениці та зерна в цілому, то для внутрішнього споживання його багато не потрібно, і більша частина врожаю йде на експорт.
"Давайте не малюватимемо апокаліпсис. Поки що ми самі себе годуємо, з цим питань немає", - зазначив експерт.
"Україна буде з хлібом, і Україна експортуватиме багато зерна, - додає Михайло Апостол. - Різниця (порівняно з минулими роками) може становити до 10 мільйонів тонн, але це великої ролі не відіграє. Були часи, коли без захоплених територій Україна збирала 20-24 мільйони тонн, і тоді ніхто не відчував ніякого дефіциту. Так, можливо, експорт буде трохи меншим, але нічого катастрофічного я не бачу".
За його словами, з таким потенціалом, який має наша країна, - близько 45% усього європейського чорнозему (у межах міжнародно визнаних кордонів), а також висока врожайність - простим українцям хвилюватися не варто.
"Який може бути голод?", - каже експерт.
Щодо нестачі продуктів харчування на окремих територіях України, насамперед прифронтових, про що заявляють міжнародні спостерігачі, то, зазначимо від себе, тут, ймовірно, проблема має логістичний характер. Її також цілком можна вирішити, що наші люди доводили вже не один раз, у тому числі, коли в лютому-березні 2022 року ворог стояв на околицях Києва.
