Скорочення обов'язкових предметів, 12-річне навчання і профільні класи – Міністерство освіти і науки України планує провести масштабну реформу українських шкіл. Незважаючи на яскраві перспективи і обіцянки наблизитися до європейських стандартів, реформа може зіткнутися з масою проблем, із якими її ініціатори навряд чи впораються.
Що нового обіцяють
Головними пунктами шкільної реформи має стати перехід на 12-річку і впровадження профільного навчання. У новій концепції МОН передбачено три рівня повної середньої освіти:
- початкова освіта (1-4 клас);
- базова середня освіта, яку можна отримати в гімназіях (5-9 клас);
- профільна середня освіта, яку учні отримують в ліцеях або в закладах професійної освіти (10-12 клас).
Якщо перші два етапи – підготовчі і спрямовані на те, щоб адаптувати учня до життя в соціумі і навчити необхідним базовим речам, то останній етап – це цілеспрямована підготовка до подальшого навчання у ВНЗ.
"Час – найважливіший ресурс. У 10-11 класі діти вже повинні розуміти, який подальший шлях вони оберуть, і починати готуватися до вступу у вищий навчальний заклад", – заявив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.
Незважаючи на доданий рік навчання, навантаження на школярів в рази зменшиться за рахунок скорочення інваріантних, тобто обов'язкових предметів. Якщо зараз таких дисциплін у старшій школі 22, то в майбутньому їх буде всього 9.
Як пояснили в Міносвіти, приблизне навантаження на школяра – 33 години на тиждень, отже, на вивчення одного предмету в середньому виділяється 1,5 години. Ґрунтовно вивчити дисципліну за такий короткий проміжок часу просто неможливо, а вивчення всіх предметів у старших класах – це нераціональна трата часу.
Ще одна інновація – це поява інтегрованих предметів, таких як "Історія", "Література", "Математика" тощо. У МОН вважають, що таким чином учні зможуть отримати базове уявлення про загальну картину світу, але не будуть витрачати зайвий час на те, що не знадобиться їм у подальшому.
"Зараз переважну більшість у навчальному плані займають загальноосвітні предмети, які вивчалися усіма, незалежно від профілю. Їх дуже багато, і частина з них вимагає буквально однієї години на тиждень, тому дається лише поверхневе уявлення про предмет. Цей підхід не надто ефективний. У новому навчальному плані планують залишити 9 загальноосвітніх дисциплін, об'єднавши ці невеликі предмети. Ця низка базових дисциплін буде вивчатися у всіх школах, але, в залежності від того, який профіль школа обере, буде можливість розкрити один з цих узагальнених предметів. Наприклад, на природознавчих профілях не буде узагальненого предмету природознавство", – пояснює "Апострофу" ситуацію експерт освітнього напрямку в аналітичному центрі Cedos Ірина Когут.
Такий підхід більше нагадує навчання в університетах, що характерно для старших шкіл в розвинених країнах.
Також школи зможуть створювати спецкурси з вузькоспеціалізованих предметів, які відповідають вибраному школою профілю.
"Навіть якщо школа вибирає для поглибленого вивчення гуманітарні предмети, загальні знання з біології, географії, астрономії, екології, фізики та хімії дитина буде отримувати в межах інтегрованого предмета "Людина і природа", який в такій школі буде читатися три години на тиждень. Інтегровані знання з правознавства, економіки, з предмету "Людина і світ" школярі старших класів будуть отримувати в межах предмету "Людина і суспільство", – наголошують у Міністерстві освіти.
Терміни виконання
Зважаючи на обсяг та складність запропонованої реформи освіти, вона обіцяє розтягнутися до 2029 року, а фундаментальні зміни в сталій системі можна буде побачити не раніше 2027-го.
У січні 2017 починається обговорення нового навчального плану для учнів старшої школи, а в 2018 -2019 роках надрукують оновлені підручники для 10-11 класів.
Під час другої фази, з 2019 по 2022 рік, обіцяють сформувати нову систему підвищення кваліфікації для вчителів, провести повну інвентаризацію в школах і почати проектування профільних закладів.
Фінальний виток реформи пройде в 2023-2029 роках – запустять в експлуатацію мережу профільних шкіл, а перший в Україні 12-й клас з'явиться не пізніше 2029 року.
Хоча Україна збиралася перейти на 12-річну освіту ще в 2002 році, але інновація себе не виправдала, а вже в 2010-му на той момент міністр освіти Дмитро Табачник взагалі скасував зайвий рік навчання для школярів.
На території Європи 11-річне навчання в школах залишилося тільки в Україні, Росії та Білорусі, у той час як у всьому світі тривалість середньої школи варіюється від 12 до 14 років. Тому освіта в Україні вважається рудиментом пострадянської епохи, що потребує зміни.
Головна суть запропонованої реформи в тому, що вона повинна забезпечити котирування українських атестатів за кордоном. Але, як і скрізь, тут є свої недоліки і підводні камені.
Багато цілей, мало можливостей
Реформа освіти, безумовно, потрібна, але головне питання – якими способами будуть здійснюватися поставлені завдання і чи осилять їх українські реформатори і розхитана економічна система.
З методами здійснення реформи не згоден народний депутат, перший заступник голови Комітету ВР з питань науки і освіти Олександр Співаковський.
"Математика, фізика, біологія виводяться з інваріантної частини навчальних планів середньої школи, і все це під гаслом профілізації шкіл. Я можу погодитися з тим, що потрібно ухвалювати закони, вирішувати питання про проведення ЗНО після 9 класу, допомагати дітям вибирати напрямки. Але те, як це робиться зараз, знижує рівень освіти. Це означає, що ми забираємо у дітей шанси. Потрібно розуміти, що якщо ми хочемо вивести країну з глухого кута, нам слід боротися за якість освіти, не знижуючи вимог", – прокоментував Співаковський "Апострофу" своє бачення ситуації.
При проведенні такої масштабної реформи потрібно враховувати всі чинники, які так чи інакше доведеться торкнутися в ході змін системи середньої освіти.
"Якщо ми проводимо таку реформу, потрібно перевчити вчителів, підготувати підручники і розробити належну навчально-методичну базу", – підсумував Співаковський.
До того ж, досить негативно реформу сприйняло суспільство, для якого аргумент "буде, як в Європі" не є досить сильним. За результатами опитування, проведеного фондом "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, проти переходу на 12-річне навчання виступає 70% опитаних батьків і 68% педагогів.
"Про 12-річку взагалі не хочу говорити, тому що це ні про що. Поки що немає філософського осмислення ролі школи та рівня освіти – немає сенсу обговорювати, скільки років вчитися", – розповідає "Апострофу" мама київського школяра Наталія. – Я б воліла, щоб школа давала базові навички, а спеціалізовані діти отримували поза шкільною програмою. Ті же спорт, англійська, музика, малювання ніколи не будуть викладатися в школі на належному рівні, але, будучи в програмі, вони перевантажують дітей. Мені здається, ці предмети потрібно винести за межі програми і запропонувати дітям відвідувати факультативно. Частина – безкоштовно при школах. Частина – як це відбувається сьогодні – платно за межами школи".
Багато "але"
Безумовно, профільна освіта, яку обіцяють Україні всі 25 років її незалежності, досить привабливе нововведення, що дозволяє зосередити увагу лише на тому, що знадобиться для майбутньої професії, не розпорошуючись на все підряд.
Відразу після школи старшокласники зможуть працювати за професією, адже навчання буде предметним, і учні самі зможуть вибрати один з двох напрямів:
- академічне навчання, з поглибленим вивченням окремих предметів (орієнтоване на продовження освіти у ВНЗ);
- професійне навчання, яке дає не тільки повну середню освіту, але і першу професію (також є можливість продовжити навчання у вузах).
"Типові навчальні плани, які міністерство хоче запустити вже з 2018 року, це перший крок у напрямку до профільної старшої школи – важливої частини запланованої реформи", - пояснює "Апострофу" експерт Ірина Когут.
Нові типові навчальні плани, за її словами, не передбачають суттєвих змін в самому змісті навчання.
"Основна зміна полягає в тому, що вирішено відмовитися від універсального профілю, тобто фактично від загальноосвітнього напряму в старшій школі, яке зараз дуже поширене в Україні. Відтепер профіль повинна буде вибрати кожна школа. Це не означає, що вона вибирає його раз і назавжди, скоріше, це буде відбуватися щороку, або ж для кожного класу чи декількох класів. Профіль буде вибиратися з врахуванням того, що може запропонувати школа, виходячи з наявних викладачів, можливостей, бажання дітей, батьків і так далі", – каже Когут.
З запропонованими нововведеннями можуть виникнути серйозні проблеми. Усунути всі прогалини українського середньої освіти за такий короткий термін не представляється можливим.
"У цілому, це дуже хороша і вдала ідея. Але завжди є багато "але". Головне питання – чи можливо реалізувати в нинішніх умовах в Україні такий підхід до навчання в старшій школі? І друге питання – чи це можливо реалізувати за такий короткий термін, тобто півтора року, до початку 2018-2019 навчального року?" – зазначає експерт.
Через те, що більшість шкіл в Україні дуже маленькі, вони не зможуть забезпечити можливість вибору профілю самою дитиною, а не класом або цілою школою.
"Ми говоримо не тільки про сільські школи, але і в школах у селищах міського типу та невеликих містах, де є лише по одному-два класи на паралель. Тому ми не можемо говорити про те, що дитина сам вибирає свій профіль. У кращому випадку профіль вибирає клас, не кажучи вже про те, що дуже часто школи нав'язують свої ідеї. Скажімо, якщо є сильна кафедра, де багато вчителів якогось предмета, всім їм потрібні ставки і часи, тому школа вибирає цей профіль, щоб усіх їх працевлаштувати", – вважає Когут.
Ситуація з вчителями складається теж далеко не кращим чином. Через інтегрування предметів близько третини вчителів залишаться без роботи. А тим, хто все ж втримається на своєму місці, необхідно буде проходити переатестацію і переучуватися, щоб вписатися в нову систему освіти.
"Друга проблема в тому, що українські вчителі не знайомі з підходом викладання об'єднаних дисциплін. Вони досить вузькоспеціалізовані, незважаючи на те, що у багатьох педінститутах готують вчителів з подвійною спеціалізацією (фізика і хімія, українська мова та зарубіжна література). Усе одно дуже часто у них немає базових знань з суміжних предметів. Звичайно, у міністерстві кажуть, що натренують вчителів за цей час, але жодних конкретних пропозицій від них не надходить. А чекати, що буквально за рік всіх учителів в Україні, які викладають у старшій школі, перевчать – це дуже оптимістично", - запевняє експерт.
Що стосується випуску нових підручників, то це не надто витратно, за словами Когут, оскільки підручники для 10-11 класів і так повинні були друкувати (за планом вони оновлюються кожні 5 років).
"Хоча підручники з об'єднаних дисциплін будуть створюватися не зовсім з нуля, адже є закріплені держстандарти, але це все одно вимагає багатьох зусиль. Створювати їх будуть ті ж авторські колективи, які пишуть підручники і зараз. Вони, в принципі, не особливо змінюються, так вже історично склалося. Тому це теж виклик. Навіть якщо встигнуть надрукувати підручники технічно, буде стояти питання про їх якість", – ділиться своїм баченням проблеми Когут.
Якщо українська влада зможе впровадити задумане в технічному плані, не факт, що інновації будуть реалізовані на належному рівні і досягнуть своїх цілей.
"Головне питання, чи досягне своєї мети міністерство, ввівши ці навчальні плани в такий короткий термін? Чи вийде мотивувати дітей до навчання, дати їм кращу освіту і більш системне бачення, менше поверхневого академізму і більше структурованих знань про світ? Я не впевнена, що можна ствердно відповісти на це питання, тому що не можна вирішити всі системні проблеми, які є в українській школі, за такий короткий термін", – резюмує Ірина Когут.
Підводні камені
Українська освіта давно потребує серйозної реанімації. Незважаючи на те, що ідеї, запропоновані МОН, досить вдалі, усе це не стільки вирішить проблеми, що склалися, скільки створить масу нових, для усунення яких у нас просто не вистачить ресурсів, часу і можливостей.
По-перше, оновлені навчальні плани і підручники з інтегрованим предметами для старшої школи повинні ввести вже 2018-2019 навчальний рік. Переформатувати давно усталену систему середньої освіти за півтора роки дуже складно. Якщо все це і впровадиться, виникає одне питання, якої якості воно буде, раз поспіхом і без підготовки?
По-друге, до змін нелояльна не тільки вся шкільна система, але і самі педагоги. Об'єднані дисципліни виявляться для них серйозним викликом, який скоротить робочі місця і зобов'яже всіх проходити переатестацію і перенавчатися.
По-третє, питання з фінансами теж залишається відкритим. Друк підручників і оновлення програми обійдуться Україні не надто дорого. Але для профільної освіти незабаром буде потрібно переобладнати будівлі і зайняти нові приміщення, що обіцяє стати серйозною проблемою, враховуючи непросту економічну ситуацію в країні.
По-четверте, обіцяється, що оновлена середня освіта забезпечить котирування українських атестатів закордоном. Але залишається під питанням, чи вдасться міністерству впровадити реформу в такому вигляді, у якому її презентували, чи покращиться якість освіти і чи з'являться у дітей нові мотивації для навчання.
Масштаб змін у новій реформі вражає. Вона потребує ретельного планування та усвідомлення того, чи вистачить сил і ресурсів, щоб все це втілити в життя. Тому що, як це зазвичай і відбувається, під час виконання хороші ідеї стикаються з серйозними труднощами, які так і не вдається подолати.