У середу, 20 липня, стало відомо, що в першій декаді серпня відбудеться перша за довгий час зустріч президентів Туреччини і Росії — Реджепа Тайіпа Ердогана з Володимиром Путіним. Таким чином може відкритися новий виток примирення Москви з Анкарою. Трьома днями раніше в Туреччині затримали пілотів літака турецьких ВПС, які в листопаді збили російський бомбардувальник Су-24, що залетів в турецьке небо. Багатьом оглядачам це здалося спробою Анкари подати дружній сигнал Москві. Глава Меджлісу кримськотатарського народу РЕФАТ ЧУБАРОВ в інтерв'ю "Апострофу" пояснив, чому вважає затримання пілотів лише процедурною формальністю. Лідер кримськотатарського народу також розповів, чому не варто звинувачувати Туреччину в торгівлі з окупованим Кримом.
- У Туреччині затримали двох пілотів, які восени збили російський Су-24. Це говорить про те, що на них хочуть повісити відповідальність за погіршення відносин з Росією?
- Ні, я виходжу з того, що протягом тривалого часу відразу ж після інциденту з літаком, який перетнув кордон з Туреччиною, було приведено публічно дуже багато об'єктивних доказів правомірності дій військово-повітряних сил Турецької Республіки. І вони виходили не тільки з боку Туреччини, але і від їх партнерів по НАТО, зокрема США. Мені видається, що якщо хтось думає зараз якимось чином дати нову версію того, що сталося, в тому числі, переклавши відповідальність на пілотів, їм доведеться всю цю доказову базу спростувати. Це неможливо, тому що вона об'єктивна, є різні форми спостереження та фіксації. Мені видається, що арешт пілотів, якщо він відбувся, є більше процедурною формальністю.
- Нехай вирішували не пілоти, але зараз виглядає так, що "повісять всіх собак" на них. Була заява мера Анкари, що пілоти-"негідники" посварили дві країни. Чи можуть бути надуманими звинувачення у зв'язках пілотів з Фетхуллахом Гюлен, адже їх на офіційному рівні звинувачують саме в цьому, а не в атаці літака?
- Я не можу будувати гіпотези лише на підставі слів одного політика — хай він навіть і мер такого великого міста, як Анкара. Я виходжу з логіки розвитку подій, що послідували після збиття літака. А вона свідчить, що їхні дії були абсолютно правильними. Їх затримали, щоб ще раз виконати деякі формальності.
- Хіба Туреччина не намагається знайти ще один спосіб продовжити примирення з Москвою? Причини примирення взагалі швидше геополітичні або економічні?
- У відносинах між Туреччиною і Росією ці два аспекти мають практично однакове значення. Звичайно, економічний трохи більше відчувається, тому що економіка двох країн зав'язана у багатьох сферах і галузях: починаючи від щоденної торгівлі фруктами, овочами, товарами харчової промисловості, текстилем і закінчуючи великими проектами в самій Росії і на території Турецької Республіки. Скажімо, будівництво Росією атомної електростанції на території Туреччини, а Туреччиною — багатьох фінансово затратних проектів в РФ. В геополітичному плані у цьому регіоні є більш важливі та вагомі учасники: якщо ми говоримо про події на території Сирії - США, Великобританія, інші країни НАТО, а не тільки Туреччина і Росія. Геополітичний аспект також дуже важливий, але він не так сильно "сковує" між собою Росію і Туреччину.
- Чи виправдано говорити, що конфлікт з Росією став для Туреччини черговим на даний момент, і тому — непосильним?
- Якщо взяти абсолютні цифри після погіршення у відносинах між Росією і Туреччиною, збиток для турецької економіки не виявився настільки відчутним, як це намагаються представити російські ЗМІ. Так, аграрний сектор Туреччини дуже динамічно переорієнтувався на інші ринки.
Інша справа, що низка регіонів, таких як туристична Анталія, а також ряд великих будівельних фірм, особливо чутливі до зв'язків з Росією з точки зору бізнесу. Але в цілому, повторюся, навіть повне заморожування зв'язків не представляло великої небезпеки.
Коли ж ми говоримо про геополітику та про роль Росії у цьому регіоні, то слід мати на увазі, що приховані форми втручання Росії представляють більші ризики для країн регіону, ніж, скажімо, її участь в події в Сирії. Наприклад, підтримка сепаратистських організацій курдів, чиї плани щодо будівництва власної держави зачіпають одночасно інтереси декількох держав. Звичайно, Туреччина не може ігнорувати здатність Росії впливати специфічними методами на стабільність деяких регіонів Туреччини — де помітні сепаратистські збройні сили.
- Чому Туреччина засуджує анексію Криму на офіційному рівні, але раніше не блокувала торгівлю з Кримським півостровом?
- Це трохи помилкова думка. Турецький уряд чітко дотримується позиції невизнання окупації і незаконної анексії Російською Федерацією Криму. Відповідно, ніяких прямих контактів Туреччини з окупованим Кримом ні на державному рівні, ні на регіональному рівні немає і не може бути.
У той же час окремі морські судна, які належали турецьким компаніям, під тими чи іншими прапорами заходили у кримські порти, особливо на першому етапі анексії. Але в кожному індивідуальному випадку з ними розбиралися. Бізнес завжди намагається знайти можливості. Особливо коли є пряма і швидка вигода. Але, повторюю, все це аналізувалося і фіксувалося. Зауважу, що після інциденту з російським літаком всі ці "піратські" візити припинилися в один момент...
Єдине, чого не зробила Туреччина — не приєдналася до санкцій проти Росії, оголошених Європейським союзом, а потім Канадою і США. Але це вже її (Туреччини) суверенна позиція. Адже ЄС закликав Туреччину та інші країни приєднатися до санкцій. Але мова йде про санкції проти Росії, а не про санкції за зв'язки з окупованою територією.
- Тобто ви не згодні, що ми можемо говорити про потурання з боку уряду Туреччини?
- Давайте розберемося з термінами. Потурання — це коли уряд сам веде подвійну гру. Але коли порушують правила приватні компанії, ми можемо говорити про безконтрольність держави або її безпораднісьі. Не можна виключати і корупційну складову. До речі, наші партнери, включаючи і турецьких представників, коли ми докоряли за їх м'якотілість у припиненні заходів окремих турецьких суден у кримські порти, нерідко вказували на прецеденти з українськими фірмами та українськими транспортами. Пам'ятайте, що українські товари і продукти харчування поставлялися з "материка" в Крим аж до 20 вересня 2015 року?
Але навіть і сьогодні слід розібратися з ситуацією, коли з материкової території України ті чи інші поставки здійснюються різними шляхами на територію окупованого Криму. Зокрема — сировини для титанового заводу в Армянську. Це все повинно припинятися. Але ми ж не можемо говорити, що Україна торгує з Кримом.
- Як примирення Росії та Туреччини вплине на вирішення питання повернення Криму до складу України?
- Повернення Криму, строки його повернення — пропорційні ослаблення Росії. Тому чим більше чинників ведуть до економічного, політичного та військового ослаблення Росії, тим більше ймовірність якнайшвидшого повернення Криму. Таким чином, розширення будь-якою країною відносин з Росією для нас є неприйнятним. Але! Як тільки ми говоримо про це, відразу виникає питання: а що ж ви, хлопці, самі торгуєте з країною, яка на вас напала.
- Які механізми тиску на Росію в питанні Криму є в арсеналі у Туреччині?
- Туреччина буде робити рівно стільки, скільки буде можливо для її участі у сприянні Україні. Туреччина буде це робити виключно спільно з партнерами України. Припустимо, в рамках НАТО. Як і будь-яка інша держава, Туреччина в індивідуальному чи ініціативному порядку не буде робити більше для повернення Криму Україні, ніж сама Україна. Отже, тиск Туреччини на Росію буде визначатись рівнем її підтримки України.
- За ініціативою Румунії обговорюється питання розміщення постійного контингенту військово-морських сил країн НАТО в Чорному морі. Після відновлення відносин між Анкарою і Москвою це реально?
- Зміна взаємовідносин Туреччини і Росії в будь-яку сторону жодним чином не перешкоджає реалізації НАТО тих планів, які альянс вважає за необхідне реалізувати в басейні Чорного моря. Це абсолютні паралелі. Принцип колективної безпеки країн НАТО ніколи не реалізовувався на шкоду чиїмось індивідуальним відносинам. Країни-члени НАТО, включаючи Туреччину, абсолютно усвідомлюють ту небезпеку, яка виходить від Росії. Я б не говорив, що Туреччина не підтримає реалізацію проекту в Чорному морі, якщо її економічні відносини з РФ будуть поліпшуватися.
Я думаю, що НАТО буде облаштовувати причали в Констанці — це найбільш глибоководний порт на Чорному морі і найбільш близький до території Криму, звідки Румунії загрожує найсучасніша російська зброя. Думаю, що один з аеродромів в Румунії теж буде мати можливість базування об'єднаної ескадрильї літаків країн-членів НАТО. Посилення буде і у сфері повітряної і морської захисту.
- Ракети в Криму - це загроза швидше для України чи країн НАТО?
- Це загроза для всіх країн Чорноморського басейну і безпосередньо для країн-членів НАТО. Практично весь південний фланг НАТО буде вимушено переформатований з погляду балансу сил. Оскільки баланс, який був досягнутий численними переговорами і договорами з Росією, порушили в 2014 році. Альянс просто зобов'язаний буде "відремонтувати" захист своїх країн-членів на півдні. Але, крім країн-членів НАТО, у чорноморському регіоні є ще Грузія і Україна, котрі відчувають агресію з боку Росії...
- Ми почули кілька версій того, хто влаштував переворот у Туреччині. Вам яка здається найбільш правдоподібною?
- Для мене більш важливо, що в ніч, коли частина військових вийшла на вулиці з використанням техніки, суспільство не підтримало таку форму зміни політичного режиму. Ніхто не може сказати, що високий рівень підтримки суспільством легітимно обраних органів влади є штучним. Якими б не були видимі або невидимі причини і фактори, які призвели до виступу частини військових, турецьке суспільство має розібратися з цим самостійно. Я менше всього хотів би спиратися на конспірологічні теорії або якісь логічні міркування. Потрібно, щоб як мінімум частина з них підтвердилися.
Агресії до військових зараз у Туреччині немає. Армія залишається тим інститутом, який сприймається в суспільстві з дуже великою довірою. Хоча б тому, що там обов'язкова військова служба, і всі молоді люди призиваються. Відсторонення від посади та затримання, як мені представляється, повинні супроводжуватися конкретними діями, що демонструють суспільству, що кількість змовників незрівнянно менші кількості тих, хто на даний момент усунені або затримані. Для турецької реальності це форма люстрації. Упевнений, що переважна більшість цих людей потім повернуться до виконання своїх обов'язків. Якась частина генералів відправиться на пенсію — в турецькій практиці це поширене явище.
