У Росії активізувався протестний рух після арешту опозиціонера Олексія Навального. 23 січня хвиля протестів прокотилася по багатьох російських містах - затримані кілька тисяч людей. Друга акція очікується 31 січня. До чого призведуть ці протести, хто стане рушійною силою опозиції, чи зможе Навальний зруйнувати імперію зла на чолі з Володимиром Путіним. Про це та багато іншого в ефірі програми "Розклад Кулініча" на Апостроф TV розповів відомий радянський і російський рок-журналіст, культурний діяч, музичний критик і письменник АРТЕМІЙ ТРОЇЦЬКИЙ.
- У твіттері Олексія Навального з'явився заклик для росіян вийти на новий мітинг 31 січня. Чи спрацює цей заклик, з огляду на реакцію низки підписників Навального, які пишуть, що їм не вистачає якоїсь конкретики? Бракує конкретних вимог, зрозумілих для широкого кола людей. Вони ж виходять на вулиці не лише за Навального?
- Конкретика у всіх в голові, і вона всім більш-менш зрозуміла. По-перше, люди виходять не лише за Навального, а й взагалі за всіх політв'язнів. Їх в Росії зараз кілька сотень як мінімум.
По-друге, люди виходять не стільки за Навального, скільки проти Путіна. Це антипутинська акція. Саме те, що це проти Путіна, більшою мірою заводить народ, ніж прізвище Навального.
- Твіт Навального супроводили кліпом відомого російського гумориста Олександра Гудкова на композицію "аквадискотека". На тлі там миготять кадри з розслідування Навального про палац Путіна. Його подивилися понад 2 млн осіб. Наскільки великий вплив має цей діджитал-протест, заснований на постах і репоста в соціальних мережах? Чи здатний він нашкодити путінському режиму.
- Я один з тих 2 млн користувачів, які переглянули це відео. Це не єдине новітнє відео на цю тему. Їх кількість множиться і множиться. Це насправді нове явище. І дуже здорово, що це сюрприз. Це дуже неприємний сюрприз для Кремля взагалі і для російського керівництва в особі Путіна, зокрема. Вони до цього не були готові.
У всій цій історії з Геленджиком, Навальним тощо найбільше мене вразило інше. Є такий ресурс, як Tik Tok. Це виключно підліткова історія, а середній вік користувачів цієї мережі - 12-14 років або щось в цьому районі. Так ось, в Tik Tok є вже понад мільярд посилань на прізвище Навального. Це означає, що відкрилася якась абсолютно нова історія - підліткова і молодіжна історія.
Очевидно, 1 млрд означає, що, якщо не всі поголовно, то величезна більшість цих підлітків в курсі всього, що відбувається. Для російської влади це велика і вкрай болюча несподіванка. Вони то звикли боротися зі старшими людьми на зразок мене. На худий кінець - з озлобленою молоддю студентського віку. А тут опаньки, проти них пішли діти. А діти - це не лише майбутнє, але й сьогодення Російської Федерації. У кожної дитини є тато і мама. Природно, вони більш-менш в курсі справ своєї дитини. Природно, якщо татові і мамі доведеться вибирати між своїм чадом і Путіним, то всі більш-менш нормальні батьки скажуть: "До біса цього Путіна, своя кровинка дорожче". І це нова історія для сонної Росії.
- В одній зі своїх статей ви написали, що події в Росії схожі на Білорусь. Ви зазначили, що ступінь єднання народу і градус неприйняття диктатора в Білорусі набагато вищий, але це питання часу. Яке найближче майбутнє для подальшого єднання росіян в бажанні змінити цю владу, яка їм вже явно не подобається?
- В одяг Нострадамуса чи бабці Ванги я рядитися не буду. Можна сказати, що, в порівнянні з тією ж Республікою Білорусь, в Росії цей самий градус дійсно ще не розжарився до такої температури. У Білорусі співвідношення мас народу за Лукашенко і проти становить приблизно 1:10. У Росії ми ще не досягли такого показника.
Є численна естрада російського населення, яка готова Путіна терпіти і терпіти. Насамперед це зовсім затюкані люди. Тобто це сільські жителі, це пенсіонери тощо. Вони точно знають по своїй пам'яті і по пам'яті своїх батьків, бабусь і дідусів, що всі зміни, які трапляються в Росії, обов'язково призводять до гіршого. Тобто якщо влада змінилася, то наступна влада буде їх грабувати ще більше, злидні будуть ще гірші тощо. Такі люди теж є. Це, таки би мовити, зникаюча Росія і зникаюча натура.
Більш-менш молоді, активні, міські, професійні та освічені люди, які являють собою певні діючі сили в Росії, вкрай незадоволені існуючою ситуацією. Вони незадоволені з різних причин: економічні причини, права людини, права ділової людини і бізнесмена, корупція, абсолютно нахабне і брутальне свавілля ментів. Загалом, пишатися абсолютно нічим.
До того ж, зараз цей вірус прийшов, теж мало радості. Настрій в країні досить гнітючий і вкрай незадоволений - такого ще не було.
З Навальним ж історія непроста. Природно, у нас завжди були опозиціонери, у нас завжди були дисиденти тощо. Але всі дисиденти і опозиціонери, яких я знав - Борис Нємцов, академік Сахаров та інші світлі люди - були моральними авторитетами. Вони були прекрасними людьми, сміливими борцями. Але з ними була одна проблема - ніхто з них не боровся за владу. Олексій Навальний - це перший російський опозиціонер з часів Володимира Леніна і Льва Троцького, який реально бореться за владу, який хоче звалити Путіна і взяти владу.
Олексій Навальний
Хтось цього боїться. Кажуть, що це якийсь вождизм, мовляв, він прийде до влади і буде гірше Путіна. Я знаю Навального. Я точно знаю, що він не те що не гірший за Путіна, а набагато кращий за Путіна. Це сучасна цивілізована людина, яка щиро хоче, щоб Росія стала частиною Європи і цивілізованого світу. Я впевнений, що він налагодить нормальні, абсолютно не імперіалістичні відносини з Україною і Білоруссю. Все буде в порядку з Навальним. Головне те, що він реально кинув виклик Путіну. До нього такого не було.
- Дивлячись на виступи Навального, можна згадати його заяви про те, як він пропонує протидіяти мігрантам, що він думає з приводу тодішньої навали людей з Кавказу. Згадайте "Крим - не бутерброд" тощо. Ви знаєте його, як ви говорите. Мені цікаво, на чому базуються ваші висновки про те, що Навальний зможе налагодити нормальні відносини з країнами-сусідами, якщо опиниться при владі?
- Як я вже сказав, Навальний - реальний політик. У цьому його загроза для Путіна і існуючого режиму. Реальний політик - це людина, яка б'ється і за популярність серед народних мас. У Росії, та й в інших країнах маси не завжди цивілізовані, освічені і симпатичні. У цих десятках мільйонів народних мас величезна кількість жлобства, націоналізму, імперства та іншого. Відмахуватися від цього не можна.
Навальний прекрасно розуміє, що якщо він зараз скаже "Крим - це Україна" і за президентства він вибачиться перед українським народом і віддасть Крим, то він тут же втратить десятків мільйонів російських виборців. Для реального політика це самогубство. Тому він змушений якось маневрувати, щоб не відлякати значну частину електорату.
Як ви знаєте, він визнав, що анексія Криму - це порушення всіх міжнародних норм. Але потім він сказав, що це проблема, є населення Криму, і все не так просто.
- Багато хто в Україні пам'ятає цей ефір.
- Я просто прошу українців зрозуміти Навального і зрозуміти умови гри в реальну політику. Я був дуже засмучений, коли пару днів назад прочитав, що була зовсім невелика акція в Києві на підтримку Навального і політв'язнів в Росії. Хлопці стояли з плакатами біля російського посольства в Києві. І з'явилися якісь відморозки, які стали їх бити, відбирати і палити плакати. З цього можна зробити єдиний висновок: ці люди вважають, що Навальний гірший за Путіна. Це повна маячня, це абсолютний абсурд. Це категорично не так.
- Я б хотів поговорити про людей культури, які так чи інакше можуть виступати в підтримку влади Путіна. Яку роль вони нині грають? Чому створюється враження, що багато хто з них піддається якомусь ватному інстинкту? Або з України погано видно, хоча ми можемо аналізувати і заяви, і пости в різних соцмережах?
- Це не зовсім так. У мене кілька днів тому вийшла стаття на цю тему в нашому шпигунському виданні The Insider. Я там говорю, що, як і у всій Росії, сфера діячів культури розділена на три частини. Це автомобіль і два бампери - спереду і ззаду. Кузов автомобіля - 80% - це люди які мовчать. Вони займають абсолютно позитивну позицію. Це стосується основної маси російського населення, хоча поступово цих людей стає менше, і вони переходять до бампера - в стан супротивників Путіна і його режиму.
Зіткнення поліцейських з учасниками мітингу, 23 січня 2021 року Москва, Росія
Це ж стосується і діячів культури. За старою радянською традицією, культура і мистецтво в Російській Федерації у величезній мірі залежить від держави. Тобто є великі пласти діячів культури, які живуть виключно за рахунок державних замовлень, державних дотацій, якихось державних фондів та інших подачок. З іншого боку є вся та російська попса, до якої примикає і українська попса - умовна Лобода. Це ті люди, які цілком залежать від держави не стільки в плані грошей, хоча і це теж, скільки в плані телевізійних ефірів, участі в якихось державних заходах тощо. Природно, цим людям вкрай боязно брати участь хоч в якихось антидержавних акціях, як-то висловлюватися проти Путіна. Вони прекрасно знають, що таке чорні списки, стоп листи - жодних ефірів, заходів, нічого. А для них це життєво важливо.
Але навіть при тому, що держава сіла своєю жирною сракою на російську культуру, є напрочуд велика кількість людей, які виступають проти Путіна і його політики. Сьогодні була новина, що Кіносоюз - найбільша недержавна організація кіношників - опублікував великий лист на підтримку Навального з вимогою звільнити його і політв'язнів.
Якщо говорити про мою грядку, де росте різна музика, то, повірте мені, дуже багато пісень і виступів на цю тему. Вже було багато пісень солідарності з протестувальниками білорусами. Зараз найвідоміші російські рокери і репери - Noize MC, Вася Обломов і інші - виходять на акції, закликають до участі в антипутінських маніфестаціях. Вася Обломов днями вибухнув піснею про садиста ОМОНівця, який вдарив літню жінку чоботом в груди. Це не виняток. Для певного культурного осередку - він досить великий - для великої маси артистичних, культурних і розумних людей це норма життя.
- Давайте поговоримо про солов'їні киселі, які ллються з екранів федеральних засобів масової інформації. Всі розуміють, про що далі піде мова. Чому у цих людей так багато своїх споживачів, своїх поціновувачів, які можуть обчислюватися мільйонами, якщо брати Росію, Білорусь та й деяких українців, які теж переглядають ці ефіри?
- Скажу вам чесно, мене це дещо дивує. З іншого боку, не треба перебільшувати вплив телебачення. Телебачення в Росії зараз дивляться тільки найтемніші верстви населення. Насамперед телебачення - це опіум для людей похилого віку, для пенсіонерів. Люди середнього віку споживають телебачення з інтернетом десь 50/50. І то, може й менше. Молодь не дивиться телевізор взагалі, цей факт вже відзначений соціологічними службами.
Всі ці солов'ї, киселі та інші мерзотники підсапують одну і ту ж публіку. При чому, публіку явно не першої свіжості. Це зникаюча натура. Майбутнє Росії їх не слухає, воно їх повністю ігнорує. А ті хлопці, у яких телевізор - це прямолінійна ікона, вони більше нічого не мають в житті.
Уявіть собі російську провінцію, де немає взагалі нічого, де немає каналізації, газу, але є телевізор. Для них це все. Можна зрозуміти, що це за люди. Що стосується нормальних людей, міських освічених, то для них і Соловйов, і Кисельов - це остаточне чмо. Це просто ганебні сценічні холуї, які крім реальної огиди нічого не викликають. Ось ця Симоньян - те ж саме. Я б сказав, що рівень ненависті до цих так званих пропагандонів навіть вищий, ніж рівень ненависті до того ж Путіна або садистів ОМОНівців.
- Тут логічним є запитання: чи не боїтеся, що від них прилетить?
- Вони від мене це чують вже десятки років і навіть більше. Я спокійно до цього ставлюся.
- Рушійною силою багатьох змін була молодь. Всі оглядачі кажуть, що нинішній протест в Російській Федерації досить молодий. Чи не вщухнуть ці протести, як було за часів Болотної площі?
- По-перше, соціальне наповнення протестів 2011-2012 років і сьогоднішнього протесту дещо різне. Молоді зараз набагато більше. Тоді рушійною силою протесту був середній, креативний клас. Він більш полохливий, з одного боку. З іншого боку, йому легше емігрувати. Величезна кількість народу, і я зокрема, просто виїхали з країни. Нам було огидно бачити те, що відбувається навкруги. У випадку з моєю родиною, нам просто було страшно за своїх дітей. У нас маленькі діти.
- Вибір був зрозумілий. А молодь?
- До речі кажучи, події в Криму і на сході України в цьому сенсі стали для нас головним імпульсом. Наша 4-річна дочка приходить з дитсадка і починає нас щось питати про українських фашистів і бандерівців, які намагаються захопити нашу країну. На наше запитання питання, звідки взялися ці дурниці, вона сказала, що їм вихователька в дитячому садку так сказала. Ми втекли від цього. У нас була можливість це зробити. У молоді немає такої кількості грошей, зв'язків, мов тощо. Тому молодь залишається в Росії. Я думаю, що є сенс вірити в російську молодь.
