На тлі операції в іракському Мосулі зросла напруга між Іраком і Туреччиною. Анкара розмістила на кордоні танки і артилерію. Іракський прем'єр-міністр Хайдер Аль-Абаді застеріг Туреччину від можливого вторгнення, сказавши, що це буде вартувати сусідові державності. У той же час у битві за Мосул з бойовиками "Ісламської держави" спостерігається значний прорив: іракські військові у перший день листопада увійшли в місто. Експерти, опитані "Апострофом", не сумніваються, що рано чи пізно Мосул буде взято. Незважаючи на заплутаний клубок інтересів, в тому числі життєво важливих для Анкари, вони не очікують турецької інтервенції в Ірак і називають дії турецької влади шантажем.
У перший день листопада стало відомо про відправку Туреччиною танків і артилерії до кордону з Іраком. Іракський прем'єр-міністр Хайдер аль-Абаді назвав рішення сусідньої держави легковажним кроком. За його словами, Ірак як і раніше не дає Анкарі дозволу на участь в операції по звільненню Мосула — раніше турецька влада наполягали, що підключиться до неї. Якщо ж Туреччина все ж таки зважиться на інтервенцію, говорить аль-Абаді, турецькі військові будуть розглядатися іракською армією як ворог. Політик зазначив, що Ірак війни з Туреччиною не бажає, але попередив, що вторгнення призведе до розпаду самої Туреччини.
У середині жовтня президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган в одному з турецьких університетів говорив про ностальгію Туреччини за загубленими з часів Османської імперії територіями. За його словами, Туреччина тільки тоді втратить інтерес до таких країн і регіонів (Ердоган назвав їх "територіями"), як Ірак, Сирія, Лівія, Крим, Карабах, Азербайджан, Боснія, коли сама втратить незалежність і майбутнє. Тижнем пізніше в ще одному університеті Ердоган назвав іракські Мосул і Кіркук історично турецькими містами.
Раніше прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим заявив, що Туреччина готова прийняти заходи в Іраку. На території Іраку, недалеко від кордону, розташована турецька військова база — табір Башика. Турецькі військові готують бійців збройних сил Іракського Курдистану — пешмерга. Багдад вимагає, щоб влада Туреччини забрали свої війська з Іраку. За словами турецького боку, самі вони не хочуть допустити вторгнення бійців угруповання "Робітнича партія Курдистану", яку Туреччина вважає терористичною організацією, в іракський Синджар. І тому готуються до загострення ситуації, щоб не допустити просування курдів з РПК. "Робоча партія Курдистану" базується в Іраку і виступає на стороні курдів Туреччини, борючись з урядом. За словами міністра оборони Туреччини Фікрі Ишика, очікуються важливі події в регіоні. Раніше Ердоган також попередив про наслідки, якщо шиїтське народне ополчення Іраку вдасться до терору в місті Телфер, недалеко від Мосула, який населений етнічними туркоманами.
Мосул — друге за величиною після Багдада місто в Іраку. Там все ще живе більше мільйона цивільних. З літа 2014 року місто контролюється "Ісламською державою" (ІДІЛ). 1 листопада іракська армія завоювала одне з передмість Мосула і увійшла в місто, прорвавши оборону ісламістів з східної сторони, і захопила, як повідомляють в іракському командуванні, один район міста. Там тривають бої. Це — перший великий успіх за два тижні з моменту початку операції. У наступі на зайняте ІДІЛ місто беруть участь іракські урядові сили, шиїтське ополчення і курди пешмерга — всього близько 50 тис. осіб. Сам же Мосул в основному населений сунітами, і тому влада Іраку обіцяла, що шиїтські бійці і курди залишаться за межею міста, щоб уникнути міжконфесійних конфліктів.
Як сказав "Апострофу" аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко, взяття Мосула — питання часу, і бойовики в будь-якому разі приречені на поразку. Питання тільки в ціні взяття Мосула. "Є два моменти. Перший — захист цивільного населення, тому що терористи ІДІЛ будуть прикриватися ними в цивільних кварталах. По-друге, питання переміщених осіб. Нещодавно дізнався, що за два тижні 17,5 тис. людей втекли через наступ на Мосул. Ці фактори так чи інакше будуть сповільнювати наступ", — пояснив Ярошенко.
Взяття Мосула, на його думку, буде означати, що Ірак в більшій мірі впорався з загрозою ІДІЛ. "Але це не означає, що з одного з уламків потім не сформується нова радикальна сунітська група. Особливо якщо іракський уряд і лояльні до нього шиїтські ополченці будуть гнобити сунітське населення", — додав міжнародник.
Журналіст і фахівець з Близького Сходу Ілля Куса сказав нашому виданню, що, за деякою інформацією, в східних кварталах Мосула терористи ІДІЛ чинять дуже сильний опір наступаючим: "Там дуже багато цивільних, яких тримають у заручниках, розтяжок, мін, вони використовують смертників. У вузьких вуличках смертникам на машинах зручніше прориватися і вибухати біля позицій іракської армії". За його словами, на північному і північно-східному напрямках наступ також йде за планом. Проблеми є на півдні від Мосула, де наступ курдів і іракської армії застопорився в боях у передмістях. Операція буде вважатися завершеною, коли буде взятий Мосул, а на заході від нього — місто Таль-Афар, яке буде для терористів головним шляхом відступу і втечі в Сирію, оскільки саме там простягається шосе. Також звільнення Таль-Афара не дасть ІДІЛ перекинути в Мосул підкріплення.
На думку Куси, штурм Мосула повинен зайняти не більше двох місяців: "Може, звичайно, (закінчиться) і раніше. Усе залежить від інтенсивності боїв, кількості терористів в самому місті. Зараз їх, за деякими оцінками, від 5 до 7 тисяч. Це не багато для міста, де зараз 1,5 млн осіб. Але, наприклад, начальник Центрального командування (збройних сил) США генерал Джозеф Вотел говорив, що операція за Мосул буде тривати до одного місяця — у нього такі оцінки".
Куса, як і Ярошенко, вважає, що взяття Мосула істотно підірве позиції ІДІЛ в Іраку, оскільки терористи втратять своє найбільше місто. Однак це не означає, що радикальний ісламізм не буде популярний в Іраку: "Втратять вони там вплив? Я дуже сумніваюся! Терористів можна знищити, але їх ідеї залишаться жити. Потрібен комплексний підхід, адже терористи не виникають з повітря".
Ярошенко зазначив, що боротьба за контроль над відвоюванними територіями вже піднімається на міжнародний рівень. Жорсткі заяви Туреччини свідчать, що локальні бойові дії, враховуючи протистояння між шиїтами, сунітами і курдами, можуть мати серйозні міжнародні наслідки. До того ж, істотний інтерес представляють північні райони Іраку, багаті нафтою: "Бойові одиниці, які беруть участь у визволенні Мосула, будуть претендувати на приєднання певних територій, де є запаси нафти. Якщо передмістя будуть контролювати курди і шиїти, це буде піррова перемога для сунітської меншини. І від того, як до нього ставитися, буде залежати радикалізм".
Тим не менш, Ярошенко сумнівається, що Туреччина введе війська в значній кількості в Ірак, оскільки це може зачепити інтереси Ірану, для якого Ірак значно більш важливий, ніж для турків. Анкару ж більше цікавить ситуація на півночі Іраку і лояльність Іракського Курдистану, який може постачати нафту в Туреччину.
"Я сумніваюся, що Туреччина підключиться до наступу, — говорить Ілля Куса. — Вже пройшла перша фаза настання, і в найголовнішому Туреччина не брала участь. А турки і не планували заходити в саме місто. Щодо словесних дуелей між Багдадом і Анкарою, як на мене, це не більше ніж шантаж з боку Туреччини. Вони вже здійснили інтервенцію в Ірак, коли в лютому цього року зайшли в Північний Ірак і розгорнули там свій військовий табір — Башика. Природно, ця операція була спрямована на стримування курдів. Туреччина всіма силами намагається зберегти вплив на Мосул. Сумніваюся, що вони почнуть війну з Іраком або щось в цьому роді. Але вони можуть перекинути в цей табір більше техніки, цілком допускаю таке".
За словами журналіста, і Туреччина, і Іракський Курдистан, і офіційний Багдад бажають, щоб після захоплення Мосула там встановилася лояльна для них самих адміністрація. Для Туреччини це буде означати вплив у всьому Північному Іраку, який межує з Туреччиною. Анкара, що має непогані стосунки з ним, все одно не може допустити розширення впливу будь-яких курдів: "Для них це один з пріоритетів національної безпеки. Цей табір, який вони розгорнули між Мосулом і курдськими землями, — якраз щоб стримувати курдів".
