На початку минулого тижня Україна оновила антирекорд смертності від коронавірусу. За добу від ковіда померло 833 особи. І це другий показник у світі! Більше людей коронавірус забрав лише у Росії, але ж населення РФ незрівнянно більше. При цьому, за кількістю тестів на 1 мільйон населення Україна посідає останнє місце у Європі! Адже саме тестування, як запевняють епідеміологи, допомагає вчасно виявити і локалізувати вогнища поширення вірусу. Чому під кінець другого року боротьби з епідемією Україна досі не змогла якісно налагодити тестування - з'ясовував "Апостроф".
Людей багато, тестів мало
Щодня в Україні проводять від 60 до 150 тисяч тестувань на коронавірус (у будні більше, у вихідні менше). Якщо порівнювати з початком епідемії, коли тестів на всю країну ледве набиралося 2 тисячі, то сьогоднішні показники – космос.
Але, по-перше, на ПЛР-тестування припадає приблизно половина всіх проведених за добу тестів (все інше - це ІФА та експрес-тести на антиген). Адже саме ПЛР – "золотий стандарт" діагностики коронавірусу.
По-друге, навіть 150 тисяч тестів на день (ПЛР, ІФА, антиген) однаково мало. Наприклад, у сусідній Польщі з початку пандемії було проведено понад 22,5 мільйона тестів, а у Чехії з населенням у 10,7 мільйонів осіб – 41 мільйон тестувань. В Україні ж від початку пандемії було проведено 14,9 мільйонів тестів. Є країни Європи, які зробили тестів ще менше, ніж Україна. Але річ у тому, що населення в цих країнах ледве дотягує до позначки 10 мільйонів осіб.
Чому ж в Україні проводиться так мало тестів?
Не по кишені
Вся справа в тому, що тестування – "задоволення" не безкоштовне.
"Більшість тестів у нас оплачує сама людина. У той час, як у багатьох країнах Європи, у групах професійного ризику тести оплачуються страховою фірмою. Наприклад, у Великій Британії. Тому люди там здають тести за будь-якої можливості та будь-якого контакту", - пояснює "Апострофу" лікар-імунолог Борис Донськой.
Так, ПЛР-тест коштує в середньому від 550 до 1000 гривень залежно від швидкості результату аналізу. Можна й дорожче, із виїздом бригади додому. Тест на антиген коштуватиме дешевше: від 300 до 600 гривень, але й точність його нижча, ніж у ПЛР.
Очевидно, що робити тести при перших симптомах нездужання по кишені далеко не кожному українцю.
"Це сума, яку так просто українці не хочуть "викидати". Тому багато українців, навіть маючи симптоми коронавірусу, але не маючи високого ризику складного перебігу хвороби, просто не роблять тести. Або хтось один у родині здає тест. Тобто українці, які платять за тест самостійно, будуть думати: а чи потрібен цей тест?" - додає Донськой. - Людина, навіть якщо вона себе погано почуває, не здає тест, не самоізолюється, а йде на роботу. А багато хто знає, що вони носії і хворі, але якщо вони здадуть тест, їм заборонять на два тижні працювати і виходити з дому. А не всі цього хочуть".
Безкоштовно та нереально
Щоправда, держава все ж таки забезпечує безкоштовні тести. Згідно з повідомленням МОЗ, на безкоштовну діагностику коронавірусу можуть претендувати люди з підозрою на ковід або симптомами ГРВІ, ознаками вірусної пневмонії та позалікарняної пневмонії та контактні особи при появі симптомів, які не виключають COVID-19.
"Напрямок на безкоштовне тестування має дати сімейний лікар", - запевняють у МОЗ.
Хто не має декларації із сімейним лікарем, не зможе зробити безкоштовний тест.
"Вам не вдасться зробити безкоштовний ПЛР-тест, якщо у вас не укладено декларацію із сімейним лікарем, оскільки направлення дає лише сімейний лікар", - пояснили "Апострофу" на гарячій лінії МОЗ з питань COVID-19.
На практиці, маючи симптоми коронавірусу, можна швидше дочекатися одужання, ніж безкоштовного тесту.
По-перше, черги до сімейних лікарів у період зростання захворюваності розписані щонайменше на тиждень наперед.
"Так, до сімейника черга на весь можливий запис, до нього неможливо потрапити" , - скаржиться мешканець столиці В'ячеслав Тертишний.
По-друге, відстоявши одну чергу до сімейника, пацієнт ризикує відразу потрапити у вир іншої черги, вже на саме тестування.
"Звернувся до лікаря у понеділок із симптомами ГРВІ: слабкість, нежить, кашель, - розповідає "Апострофу" киянин Віктор. - Хотів зробити тест за направленням лікаря. Але лікар мені повідомив, що може виписати направлення тільки на п'ятницю, оскільки черга. І майже тиждень треба чекати".
"На прийом прийшли 05.10, а найближчий тест запропонували зробити 12.10! А сенс? Дружина сина працює в дитячому садку, діти ходять у садок і школу, уявляєте, як піде поширення хвороби, якщо у сина ковід?!? Адже ніхто не дасть його дружині лікарняний за самоізоляцією, якщо діагноз не поставлено, а лікар просто написала бронхіт!", – додає мешканка столиці Оксана Барінова.
При цьому в приватних клініках жодної черги немає і пройти тест можна день у день, але за нього доведеться заплатити.
Чому ж у тестуванні, на другий рік боротьби з пандемією, такий бардак?
Рівні проблеми
На думку експертів, на тактичному рівні проблеми суто у дефіциті.
Дефіцит кадрів
"У лабораторні центри завезли обладнання, але ж на ньому потрібно комусь працювати. Недостатньо фахівців. Будь-який лікар, який працює на ПЛР і відпрацював рік-півтора, йде в комерційні структури, які на аналогічних процесах мають гроші і можуть запропонувати фахівцю велику заробітну плату", - пояснює "Апострофу" епідеміолог Олексій Галімський.
Дефіцит грошей та організації
"Будь-яка лабораторія має об'єктивні обмеження: логістика, контроль якості, організація роботи лабораторії. Все це потребує великої кількості грошей" , - додає Галімський.
На стратегічному рівні проблема з тестуванням у тому, що... стратегічного рівня просто немає.
"Тестувати можна з різною метою. Наприклад, з метою клінічної діагностики. Але на це має бути запит. Сімейні лікарі мають бути зацікавлені спрямовувати людей на тестування, а ми цього не бачимо, - запевняє Олексій Галімський. – Або тестувати з метою виявлення контактних та джерел інфекції, щоб виявити носіїв вірусу, ізолювати їх та провести протиепідемічні заходи. Це тестування, очевидно, має замовляти епідеміолог, який провів розслідування, побував у осередку ковіду. Але систему, в якій мають бути епідеміологи, а це санепідемслужба – знищена".
От і виходить, що Україна опиняється у замкнутому колі.
"З одного боку, навіть тієї кількості тестів, яку ми робимо, вистачає, щоб побачити величезні цифри", - зазначає Борис Донськой.
"З іншого боку, щоб не бачити величезних цифр, потрібно більше тестувати, адже вчасно виявлений випадок носія перериває ланцюжок заражень", - резюмував Донськой.
