Переговори з європейськими партнерами навряд чи принесуть переломні рішення, однак вони є важливим етапом у формуванні системи гарантій безпеки для України. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" наголосив співзасновник та виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло.
Він зазначив, що зустріч президента Володимира Зеленського з європейськими партнерами має на меті обговорення двосторонніх договорів про безпеку, які передбачають конкретні механізми щодо наземної, повітряної та морської компонент, а також кібербезпеки.
"Я не думаю, що сьогоднішній день буде вирішальним. Президент України Володимир Зеленський наголошує на тому, що потрібно формувати зобов'язальні двосторонні договори про безпеку[...]. Це, на жаль, довготривалий процес, сьогодні не буде чогось такого ключового поворотного", – пояснив Жмайло.
Він додав, що поки що основні гарантії безпеки України ґрунтуються на трьох ключових аспектах: збереженні чисельності української армії та її оснащенні, готовності партнерів підтримати Україну у разі повторної агресії Росії та збереженні санкційного тиску на агресора.
"Якщо Вашингтон розглядає можливість пом'якшення санкцій, то потрібно застовпити, щоб з європейськими партнерами таких власне просідань не було, щоб санкції зберігалися", – наголосив він.
За його словами, обговорення миротворчої місії в Україні залишається дискусійним питанням, оскільки розміщення іноземних військ прямо на лінії фронту малоймовірне. Він наголосив, що безпосередньо на лінії фронту війська не будуть розміщені.
"Європа боїться прямого зіткнення з Російською Федерацією. От поки можна уникати такого прямого зіткнення, вона його буде уникати", – пояснив Жмайло.
Він вважає, що Україну найімовірніше чекає "корейський сценарій", коли буде припинення вогню, але не буде підписано мирну угоду. Він закликав українців не вірити у швидке завершення війни та готуватися до того, що мобілізація не припиниться найближчими роками.
4 вересня лідери ЄС і НАТО зберуться у Парижі, щоб обговорити гарантії безпеки для України. Серед учасників заходу — канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, генеральний секретар НАТО Марк Рютте та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
"Апостроф" повідомляв, що Європейські лідери планують відправити військові сили до післявоєнної України. Це рішення стало можливим після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа висловила готовність надати військово-повітряну та розвідувальну підтримку, що стало підтримкою для цих планів.
Німеччина заявила, що відправка німецьких військ або постачання далекобійних ракет залишається малоймовірною через позицію німецького суспільства.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зазначив, що війна Росії проти України може тривати довго, але не може закінчитися капітуляцією України. Він також наголосив, що не бачить сенсу у дзвінках лідеру Кремля Володимиру Путіну, оскільки кожна спроба дипломатії лише призводить до нових ударів по цивільному населенню.
