Верховна Рада проголосувала в підтримку проекту так званого закону про мову.
"Апостроф" вирішив виділити головні пункти цього законопроекту.
1. Єдиною державною і офіційною мовою в Україні є українська мова. Однак норму, яка б прирівнювала публічну неповагу мови до наруги над державними символами і вводила б штраф до 6,8 тис. грн і аж до тюремного ув'язнення до 3 років, депутати прибрали перед другим читанням.
2. Відповідно до законопроекту, українською мовою повинні володіти всі представники центральних органів виконавчої влади України та АР Крим, народні депутати (але перед другим читанням депутати зробили виняток для спікера, першого віце-спікера і віце-спікера Верховної Ради, прибравши їх з переліку), судді, прокурори, адвокати, нотаріуси, медпрацівники, вчителі. Всі засідання, заходи, робоче спілкування в органах влади, включно з Кримом, в державних і комунальних заходах повинні проходити на українському. Якщо організатор заходу вважатиме за потрібне застосувати іншу мову, він забезпечує переклад на державну мову. Однак норму про покарання порушників (штрафи) депутати прибрали. Хоча один з авторів закону, нардеп Микола Княжицький, запевняє, що її всього лише відстрочили на 3 роки.
3. Мовні вимоги до членів уряду, високопоставленим чиновникам, народним депутатам буде визначати Національна комісія зі стандартів державної мови, а тестувати їх на відповідність - Центр української мови. Крім двох цих нових інститутів, буде створений Термінологічний центр української мови. Однією з його завдань є напрацювання стандартів української мови жестів.
4. У державних дитячих садках мовою викладання є українська, в приватних можуть бути інші варіанти. Така ж ситуація і з освітою в школах. Що стосується вузів, то викладання має вестися українською мовою, але допускається проведення лекцій на одній з мов ЄС. Російська мова до переліку не входить. Початок дії норми про обов'язкову здачу ЗНО українською мовою нардепи перенесли на 5 років. На три роки відстрочили обов'язкову українізацію комп'ютерних програм в школах.
5. У театрах, кінотеатрах повинна звучати українська мова. Вистави і кінофільми на іноземній мові повинні супроводжуватися субтитрами. Кінотеатри можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитрування українською мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрації таких фільмів не може перевищувати 10% від загальної кількості сеансів демонстрування фільмів в кінотеатрі в місяць.
6. Засоби масової інформації теж переходять на українську мову. При цьому депутати на 30 місяців (2,5 року) відстрочили норму, якою зобов'яжуть видавців друкованої преси видавати 50% тиражу українською мовою для національних видань і на 60 місяців - для регіональних видань. На телебаченні сумарна тривалість іншомовних телерадіопрограм та передач буде регулюватися законом "Про телебачення і радіомовлення". В існуючій редакції квота для загальнонаціональних мовників складає 75% української мови, а для регіональних і місцевих мовників - 60%. Примітно, що в першому читанні депутати хотіли посилити квоту до 10% від часу добового мовлення і 20% відповідно.
7. У книжкових магазинах має бути на прилавках не менше 50% продукції українською мовою.
8. Сайти і сторінки в соцмережах компаній, що продають товари в Україні і зареєстрованих в Україні, повинні бути українською мовою. Можуть існувати й інші версії, проте українська версія повинна містити не менше контенту і завантажуватися для громадян України за умовчанням. Це ж стосується сайтів державних і комунальних підприємств, а також ЗМІ, зареєстрованих в Україні. На сайтах іноземних компаній, які продають товари в Україні, українська версія також повинна завантажуватися за замовчуванням. Комп'ютерна програма, яку продають в Україні, повинна мати інтерфейс українською та/або англійською та іншими офіційними мовами ЄС. Софт з призначеним для користувача інтерфейсом, встановлений на товарах, які продаються в Україні, повинен мати українську версію, за обсягом не поступається версіями на інших мовах. Норма про переведення сайтів і сторінок в соціальних мережах компаній вступає в силу через півтора року (18 місяців) після вступу в силу самого закону.
9. Вводиться нова посада - мовний омбудсмен. Мовний інспектор зможе витребувати документи або їх копії та іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом, безперешкодно відвідувати органи державної влади, бути присутнім на їх засіданнях, отримувати на свою вимогу документи або їх копії. А ось на підприємства приватної власності повноваження омбудсмена не поширюються.
10. Законопроект передбачає і створення інституту мовних інспекторів, який будуть дотримуватися чистоти мови в своєму регіоні. Передбачається, що мовних інспекторів має бути 27.
11. Всі бажаючі отримати українське громадянство повинні скласти іспит на знання української мови.
Як повідомляв "Апостроф", раніше мовний закон підняв бурю в соцмережах.
За матеріалами ЗМІ
