RU  UA

Лікарень менше, ніж областей: лікар вказав на катастрофічну ситуацію в Україні

В Україні почала працювати Програма медичних гарантій на 2021 рік, згідно з якою збільшено кількість безоплатних медичних послуг. Однак при цьому з онкологічної програми зникло слово "діагностика", а в умовах пандемії коронавірусу в Україні не передбачено посилених заходів для боротьби з інфекційними хворобами.

За 116 гривень стоматолог з вами тільки привітається - лікар про квітневі новинки в медицині

Про це в ефірі Апостроф Live на Апостроф TV розповів голова Національної медичної палати, військовий епідеміолог Сергій Кравченко.

"З онкологією в нашій країні катастрофа. Я знаю це не лише за своєю професійною діяльністю. На жаль, у мене батько зараз онкохворий. Наша родина так само зіткнулася з цією проблемою. З 31 грудня 2016 року в нашій країні відсутня національна програма з боротьби з онкологічними захворюваннями. Тобто, в нас немає національної програми, яка б передбачала цільові кошти, які були б спрямовані безпосередньо на онкологічні хвороби. Це перше.

По-друге, у світі уже визнали, що протягом найближчих 20-30 років онкологічні захворювання вийдуть на перше місце та навіть обійдуть серцево-судинні захворювання. Зважаючи навіть на такий всесвітній прогноз, в нас на даний час абсолютно відсутня система онкопревенції. У нас доволі високий рівень, кожен рік реєструється мільйон нових захворювань на онкологію. Чим раніше ми діагностуємо онкологічне захворювання, тим краще ми можемо його пролікувати і продовжити життя, покращити якість життя наших громадян. На даний час у нас здебільшого звертаються по онкологічну допомогу громадяни з запущеними формами хвороб. Тому у нас найвищий рівень смертності від онкологічних хвороб у Європі", - розповів фахівець.

За словами медика, в системі охорони здоров'я України відсутня належна профілактика онкологічних хвороб.

"Діагностики та в першу чергу онкопревенції, тобто профілактики, онкологічного скринінгу для того, щоб система працювала на випередження, в нас немає. Попередити хворобу набагато дешевше, ніж її лікувати. Тим паче лікувати складні й запущені форми хвороби. Це говорить виключно про одне - невігластво органів державної влади, тому що вони не зовсім вірно розставили акценти", - додав Кравченко.

Також він звернув увагу на те, що в умовах страшної ситуації з поширенням коронавірусу в Україні немає достатньої кількості інфекційних лікарень.

"В нашій країні на даний час 25 адміністративно територіальних одиниць, які підконтрольні центральній владі. Це 24 області та місто Київ. Областей у нас 24, а обласних інфекційних лікарень – 18. Приміром, напередодні всесвітньої пандемії в грудні 2019 року Сумська обласна рада проголосувала за ліквідацію Сумської обласної інфекційної лікарні. Виявилося, що вона не потрібна", - розповів експерт.

Також він звернув увагу на те, що логіка влади по об'єднанню інфекційних лікарень з шкірно-венерологічними диспансерами незрозуміла.

"У нас доволі велика кількість шкірно-венерологічних диспансерів. За часів військового комунізму та радянської влади вони були створені для протидії сифілісу та іншим захворюванням, які передаються статевим шляхом. На даний час ця проблематика вже не настільки актуальна. Тим паче вся дерматологія відійшла до косметології, а захворюваннями, які передаються статевим шляхом, займаються або лікарі-урологи, або лікарі-гінекологи. Але в нас є велика кількість шкірно-венерологічних диспансерів і незрозуміло, навіщо вони фінансуються, навіщо їх така велика кількість, та чому інфекційні лікарні ліквідуються, як у Сумській області, шляхом реорганізації та об’єднання зі шкірно-венерологічним диспансером. Який в цьому сенс, ніхто досі не може зрозуміти", - наголосив Кравченко.

Він також наголосив, що медичне забезпечення та організація медичної допомоги – це прерогатива центральної влади.

"Центральна влада має не перекладати всю цю проблематику на місцеве самоврядування та місцеву владу, а прийняти виважене рішення, що на час надзвичайної ситуації та всесвітньої пандемії треба призупинити реформу, яка досі не завершилася та перейти на фінансування медичної системи через цільові субвенції та розробляти національні цільові програми якраз по тих напрямках, які зараз є критичними. Ми ж бачимо чергову імітацію бурхливої діяльності", - резюмував кксперт.