26 квітня 2021 року минає 35-та річниця з дня трагедії на Чорнобильській АЕС. Та є й ті, для кого цей день запам'ятався не лише аварією. Він став початком подружнього життя для Ірини та Сергія Лобанових.
Подробиці - у сюжеті Апостроф News о 12:00 на Апостроф TV.
На весільному фото – Ірина та Сергій. Потрапив у об’єктив і святковий кортеж молодят.
"Ми як раз уже розписалися та сідаємо в машину", - зазначає Ірина.
На перший погляд, так виглядає звичайне гуляння на просторах СРСР. Та у цій історії є важливий нюанс
"Вийшло так, що ми запланували весілля на 26 квітня 1986 року", - каже жінка.
Тож поки у Прип’яті створювалася нова сім’я, за декілька кілометрів розгорталася найбільша аварія на території України - катастрофа на Чорнобильській АЕС. Але про все по порядку. Історія кохання Ірини та Сергія почалася задовго до трагедії.
"Мене мама відправила до магазину по кабачки. Я кабачків у місті не знайшла, тож зайшла в гості до однокласниці Сергія", - згадує Ірина Лобанова.
Тоді Ірині було 19, вона щойно закінчила педучилище. Сергію ж було 25. Він повернувся з армії, і одразу закохався
"Я був вражений Ірининою красою. Та замість кабачків запропонував їй патисони. Ми приїхали з дачі, я швиденько метнувся додому та привіз їй патисони. Після цього ми почали зустрічатися", - розповідає Сергій.
У переддень весілля вдома молодята зібрали всіх гостей. Та тільки-но люди закінчили останні приготування до свята, почалося щось дивне
"Забігає мама до кімнати, зачиняє балкон, зачиняє всі вікна", - пригадує Ірина
"Знали, що щось трапилося, але що трапилося – не знав ніхто", - додає Сергій.
Вже на ранок місто закрили. Ірина згадує, що додзвонитись до когось було неможливо. Та весілля все ж вирішили не скасовувати.
"Сім розписів було цього дня. Наш – останній", - каже Ірина
Та свято вийшло не таким веселим, як планували.
"Усі говорили тільки про аварію: що та як", - пригадує жінка.
Наступного дня замість подружнього життя почалася евакуація
"Я похапцем переплутала пакети. Взяла замість того, що дала мама, пакет із сукнею та бігудями. З цим пакетом я поїхала", - каже Ірина.
Ірину та Сергія запевняли, що це - на декілька днів. Але жити у Прип’ять вони вже не повернулись. Подружжя згадує, що поїхали першим же потягом до Чернігова. Його маршрут пролягав саме біля четвертого енергоблоку
"Там була ця вогняна куля. Люди намагалися розгледіти, намагалися відчинити вікна. Я кажу: що ви робите, зачиняйте вікна", - згадує жінка.
І хоч після цього був ще не один переїзд, а з того дня минуло багато часу, 35 років пролетіли швидко.
"Як один день", - сміється подружжя.
Ірина та Сергій нітрохи не жалкують, що весілля таки відбулося. Навіть попри те, що цей день світ запам'ятав як дату катастрофи, наслідки якої долають і досі.