Західні партнери України всерйоз ставляться до блефу президента росії володимира путіна та залякування зброєю. Хоча нам постачають зброю, до неї додається низка обмежень, які суттєво зменшують спектр дій, на які може піти українська сторона на полі бою.
Про це в ефірі Апостроф TV заявив громадський активіст, колишній командир взводу батальйону “Айдар”, голова Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
"Не забуваємо взагалі психологію нашого головного опонента. Хто, власне, такий по своїй суті путін? Це не володимир володимирович, а хлопчик вова - пітерська шпана. Власне, ця пітерська шпана, яка завжди весь світ бачила виключно в категоріях "хто кого боїться". Відповідно, брати на понт – це один із абсолютно стандартних прийомів. Це було б настільки ж смішно, як істерика скабєєвої, якби тільки на Заході до цього не ставилися трошки серйозно. Проблема в тому, що на Заході частина діячів дійсно цього боїться. Вони ведуться на цей блеф, вони не розуміють, що таке пітерська шпана та гопніки з підворіття і як з ними треба... Дехто всерйоз вважає, а хтось прикривається, що так вважає, що путін дійсно може вдарити по них", - пояснив Дикий.
За словами експерта, країни-партнери не хочуть прямого зіткнення з росією.
"Хай навіть зброю нам дають вже 40+ країн, але все ж таки люди гинуть наші. Всім зручніше, щоб воювали саме українці – нашими руками зупинити путіна. Нікому не хочеться вступати в масштабну війну з росією, використовучи свій людський ресурс, своїх громадян. Тому, на жаль, цю абсолютну маячню, суто нереалістичні погрози путіна частина наших партнерів сприймає дуже серйозно. Саме через це 300-кілометрові ракети ми поки не отримали", - додав він.
Утім, справа не тільки в ракетах. Україна мусить брати до уваги обмеження, які висувають постачальники зброї.
"Треба розуміти, в яких умовах ми зараз воюємо. Крім дій ворога, в нас ще є дуже непроста ситуація з союзниками. Зокрема, союзники закладають одне абсолютно несправедливе, абсолютно неправильне обмеження. Це жорстке табу на дії на території російської федерації та Білорусі. Тобто весь наш опір, яку б зброю нам не давали, має відбуватися виключно на нашій території. А вдарити по шляхах сполучення, по складах, по штабах, по аеродромах, з яких злітають літаки, які нас бомблять, якщо це не на території України, нам категорично заборонено під загрозою того, що нам перестануть давати зброю. А оскільки ми зараз повністю залежимо від західних військових постачань, ми змушені, зчепивши зуби, терпіти це абсолютно дурне і несправедливе обмеження. Але той, хто дає зброю, той може ставити свої умови", - зазначив Дикий.
Це має стати уроком на майбутнє. В України була дуже потужна оборонна промисловість, в яку треба вкладати гроші, аби не бути залежним від чужої зброї та техніки.
"Ми зараз це мусимо пережити і з цим перемогти, але це нам дуже важливий урок на майбутнє. Якби ми, наприклад, до цього вкладали гроші не в дороги, а в ракети, які випускає наш "Південмаш", то ми б зараз не залежили від того, дадуть нам їх чи не дадуть. Це стосується і ракет, і дуже багато всього іншого. В нас був величезний оборонпром, якому ми не давали ні копійки, в якого ми не замовляли нашу зброю й техніку. Тому тепер, коли прийшла війна, ми повністю залежимо від допомоги союзників та по всьому світу зараз бігаємо з протягнутою рукою та збираємо зі складів, що в кого лишилося. А нам висувають різні вимоги, з якими ми маємо миритися. На майбутнє, я сподіваюся, ми вивчимо цей урок, що в першу чергу треба вкладати гроші в свою оборонну промисловість. Тим паче, ми та країна, які є в що вкладати, в нас дуже потужний оборонпром", - резюмував Дикий.