День української державності: історія свята і для чого його відзначають

Пʼятниця, 28 липня 2023, 01:10

У п'ятницю, 28 липня, в країні у День хрещення Київської Русі другий рік поспіль відзначатимуть й свято української державності, яке запроваджене, серед іншого, для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.

Про це пише УП.

Президент України Володимир Зеленський у 2021 році підписав закон про запровадження цього свята під час урочистостей до Дня Незалежності, але якщо глава держави підпише ще один законопроєкт, то через перехід на "новий стиль" Православної церкви України та Української греко-католицької церкви День державності у 2024 році відзначатимуть вже 15 липня.

Читайте: Офіційно: Зеленський вніс законопроєкт про зміну дат трьох важливих свят

Як зазначає заступник директора інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак, історія українського народу була історією без державності. "Але це була історія боротьби, бо впродовж багатьох століть українці боролися за утвердження своєї державності і борються досі", – підкреслює історик.

За літописами, Україна як держава бере свій початок саме з часів Київської Русі. Історія українського народу почалася не 30, і не 130 років тому, а українській державності більше тисячі років, наголошує Тиліщак.

Історія України напряму повʼязана з Володимиром Великим, який 28 липня 988 року охрестив Русь, тим самим долучивши її до європейської цивілізації.

В Україні християнство передалося у спадок разом із культурою та традиціями Русі й саме тому датою для свята державності обрали 28 липня.

"Точкою відліку нашої державності ми вважаємо рік заснування Києва – столиці Київської Русі-України, яку недаремно називають місцем, де все починається", – сказав президент Зеленський під час святкового параду на День незалежності у 2021 році.

"У нашому календарі є два свята, які мають звʼязок із церковним календарем. Це є День державності і День захисників та захисниць, який історично повʼязаний із святом Покрови. Відповідно, День памʼяті святого Володимира відзначатимуть 15 липня, а Покрову – 1 жовтня. Тож повʼязані з ними державні свята переведуть на новий стиль відповідно", – додає Володимир Тиліщак. Тому з 2024 року свято державності відзначатимуть 15 липня.

Для чого відзначають День державності? Функцій у нового свята чимало: берегти історію, комунікувати у світі, бути ще одним способом боротися з російською пропагандою.

"Ми маємо справу з тим, що Росія як країна-агресор просуває різні маніпуляції щодо минулого, в тому числі щодо присвоєння української історичної спадщини", – зазначив історик.

Ми добре побачили це після широкомасштабного вторгнення. Міфи про Леніна здалися українцям абсурдними, але не всі країни світу чи навіть Європи змогли одразу зрозуміти, що це спотворення історії України.

"Завдяки десятилітнім старанням російських пропагандистів їхня історія у свідомості європейців отримала прямий звʼязок між середньовічною Руссю і Московським царством. Цей усталений стереотип доводиться руйнувати Україні досі. Та війна, яку розпочала Росія в 2014 році, а у 2022 році перейшла до широкомасштабного вторгнення, дозволяє світові по-новому оцінювати історичні стосунки України та Росії. Але світу досі потрібно пояснювати, що Росія намагалася весь час привласнити українську історію", – підкреслює Тиліщак.

Перед суспільством, владою, науковцями стоїть завдання популяризувати правдиву українську історію, враховувати помилки минулого і будувати майбутнє.

"Не існувало достатнього зацікавлення з боку інших країн, і активності з боку України. Остання абсолютно недостатньо працювала над популяризацією української історії в світі. Тому ця проблема залишається, і про неї потрібно говорити. Тут потрібні різні підходи та інструменти. День Державності – один з тих інформаційних приводів, який нагадує, що Україна відзначає і вшановує свій звʼязок з Руссю", – резюмує заступник директора інституту національної памʼяті Володимир Тиліщак.

Нагадаємо, раніше ми писали цікаві факти про День хрещення Київської Русі – України.