У четвер, 29 травня, усі християни — і православні, і католики — будуть відзначати одне з найголовніших християнських свят - Вознесіння Господнє. Воно припадає на 40-й день після Великодня, який цьогоріч святкували 20 квітня, і символізує кінець земного шляху Ісуса Христа.
"Апостроф" розповідає про історію, традиції та обряди цього свята, а також про прикмети, за якими в цей день завбачали погоду.
Історія та походження свята
Вознесіння Христове — це одне з найважливіших свят у християнстві, його історія описана у Новому Заповіті, зокрема в книзі Діяння Апостолів. Згідно з Євангелієм, Ісус Христос після свого Воскресіння з мертвих ще понад місяць перебував на землі серед своїх учнів і пастви. А через 40 днів після цього Син Божий зібрав своїх учнів на Оливковій горі, благословив їх і вознісся на небо.
Після цього з’явилися два ангели та проголосили, що Христос свого часу знову прийде на землю у такий же спосіб, щоб судити живих і мертвих. А до того часу він, хоч і перестане бути в образі людини, як і раніше, незримо буде перебувати поруч з людьми.
Святкування у 2025 році
У 2025 році Вознесіння припадає на 29 травня і його відзначатимуть одночасно у всіх православних і католицьких церквах спеціальними святковими службами і богослужіннями.
Присвячені до нього дня служби починаються ще напередодні: закінчується великодній період і в середу вранці востаннє в році звучать великодні піснеспіви. А ввечері служать урочисте Всенічне бдіння.
На наступний день під час літургії читається Євангеліє від Марка, де описані події сходження Христа на небо.
Традиції та обряди свята
Як і багато інших православних свят, Вознесіння Господнє увібрало в себе побутові народні традиції і навіть давні язичницькі звичаї. Вважається, що в цей день весна остаточно передає свої права літу і встановлюється спекотна погода. Тож на Вознесіння в дані часи водили хороводи для майбутнього хорошого врожаю та влаштовували веселі гуляння.
Господині на Вознесіння пекли пироги з начинкою з зеленої цибулі, а також особливі хлібні страви – "драбинки", на яких обов’язково робили сім "перекладин". Вони символізують шлях Ісуса Христа на Небеса, тобто його вознесіння на Небо. Цю випічку освячували в церкві і кидали вниз з дзвіниці, а потім з частуванням відправлялися в гості до рідні.
Вважалося особливим гріхом в період з Великодня до Вознесіння Христового в чомусь відмовляти мандрівникам, віряни намагалися більше допомагати нужденним, подавати милостиню тим, хто просить.
Народні прикмети на Вознесіння
В народі існує низка прикмет, пов'язаних з Вознесінням. За ними наші предки передбачали погоду влітку і навіть восени.
- Гарна погода на Вознесіння — до гарної погоди аж до Михайлового дня.
- Дощ на Вознесіння — до неврожаю та хвороб у худоби.
- Сонячно й тепло — весна остаточно поступилася літу, холодів більше не буде.
- На Вознесіння скупатися у річці — запастися міцним здоров’ям на весь рік.
- На Вознесіння треба обов'язково вмитися ранковою росою, адже саме в цей день роса вважалася цілющою.
- Почути каркання ворони — добрий знак, що символізував захист від злих сил.
Ці народні вірування, хоч і не пов'язані з релігійним значенням Вознесіння, але є частиною культурної спадщини України, що додає святу особливого колориту та глибини.
Раніше "Апостроф" розповідав про найбільші християнські свята, які відзначають навесні.
