Аналітика Київського Безпекового Форуму.
Як свідчить нещодавно публіковане опитування компанії Odoxa, під час наступних президентських виборів у Франції весною 2027 року до влади може прийти лідер ультраправого «Національного об’єднання» (партії Ле Пен) Жордан Барделла. А це значить, що одна з ключових держав-членів, на підтримку і вплив якої ми протягом останніх років традиційно спиралися, може кардинально змінити роль і стати одним з наших основних супротивників як в плані надання допомоги у війні проти РФ, так і на шляху до членства нашої держави в ЄС і НАТО.
Загроза з боку правих радикалів не є новою для Франції. Але раніше у критичні моменти її вдавалося обходити за рахунок традиційного групування всіх ключових політичних сил під проводом центристів проти партії Ле Пен. Відмінність сьогоднішнього дня полягає у тому, що на другу сходинку після Барделли може вийти ультралівий лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон, якому буде складно стати об’єднуючим фактором. Видання Politico називає це «кошмарним сценарієм виборів у Франції для Брюсселя». Втім, не лише для Брюсселя.
Поки що різниця у рейтингах виглядає не такою драматичною. У першому турі консервативний кандидат, колишній Прем’єр-міністр Едуар Філіпп програє Меланшону 4% (12% проти 16%). Такий же програш може очікувати Філіппа у другому турі з Барделлою. (48% проти 52%). Проте, якщо у другому турі зійдуться Барделла з Меланшоном – лідерство ультраправих буде очевидним (у листопаді Odoxa оцінювала шанси як 74% проти 26%).
У крайньо правому політичному спектрі Барделла вигідно відрізняється від попередніх лідерів партії Ле Пен, у т.ч. від самої Марін Ле Пен. Він вважається прагматиком, не так заідеологізованим старими євроскептичними постулатами партії. Враховуючи суспільні настрої, він відійшов від лозунгів виходу з єврозони чи ЄС по типу британського Брекзиту, які понижували шанси на виграш Марін Ле Пен під час попередніх кампаній. Як вказують політичні оглядачі, економічні пріоритети Барделли є ближчими до традиційних правоконсервативних.
Відмінність у поглядах між Барделлою і Ле Пен, яка дотримується більш традиційних євроскептичних цінностей, вважається однією з ознак розколу в рядах «Національного об’єднання». Водночас, така гнучкість у партійних принципах може слугувати й свідомим інструментом розширення електоральної підтримки партії.
Після широкомасштабного вторгнення рф у 2022 році гнучкішою стала й офіційна позиція партії щодо Путіна. Під тиском суспільної підтримки України, колишні симпатії до російського диктатора були стерті з публічного образу партії. Засуджуючи окремі аспекти російської агресії, «Національний фронт», водночас, уникає відвертої конфронтації з кремлем. Він неодноразово не підтримував деякі військові пакети для України та розширення санкцій проти рф як в Європарламенті, так і під час голосувань у Національній Асамблеї Франції. Сам Барделла наголошував, що не заперечує проти надання Україні оборонної допомоги, але не підтримує надсилання французьких військ в Україну та передачу нашій державі озброєння далекого радіусу дії. За словами лідера ультраправих, він не дозволить "російському імперіалізму поглинути таку союзну державу як Україна". Водночас, він прагне уникати ескалації з росією.
Більш загрозливою для інтересів України є позиція Барделли щодо членства держави в ЄС і НАТО. Він виступає категорично проти. Що стосується ЄС – з огляду на можливу конкуренцію за ринки і, очевидно, за фонди, а в НАТО – через ймовірне, на його думку, загострення відносин з РФ і ескалацію війни. Цими ж причинами викликана і його опозиція до посилення санкцій проти путінського режиму.
Разом з тим, варто врахувати і деякі особисті нюанси молодого лідера праворадикалів. Не можна виключати, що його прагнення до лідерства не лише на національній, а й на європейській сцені сприятиме поступовій трансформації його поглядів ближче до європейського мейнстріму. Приклад Джорджії Мелоні може виявитися для молодого успішного політика спокусливим.
