Рівно за місяць набуде чинності друга та шоста частини 27 статті закону про мову, згідно якого українська має стати основною мовою веб-ресурсів та інтерфейсів українського користувача.
Про це заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на Facebook-сторінці.
Так, нові правила почнуть діяти з 16 липня 2022 року.
Це означає, що усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням.
При цьому, українськомовна версія інтернет-представництва іноземного суб’єкта господарювання, який реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, аби користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності даного суб’єкта.
“Варто наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак, відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням”, - зазначив мовний омбудсмен.
Окрім цього, будь-який товар, на якому встановлено комп’ютерну програму – незалежно, це автомобіль чи пральна машинка, - повинен бути “локалізований” для реалізації в Україні. На товарі має бути українськомовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран чи має вигляд панелі керування зі звичайними кнопками.
За словами Креміня, невиконання закону може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову, або факт відсутності державної реєстрації засобу масової інформації та/або власника як суб’єкта підприємницької діяльності.
“Це в свою чергу означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації”, - резюмував Уповноважений.
Окрім цього, від дати дії закону, з'явиться право накладання штрафів на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть Закон.
При цьому, розмір штрафу складе від 3400 до 8500 грн, якщо порушення вчинено вперше та від 8500 до 11900 грн за повторне порушення.
Раніше ми писали про захист української мови, штрафи за порушення мовного закону.
