RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Суспільство

Мовний закон не розділяє українців, у нього інша місія - омбудсмен Тарас Кремінь

Все про мовний закон, який набув чинності 16 січня

Все про мовний закон, який набув чинності 16 січня Фото: Апостроф

З 16 січня 2021 року державна мова є обов’язковою до використання в усіх сферах обслуговування на всій території України. Про захист української мови, штрафи за порушення мовного закону та інші його особливості в ефірі програми "Розклад Кулініча" на Апостроф TV розповів уповноважений уряду України з питань захисту державної мови ТАРАС КРЕМІНЬ.

На 30-му році незалежності вже давно треба навчитися захищати українську мову. Я спостерігаю за тим, у який спосіб блокується державна мовна політика. Натомість я намагаюся донести до кожного громадянина України, до кожного, хто має відповідати за імплементацію мовного законодавства, ті норми, які вступили або вступатимуть в дію найближчим часом.

Мені здається, є підтримка з боку переважної більшості громадян України, які зачекалися на те, щоб в Україні почала панувати та увійшла до всіх сфер спілкування державна мова.

Про противників мовного законодавства

Обмеженість поглядів деяких політиків – я би жодним чином не називав їх державними діячами – породжує незворотні наслідки. Коли ми говоримо про українізацію, в якій мене інколи дорікають, то я завжди кажу не тільки про лагідну українізацію, не тільки про мовну українізацію, а й про світоглядну проукраїнську позицію на захист національних імперативів. За визначенням закону та за Конституцією, державна мова є однією з основ конституційного ладу в Україні. Захищаючи українську мову, ми захищаємо основне, на чому тримається українська ідентичність.

Для України захист державної мови – це не питання виживання. Це питання утвердження, як європейської цивілізованої країни, це рівень протидії гібридній війні. Окрім усього іншого, це питання самовизначення – історичного, культурного, ментального, світоглядному.

Про розділення українців на україномовних і російськомовних

Я не поділяю людей за мовою. Я обстоюю і захищаю українську, як державну мову, як це визначено законом та Конституцію. На 30-му році Незалежності та за 300 років заборони української мови в історичному процесі мені здається, що настав той час, коли треба з’явитися, показатися і продемонструвати самим собі повагу до того, чим ми живемо і до чого хочемо прагнути. Тому українська мова від 16 січня – можливо це трагедія для якоїсь маленької частки людей, які все ще живуть міфами та ковбасою по 2.20. На вимогу клієнта, у сфері обслуговування може бути застосована будь-яка інша мова: як російська, так і молдавська.

Про порушення мовного закону

На першому етапі ми попереджаємо та надаємо рекомендації для виправлення самої ситуації. Штрафи накладаються на злісних порушників мовного закону. Якщо протягом року буде зафіксовано за допомогою аудіо- чи відеозасобів декілька таких порушень, то ми формуємо не просто попередження, а протокол і виносимо його у вигляді штрафів. Я не кажу, що це найкращий метод, але законом передбачені штрафні санкції по відношенню до злісних порушників мовного закону.

Я за те, щоб на офіційних сторінках державних установ публікувати списки злісних невиконавців мовного закону. Сьогодні величезна кількість представників сфери обслуговування – це люди, які підставили нам плече за допомогою різних засобів. Тому зараз триває потужна інформаційна кампанія на захист 30-ї статті мовного закону.

Про системи штрафів за відмову обслуговування українською мовою

Якщо виникла подібна ситуація, є два варіанти. Перший – розібратися на місці. Попросити продавчиню, персонал, банківського співробітника, медичного консультанта застосувати державну мову. За замовчуванням першою має бути державна мова. Якщо клієнт попросить спілкуватися іншою – будь ласка.

Другий варіант – звернення до керівників установи, телефонувати на гарячу лінію. Окрім всього іншого, це може бути розцінено, як порушення закону про захист прав споживачів.

Якщо і цей варіант не спрацьовує, то на нашому сайті є форма для скарги. Дехто скаржиться на відсутність мобільних додатків. За півроку нашої роботи ми ще не встигли цього зробити, але це є в планах на 2021 рік.

Протягом 30 днів ми фіксуємо ситуацію, з’ясовуємо її та надсилаємо рекомендації для її виправлення. Якщо продовжуються системні порушення, то ми говоримо про штрафи, виносимо постанову, яка може бути оскаржена в суді. Штрафи становитимуть від 5100 до 6800 грн. Штраф буде виноситися не персоналу, а безпосередньо власнику мережі.

Про бюджет на захист державної мови

Цей бюджет є досить смішним і нічим не відрізняється від кошторису на минулий рік. Нам виділили 20 млн. У нас з’явилося приміщення, нам треба платити заробітну плату. Також це відрядження, кореспонденція, обробка документації, створення сайту. У нас досі немає регіональних представників, але вони мають з’явитися. Що з Закарпаття, що з півдня України, що з Донеччини нам телефонують із проханням проводити конкурси.

Люди бачать ситуацію та хочуть із нами працювати. Вони знають, як її виправити. Наш штат зараз складається із 33 осіб. Після локдауну ми будемо оголошувати конкурс на добори. Весь колектив, окрім мене - це державні службовці. Зарплати є різними, вони визначені відповідно до постанови КМУ.

Про іспит на знання державної мови чиновниками

Ми працюємо у тісному тандемі із Національною комісією стандартів державної мови, яка вже працює понад рік. Її очолює доктор філологічних наук, професорка Орися Демська. Вони розробили стандарти щодо мовних кваліфікацій відповідно до європейських кваліфікацій. Наскільки мені відомо, вже з 16 липня 2021 року вони готові проводити іспити на рівень володіння державною мовою. Чим вища посада претендента на державну службу, тим складнішими мають бути тести. Це абсолютно нормально. Є категорії А, В і С.