Великі людські черепи, 15-дюймові сандалії та масивні відбитки долонь були виявлені під час розкопок у печері в Лавлоці, штат Невада, протягом минулого століття.
Про це пише daily mail.
Читайте: Життя при дворі царя Соломона: археологи отримали унікальну коштовність
Твердження про "Гігантів Лавлока" походять від корінних американців, які розповідали історії про жорстоке плем'я блідошкірих і рудоволосих загарбників, які вели війну з місцевими групами, перш ніж нарешті опинилися в пастці в печері і були винищені.
На думку археологів, ця історія, швидше за все, є перебільшенням фактів або навіть відвертою вигадкою, проте деякі свідчення продовжують надихати.
Перші артефакти, пов'язані з гігантами Лавлока, виявили на початку 1900-х років. Все почалося з того, що пара шахтарів уперше виявила гігантські останки у 1911 році. Вони шукали там гуано, екскременти птахів або кажанів, які довгий час були цінним джерелом добрив та інгредієнтом пороху.
Але, розкопавши гуано, ці старателі знайшли понад 60 людських скелетів. Деякі з них, як повідомляється, були надзвичайно великими – від семи до восьми футів на зріст.
Доказів цієї знахідки немає, але розкопки печери у 1912 та 1924 роках виявили тисячі артефактів. Багато з цих знахідок виявилися "тривіальними" - кошики, наконечники стріл та церемоніальні предмети, вирізані у формі тварин. Але були й деякі надзвичайно дивні знахідки, у тому числі величезні сандалії. Ці туфлі завдовжки близько 15 дюймів відповідають американському розміру 29.
Радіовуглецеве датування пізніше показало, що людські останки та матеріал у печері датувалися періодом між 2030 та 1218 роками до нашої ери.
Ще однією дивною знахідкою став відбиток руки, який, мабуть, був вигравіюваний на камені і виглядав удвічі більшим за середню людську руку.
Звіти про ці розкопки, здавалося, збільшили розміри гігантів: станом на 1931 їх зріст, як повідомляється, становив 8,5 і 10 футів.
Примітно, що деякі з них мали руде волосся, що різко контрастувало з місцевим індіанським племенем пайуте.
Племена пайуте, що мешкають у цьому районі, розповідають історії про групу варварів під назвою Сі-Те-Ках, групу, яка, як повідомляється, переселилася в цей район 3000 років тому. Відповідно до міфології пайуте, тоді Сі-Те-Ка почали вести війну з ними та їхніми сусідами, і в них теж було руде волосся.
Розповіді іспанського конкістадора XVI століття Педро Сьєса де Леона підтверджують існування жорстокої та загадкової групи рудоволосих варварів.
У Перу він дізнався історію про расу людей-гігантів, які "припливли морем на плотах з тростини, на зразок великих човнів. Деякі з чоловіків були настільки високими, що нижче колін вони були зросту зі звичайного чоловіка середнього зросту".
Ця історія узгоджується з історіями перуанських тубільців, які перетнули озеро Тітікака на човнах, сплетених з очерету. Згідно з легендою пайуте, племена зрештою об'єдналися для боротьби з Сі-Те-Ка. Вони загнали їх у печеру, закидали стрілами та запалили вогонь біля входу.
Хтось із загарбників загинув від стріл, хтось від вогню, хтось від ядухи від диму. Згідно з розповідями, всі Сі-Те-Ка були вбиті у цій сутичці.
І справді, є археологічні свідчення великої пожежі біля входу до печери.
Але деякі історики дають різні пояснення цим свідченням. По-перше, згідно з дослідженням Університету Невади, "гігантські" останки могли належати високим людям, їх зростання становило всього близько шести футів, а не восьми чи десяти.
Історики відзначають, що старіння в посушливих умовах пустелі може призвести до почервоніння темного волосся, що потенційно пояснює появу рудоволосих останків.
Більше того, історик Адрієнн Майор у своїй книзі "Викопні легенди перших американців" написала, що місцеві підприємці, можливо, просто перебільшили розмір людських останків, щоб залучити туризм до регіону.
Раніше ми розповідали, що вчені знайшли затонулий корабель "Німезіда", який зник більше 100 років тому.
Вас може зацікавити:
Може мати українське "коріння": у Польщі знайшли меч старше 4000 років
У Британії тисячолітні монети продали за $400 тисяч: як виглядає скарб, фото
У Єгипті знайшли давню статую Будди, датовану II століттям: деталі
