3 лютого в Києві відбудеться саміт Україна-ЄС для проміжної оцінки зусиль нашої держави з євроінтеграції та низки кроків для військової, фінансової і політичної допомоги з боку Євросоюзу.
"Апостроф" зібрав актуальну інформацію.
Хто з європосадовців приїде в Україну
Читайте також: Новий транш військової допомоги: в Європі обговорять постачання зброї для ЗСУ
На 24-ий саміт Україна-ЄС, який пройде в Києві, приїдуть понад 10 європейських посадовців. Уже сьогодні, 2 лютого, головні члени Єврокомісії зустрінуться з колегами в уряді України, а завтра, у п'ятницю, глава Комісії Урсула фон дер Ляєн і голова Євроради Шарль Мішель матимуть зустріч з українським президентом Володимиром Зеленським. Загалом Єврокомія прибуде до Києва майже в повному складі.
"Це дуже сильний сигнал, що ми перебуваємо в Києві під час війни. Це сигнал для українського народу. Це сигнал для Росії. Це сигнал для світу", – наголосив високопоставлений чиновник ЄС.
Що обговорюватимуть на саміті Україна-ЄС
У рамках зустрічей посадовців та самого саміту буде обговорюваться постачання Україні більшої кількості озброєння для оборони від російського вторгнення та надсилання фінансової допомоги. Також ключовими темами будуть:
- розширення доступу товарів з України на ринок ЄС,
- приєднання до платіжної схеми SEPA (Єдина зона платежів у євро),
- допомога Україні в енергетиці,
- ухвалення нових санкцій проти країни-агресорки Росії,
- судове переслідування Кремля за повномасштабну війну,
- зона роумінгу для українських операторів.
Разом з цим Україна представить результати виконання семи рекомендацій Єврокомісії.
Коли Україна вступить до Євросоюзу
Як відомо, ще у червні 2022 року Україна отримала статус кандидатки в члени Європейського Союзу, однак у драфті комюніке від ЄС перед самітом не вказано жодних дат членства України, зокрема це пов'язано з неможливістю прийняття до ЄС країни, у якій триває війна.
Водночас у драфті перерахована низка умов для вступу, серед них вимоги щодо політичної та економічної стабільності, а також прийняття кліматичних законів ЄС і соціальних стандартів та стандартів охорони здоров’я.
"ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли всі умови... будуть повністю виконані. Україна підкреслила свою рішучість виконати необхідні вимоги для того, щоб якнайшвидше почати переговори про вступ", - написано в комюніке.
Зазвичай процес вступу до ЄС після отримання статусу кандидата в інших країн займав до 10 років, однак найшвидше в історії цей шлях пройшла Фінляндія - всього за три роки.
Тим часом прем'єр міністр України Денис Шмигаль днями заявив, що наша держава має амбітний план перевершити рекордн Фінляндії та приєднатися до Європейського Союзу протягом наступних двох років.
Що потрібно Україні для повноцінного членства у ЄС
Насамперед Україна повинна відповідати Копенгагенським нормам, що пов'язані з політикою, економікою і власне членством, і разом з цим виконати низку вимог:
- завершити перевірку доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- посилювати боротьбу з корупцією, зокрема на високому рівні та завершити відбір і призначення нового директора НАБУ та прокурора САП;
- забезпечити відповідність законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF);
- ухвалити комплексний стратегічний план реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
- ввести в дію "антиолігархічний" закон;
- привести законодавство про ЗМІ у відповідність з європейським аудіовізуальним законодавством;
- завершити реформу законодавчої бази для національних меншин, яка зараз готується, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії і розробити механізми її впровадження.
Яка позиція країн-членів ЄС щодо приєднання України до Союзу
Щодо оцінки швидкості вступу України до політичного блоку у країн-членів ЄС виникли деякі суперечки. Наприклад, Польща й країни Балтії наполягали на формулюванні, яке б дало Києву зрозуміти, що заявку на членство можна прискорити.
"Хоча це лише заява, слова мають значення, тому ми наполягаємо на більш обнадійливій версії тексту", – сказав один зі співрозмовників Euractiv.
Водночас кілька євродипломатів вважають, що формулювання проєкту декларації уже стало "надто прогресивним для деяких більш скептично налаштованих держав-членів, і очікується відмова з боку Франції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Португалії, Данії та Бельгії".
Країни, які налаштовані скептично, заявляють, що посилання на "значний прогрес" - передчасні, і вони "випереджають нормальні кроки в процесі вступу", тому що офіційної оцінки прогресу України наразі не представили.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що до Києва прибув президент Європейської Ради Шарль Мішель для обговорення подальших напрямків співпраці з Україною.
