Китай готується до будь-яких сценаріїв зустрічі Сі Цзіньпіна з Дональдом Трампом — від потенційного прориву до повного провалу відносин. Пекін сприймає слова Трампа серйозно, заздалегідь готуючись до санкцій і тарифів, тоді як багато країн недооцінили його можливу перемогу. Для Китаю головними залишаються власні економічні інтереси: торгівля з обома сторонами війни (Росією та Україною), доступ до дешевих ресурсів і потенціал післявоєнного відновлення України.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів китаєзнавець, експерт аналітичного центру NEST Олексій Чигадаєв.
За його словами, Китай заздалегідь прорахував ризики нових мит та санкцій США, оскільки сприймав передвиборчу риторику Трампа максимально серйозно, на відміну від багатьох західних країн.
Чигадаєв наголосив, що ключовим питанням у відносинах між США та Китаєм залишається економіка. Зокрема, Пекін має значний торговельний профіцит у торгівлі зі Сполученими Штатами, а нові мита можуть суттєво ускладнити взаємну торгівлю.
Він підкреслив, що Пекіну вигідно підтримувати статус-кво, за якого і Росія, і Україна залишаються економічно залежними від китайського імпорту та технологій. При цьому Росія цікавить Китай як джерело дешевих ресурсів, а Україна — як майданчик для реалізації надлишкових промислових потужностей після війни.
"Для Китаю насамперед важливими є економічні інтереси і для України, і для Росії. Китай – це перший торговий економічний партнер і лідирує за імпортом. Тобто все, що ми зараз бачимо в Україні, все, що ми бачимо зараз у Росії, все, що їздить, верстати, дрони — це з ймовірністю 95% приїхало з Китаю", — пояснив він.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Експерт зазначив, що для Пекіна вигідною є ситуація, коли і Україна, і Росія залишаються економічно ослабленими. Це створює додаткові можливості для торгівлі, доступу до дешевих ресурсів і майбутніх проєктів відбудови.
"Великий довгостроковий інтерес Китаю — це слабка Росія, слабка Україна. Слабка Україна цікава економічним відновленням післявоєнним, тому що Китай має потужності, надлишкові потужності", — підкреслив Чигадаєв.
Експерт зауважив, що стабільність у Перській затоці для Пекіна є критично важливою через значну залежність від імпорту енергоносіїв. Водночас Іран не є для Китаю незамінним партнером — Пекін легко адаптується до зміни лідерів у Тегерані, доки зберігаються постачання нафти.
"Практично більше третини всієї тієї нафти, яка є в Китаї, надходить із Близького Сходу, тому для Китаю це дуже важливо, зокрема Армузька протока", — пояснив експерт.
Він наголосив, що Іран не є критично важливим партнером для Китаю: країна переважно постачає нафту, часто через посередників, тоді як основні економічні інвестиції Пекін спрямовує до Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів.
За його словами, наразі Китай намагається підтримувати стабільні економічні відносини з країнами Перської затоки, зокрема Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, де зосереджені його ключові інвестиції та технологічні проєкти. Іран у цьому контексті відіграє значно менш важливу роль.
Експерт також звернув увагу на стратегію Китаю щодо Європи. Пекіну вигідна роз'єднана Європа, де він може тиснути на кожну країну окремо, використовуючи свою економічну міць. Саме тому Китай підтримує політичних лідерів, які вступають у конфронтацію з Вашингтоном.
"Ідеальна Європа для Китаю – це Європа, яка роз'єднана. Європа, яка не має єдиної позиції... тому що якщо є єдиний актор Європа, то це порівнянна історія з китайської економіки, з китайської політичної сили. А якщо це все-таки країни кожна окремо, ну, давайте ми навіть не порівнюватимемо Китай та Іспанію, Китай і Сербію, Китай і Францію, Китай та Німеччину. Китаю легше домовитися з кожною країною Європейського Союзу окремо, просто задавивши своєю економічною потужністю", — зауважив він.
"Апостроф" повідомив, що ескалація конфлікту на Близькому Сході та блокування Ормузької протоки призвели до різкого стрибка цін на нафту марки Brent вище 80 доларів за барель. Через перебої в поставках з Ірану та Перської затоки найбільші імпортери, зокрема Китай та Індія, можуть бути змушені знову наростити закупівлі російських енергоносіїв.
Китай, маючи суттєвий економічний вплив на Росію як головний покупець енергоносіїв та партнер у розрахунках, теоретично здатен зупинити війну проти України, якщо перейде від декларацій про мир до реальних дій. Однак наразі Пекін отримує подвійну вигоду від затяжного конфлікту: ослаблення Заходу та посилення залежності РФ від себе.
Індійські державні нафтопереробні компанії та урядовці на вихідних провели спільну нараду через загострення ситуації довкола війни в Іран, що практично паралізувала постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку.
Україна поки не бачить залученості Китаю в процес припинення війни, хоча вважає таку участь важливою. Президент Володимир Зеленський зазначив, що лідер КНР має можливість вплинути на ситуацію, зокрема на постачання товарів подвійного використання.
