Китай, маючи суттєвий економічний вплив на Росію як головний покупець енергоносіїв та партнер у розрахунках, теоретично здатен зупинити війну проти України, якщо перейде від декларацій про мир до реальних дій. Однак наразі Пекін отримує подвійну вигоду від затяжного конфлікту: ослаблення Заходу та посилення залежності РФ від себе.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла журналістка та політологиня Леся Яхно.
За її словами, Китай є ключовою ланкою, що забезпечує життєздатність російської економіки, і саме цей ресурс дає Пекіну реальні важелі впливу на Кремль, якими він поки що не скористався повною мірою для зупинення агресії.
"Китай є невід'ємною ланкою в економічному ланцюзі не просто підживлення військової машини, а взагалі надходжень, які забезпечують життєздатність Російської Федерації. І тут дійсно можливості співпраці відкривають для Китаю той самий ресурс впливу на Росію. І якби Китай захотів зупинити війну, то тут можливості є, і дійсно війна б зупинилася", — наголосила Яхно.
Вона додала, що Пекін тривалий час отримував подвійний зиск від затяжної війни: Захід був змушений концентрувати ресурси на протидії Росії, а сама РФ дедалі більше залежала від Китаю. Показовим є також посилення ролі юаня у двосторонніх розрахунках через обмежений доступ Москви до долара та євро через санкції.
Риторика Китаю щодо подій на Близькому Сході також демонструє еволюцію. Якщо на початку операції США та Ізраїлю проти Ірану Пекін висловлював "рішуче засудження", то згодом його заяви стали стриманішими, акцентуючи на суверенітеті та територіальній цілісності. Це пов’язано з тим, що агресивні дії Тегерана зачіпають інтереси арабських країн Перської затоки, з якими Китай має важливі економічні зв’язки.
"Китай став більш стриманим і акцентує увагу на необхідності територіальної цілісності та суверенітету. Пекін був вагомим економічним партнером Ірану, закуповував найбільше нафти у цієї країни, і коли Іран вступив у протидію з арабськими країнами Перської затоки, позиція Китаю стала стриманішою", — пояснила політологиня.
Вона зазначила, що затяжна війна породжує нові глобальні ризики, зокрема ядерні. Автократичні режими, спостерігаючи за діями Росії, роблять висновок про ефективність силового тиску у міжнародних відносинах. Натомість демократичні держави, особливо на східному фланзі Європи, дедалі частіше порушують питання розширення ядерних гарантій безпеки. Така тенденція свідчить про ерозію міжнародного права та механізмів стримування агресорів.
Яхно підкреслила, що для Китаю настав час визначитись, адже цинічне використання міжнародного права (підтримка суверенітету на словах при ігноруванні агресії РФ на ділі) стає дедалі складнішим. Особливо на тлі Тайванського питання, де принципи територіальної цілісності є фундаментальними для самого Пекіна.
"Дійсно приходить час, коли треба визначатись, тому що довга війна розтягнута в часі, і вона породжує більше нових ризиків, один з яких — ядерний ризик. Суттєво зросла необхідність і запит на ядерну зброю. З одного боку є автократії, які, побачивши приклад Росії, переконалися, що силова компонента є дієвим фактором у міжнародних відносинах", — сказала вона.
Вона наголосила, що світ входить у фазу, коли автократичні режими, які роблять ставку виключно на силу й шантаж, стикаються з межами своїх можливостей. Затягування конфліктів створює загрозу для всіх — і для демократій, і для самих автократій. Саме тому зростає потреба у більш чіткій, проактивній позиції Китаю, зокрема щодо припинення російської війни проти України на справедливих умовах.
"Апостроф" повідомляв, що Індійські державні нафтопереробні компанії та урядовці на вихідних провели спільну нараду через загострення ситуації довкола війни в Іран, що практично паралізувала постачання енергоносіїв через Ормузьку протоку.
Україна поки не бачить залученості Китаю в процес припинення війни, хоча вважає таку участь важливою. Президент Володимир Зеленський зазначив, що лідер КНР має можливість вплинути на ситуацію, зокрема на постачання товарів подвійного використання.
