Україна на початку переговорів першою звернулася з проханням зберігати в суворій таємниці передання двох північнокорейських військовослужбовців, оскільки побоювалася негативного впливу на майбутні переговори щодо обмінів.
Про це представники Національної розвідувальної служби Південної Кореї (NIS) повідомили під час брифінгу для парламентського комітету з питань розвідки, цитує видання Yonhap.
За словами депутата від опозиційної Партії народної влади Ю Йон Ха, який був присутній на брифінгу, Київ наполягав на конфіденційності, зважаючи на можливі наслідки для процесу обміну військовополоненими.
"NIS співпрацювала з Міністерством закордонних справ щодо їхньої репатріації, і Південна Корея та Україна від самого початку проводили відповідні обговорення, виходячи зі спільного розуміння, що це питання залишатиметься конфіденційним", — зазначив парламентар.
Він додав, що сторони узгодили це рішення через кілька різних каналів зв'язку. Водночас у розвідувальному відомстві наразі не мають інформації про те, чи існувала схожа домовленість безпосередньо між лідерами двох держав.
Окрім цього, розвідка Південної Кореї поінформувала, що двоє північнокорейських військових прибули до країни в середині вересня, і наразі вони не мають жодних серйозних проблем зі здоров'ям.
Чому виник скандал через полонених КНДР
Суперечка між Україною та Південною Кореєю виникла після заяви президента Південної Кореї Лі Чже Мьона. Він звинуватив Київ у порушенні домовленості про конфіденційність.
За словами південнокорейського лідера, Україна не мала публічно повідомляти про передачу двох військовополонених КНДР. Сторони, як стверджував Лі Чже Мьон, заздалегідь домовилися не розголошувати цю інформацію через можливі дипломатичні ускладнення та загрозу безпеці родин полонених, які залишилися в Північній Кореї.
Україна не брала на себе зобов'язань не розголошувати факт передачі Південній Кореї двох військовополонених із КНДР.
В Офісі президента пояснили, що Київ повідомив лише про сам факт передачі, не розкриваючи деталей процесу.
За словами джерела, Україна не домовлялася приховувати інформацію про передачу полонених. При цьому українська сторона не повідомляла жодних значних подробиць щодо самого процесу.
Джерело в ОП також зазначило, що Південна Корея не обіцяла мовчати про передачу.
Співрозмовник із команди південнокорейського лідера для видання Korea JoongAng Daily сказав, що Україна заздалегідь попередила Південну Корею про те, що президент Володимир Зеленський може згадати передання військовополонених північнокорейців, але не уточнила конкретних формулювань.
Адміністрація президента Південної Кореї вимагає від України офіційних пояснень та вибачень через публічне розголошення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених, які воювали на боці Росії.
Двоє військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон під час участі у війні на боці Росії, перебувають у Південній Кореї. Тепер місцевій владі належить визначити їхній подальший статус, провести необхідні перевірки та вирішити питання щодо можливого надання їм захисту.
Розголошення інформації про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених, захоплених українськими військовими, спричинило дипломатичну суперечку між Києвом і Сеулом. Про це стало відомо після виступу Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, пише The Guardian.
