В Україні заборонили доступ до російських інтернет-сайтів і соціальних мереж: "ВКонтакте" і "Одноклассников". Відповідне рішення ухвалила Рада національної безпеки і оборони наприкінці квітня, а 15 травня президент Петро Порошенко ввів його в дію своїм указом. Як тепер українці будуть жити без звичних соцмереж, чи знайдуть шпаринки, щоб обійти заборони, і на які питання, пов'язані з резонансним рішенням, поки немає відповідей, розбирався "Апостроф".
Неефективний блок
Вперше ідею про заборону російських соцмереж висловив у лютому радник глави МВС Зорян Шкіряк. Аргументи на користь ініціативи наводилися логічні: ВК і ОК належать російській "Mail.Ru Group" і є зосередженням антиукраїнської пропаганди та майданчиком для підривної роботи в Україні кремлівських спецслужб. Але тоді сам Шкіряк і всі прихильники блокування ВК і ОК ламали голову над тим, як законодавчо оформити заборону соцмереж. "Я переконаний в тому, що зараз можна відмовитися від них (російських соцмереж, - "Апостроф") і прийняти рішення по блокуванню. На законодавчому рівні з урахуванням того, як це зробити технічно, таке розуміння є. Відразу кажу: це непросто. Власне, як і оформлення законодавчої ініціативи", - говорив на початку квітня "Апостроф" Зорян Шкіряк.
У підсумку законопроект вирішили не проводити через парламент, а обмежилися рішенням РНБО і указом Петра Порошенка. Згідно з президентським указом, під санкції на три роки потрапляють не тільки "ВКонтакте" і "Одноклассники", але і всі інтернет-продукти "Яндекса" (карти, перекладач, погода, пошта, календар, музика), "Mail.Ru", "Лабораторії Касперського ", телеканали "Звезда", "НТВ", "ТНТ", "НТВ-Плюс", "ВГТРК", "Рен ТВ", "ТВ Центр". Всього у списку 468 юридичних осіб. Також окремим додатком до указу були введені персональні санкції проти 1228 фізосіб.
Згідно з президентським рішенням, під санкції на три роки потрапляють не тільки "ВКонтакте" і "Однокласники", але і всі інтернет-продукти "Яндекса"
Однак експерт в сфері інформаційно-психологічної безпеки Сергій Нестеренко упевнений, що в сучасному інтернеті заблокувати будь-які ресурси нереально. "Такі ініціативи схожі на ініціативи, які приймаються в Росії, і свідчать про те, що люди, які готують такі рішення, просто не розуміють того, як працює інтернет, - пояснює "Апострофу" Нестеренко. - З технічної точки зору ці блокування для користувачів ніякого значення мати не будуть. Неможливо заблокувати жоден ресурс в сучасному інтернеті, тому що будь-яке блокування легко обійти. Це буде сприяти тільки підвищенню рівня освіченості людей в питаннях вільного користування інтернетом. Найбільший ефект від цього рішення - психологічний".
За словами Нестеренка, будь-які блокування можливо обійти за допомогою проксі-серверів – проміжних серверів між комп'ютером та інтернет-ресурсом. "У всьому світі є величезна кількість проксі-серверів. Заборонити до них доступ неможливо. В Росії намагаються це зробити, але такі спроби викликають лише сміх у фахівців, адже кожен день створюються нові проксі. Суть полягає в тому, що будь-яке блокування в інтернеті відбувається за IP-адресою. Проксі-сервер дозволяє замінити будь-яку IP-адресу, наприклад, людина фізично знаходиться в Україні, але заходить на проксі-сервер, і її адреса змінюється на американську, китайську, польську, румунську і таким чином спокійно через проксі-сервер можна зайти на будь-який ресурс. У всьому цивілізованому світі ніхто не блокує сайти, тому що всі розуміють, що це смішно і нереально", - резюмував Нестеренко.
Механізми відсутні
Одне з головних питань - коли почнуть діяти українські санкції щодо російських інтернет-сервісів. В указі президента сказано, що він набирає чинності з дня його опублікування, а на сайті гаранта указ з'явився вчора, 15 травня. Однак 16 травня українські користувачі сайтів "ВКонтакте" і "Одноклассники" не нарікали на роботу ресурсів, і доступ до них з території України не обмежувався. Більш того, в день підписання указу, на офіційній сторінці Петра Порошенка у "ВКонтакте" навіть з'явилася публікація про те, як професійно Україна провела Євробачення. Пізніше, правда, глава держави пішов зі своєї сторінки, закликавши читати його пости в інших соцмережах.
В указі президента сказано, що він набирає чинності з дня його опублікування, однак на сайті гаранта указ з'явився вчора, 15 травня, але робота сайтів "ВКонтакте" і "Однокласники" не припинялась
Самі інтернет-провайдери також не змогли відповісти "Апострофу", коли ж їм доведеться заблокувати російські сайти. "Якщо дані портали будуть заблоковані, то ми не будемо надавати до них доступ з будь-якого гаджета. Якщо до нас буде письмове звернення, все буде офіційно розписано, то нам доведеться блокувати ці соцмережі, і тут ми ніяк не зможемо вплинути на ситуацію. Але поки офіційної інформації, яка підтверджена документами, до нас не надходило", - розповіли нам в одній з телекомунікаційних кампаній, яка надає інтернет-послуги на всій території України.
Згідно з рішенням РНБО, стежити за тим, наскільки відповідально провайдери блокують доступ до російських соцмереж, повинні уряд і правоохоронці. Але в Нацполіції зізнаються, що механізм для такого стеження ще не розроблено. "У координаційному центрі при РНБО з кібербезпеки буде нарада, під час якої буде обговорюватися це питання і виноситися рішення, яким чином і як це потрібно робити", - пояснив "Апострофу" начальник Департаменту кіберполіції Нацполіції України Сергій Демедюк.
Крім того, немає остаточного розуміння, до якої відповідальності можуть притягнути постачальників інтернет-послуг, якщо вони не захочуть блокувати ворожі соцмережі. Так, в рішенні РНБО записано, що воно (рішення) прийнято відповідно до закону України "Про санкції". Однак цей закон не передбачає конкретного покарання для порушників, а лише уточнює, що рішення РНБО про застосування санкцій, яке згідно з процедурою, вводиться в дію указом президента, є обов'язковим до виконання.
"За порушення даного указу прямої відповідальності поки немає. Є те, що не дозволено, а є те, що заборонено, і люди повинні розуміти різницю між цими двома юридичними поняттями. Не дозволено - це саме суть указу президента, але прямі санкції за це не передбачені. Заборонено - це коли не можна щось робити, тому що за це буде покарання, - пояснює "Апострофу" юрист Іван Ліберман. - Але, якщо прямої відповідальності немає, це не означає, що неможливо притягнути за вуха до відповідальності фізособу, юрособу або навіть органи влади, які користуються, наприклад, Яндекс-браузером. Наприклад, можуть відкрити кримінальне провадження за статтею "Службова недбалість".
Втім, юристи, опитані "Апострофом" впевнені, що за владою справа не стане і незабаром механізми притягнення до відповідальності байдужих провайдерів будуть відпрацьовані.
