2018 року на Україну чекають серйозні зміни, а владі краще виконувати обіцянки та не обманювати громадян, тому що ціна таких дій суттєво зросте й може призвести до посилення протестів.
Про те, чим ознаменувався для України 2017 рік і чого чекати 2018-го, "Апострофу" розповіли політичні експерти Ігор Петренко, Кость Бондаренко та Пітер Залмаєв.
Ігор Петренко
Якщо говорити про перемоги та провали української влади і України у 2017 році, то почнемо з позитиву. Можемо говорити про збереження відносної політичної стабільності. Незважаючи на те, що рівень протистояння і градус конфліктності "Блоку Петра Порошенка" та Банкової у відносинах із "Народним фронтом" залишається досить високим, їм вдалося зберегти владну конструкцію, яка здатна приймати відповідні політичні рішення. Можемо назвати це невеликою перемогою. Також ми можемо говорити про певний прогрес в реформах. За останній рік, особливо в останні місяці, були ухвалені реформи: пенсійна, медична, освітня. Також ухвалено низку позитивних законопроектів, таких як "Стоп маски-шоу" чи щодо питання фінзвітності.
Незважаючи на неодноразове відтягування виділення траншів, МВФ не припиняє співпрацю з Україною, що є дуже важливим знаком - як з точки зору макроекономічної стабільності, так і співпраці з іншими донорами. Вимоги МВФ залишаються головним стимулом політичних дій нинішньої української влади, яка змушена виконувати взяті на себе зобов'язання.
Якщо говорити про прогноз, то позачергових виборів в Україні не буде - ні президентських, ні парламентських. За умови, що не виникне якесь болюче питання, що могло би об'єднати ліберальну і радикальну частини українського суспільства. Міхеіл Саакашвілі не може стати таким чинником, а, наприклад, питання реалізації політичної частини Мінських домовленостей - може. Чи якісь інші болючі питання, спровоковані нинішньою владою - обман українського суспільства, як, наприклад, було з Євромайданом.
Кость Бондаренко
Перша з основних подій 2017 року - війна, яка ніяк не може закінчитися і опинилася в замороженому стані. Друге - погіршення соціально-економічних показників під впливом того, що Україна повністю лягла в дрейф і зараз повністю лежить своїм економічним курсом у фарватері МВФ. Третя подія - організація політичних акцій проти Петра Порошенка або з метою натиснути на нього. Акції на чолі з Саакашвілі, хоч і не призвели до "третього Майдану", але в той же час похитнули ситуацію в країні.
gallery/1259/66838
Соціологія показує, що його рейтинги коливаються на 1,5-3% в залежності від інфоприводів. Саакашвілі так і не став героєм для більшості українців. Навпаки, такі акції як лазання по даху або суперпопулістські заяви тільки виставляють колишнього президента шанованої країни, якою є Грузія, в комічній ситуації. Я думаю, він це починає розуміти, незважаючи на те, що на його підтримку вийшла чимала кількість людей - за різними оцінками, від 5 до 10 тисяч. Це скоріше не його підтримка, а демонстрація громадянами їхнього ставлення до Порошенка. Ці люди хочуть змін, але це не означає, що вони готові голосувати за Саакашвілі.
Порошенко і Саакашвілі занадто схожі між собою - обидва популісти, обидва орієнтовані на Америку, обидва готові втілювати західні програми. Те, що Україні потрібні якісні зміни - це однозначно. Але сумнівно, що вони будуть пов'язані з Саакашвілі.
Можна багато говорити про деталі. 2017 рік запам'ятається українцям недолугою судовою реформою, пенсійною, злочинною медичною реформою і цілою низкою інших експериментів, які не можна назвати реформами. Які, швидше за все, після зміни влади будуть скасовані та увійдуть в історію України як "темні сторінки".
У 2018 році на Україну чекають великі зміни, оскільки на країну починають тиснути не тільки з боку ЄС, а й США. Необхідно вирішувати питання Мінських угод, необхідно ухвалювати дуже непопулярні серед населення пакети законів, які лежать в основі Мінських домовленостей.
Пітер Залмаєв
Якщо говорити про тенденції цього року, я би в першу чергу позначив хвилю популізму, яка захопила західні демократії та ті країни, які зараз є партнерами України в цивілізаційному протистоянні з Росією. Україна перебуває в процесі євроінтеграції, який вона поставила ключовою метою своєї політики. Але ланцюжок подій, який ми бачимо за останній рік, ставить під сумнів самі поняття "Захід" і "західні цінності". Виникає така парадоксальна ситуація, що, йдучи у напрямку до цих ідеалів, не факт, що коли Україна туди прийде, там буде ЄС у тому вигляді та з тими цінностями, до яких можна буде приєднається. Якщо ми будемо робити ставки, чи виживе цей Європейський Союз, який ми сьогодні знаємо, то я відповім, що 50 на 50.
Певного посилу, щоб урізати допомогу саме Україні, немає. Україні все ж нададуть оборонну летальну зброю. Можна скільки завгодно сперечатися про те, наскільки це корисне рішення і як воно вплине на ситуацію на Донбасі, але це важливо.
gallery/1259/66839
У 2017 році було багато тенденцій, які ще не отримали свого завершення. Я думаю, ця тенденція "незавершеності" продовжиться - це стосується як Європи в цілому, так і України. Оскільки Україна кінцевою точкою бачить євроінтеграцію, то дуже важливо розуміти, як будуть розвиватися події в сусідніх країнах.
Читайте також: Дві події 2018 року можуть стати вирішальними для України
Наприклад, неможливо не сваритися зараз із Польщею та Угорщиною. Візьмемо угорського прем'єра Віктора Орбана, який діє як антагоніст і використовує конфлікти з сусідніми країнами для отримання політичних балів. Згадаймо, що Орбан з подачі Москви, а всі знають, що він з Путіним в досить близьких стосунках, намагався розігрівати тему етнічної угорської меншини на Закарпатті.
Політична діяльність Саакашвілі не завершена. Я спостерігав за цими мітингами і не бачу тієї протестної бурі, тієї критичної маси, яка призвела би до нового Майдану. Але ми чітко бачимо необхідність для президента і уряду демонструвати політичну волю і зробити те, що вони обіцяли і чого від них очікували, щоб збити протестні настрої, не розпалюючи їх ще більше.
Більше прогнозів дивіться на відео "Апостроф TV":
