Днями у ЗМІ з'явилася інформація про те, що розвідка США нібито погрожувала українському посольству зупинити передачу даних у разі продовження атак на російські нафтопереробні заводи.
Варто зазначити, що офіційних заяв щодо припинення обміну розвідданими не було — ні з українського, ні з американського боку. Ба більше, відповідаючи на запитання журналіста, чи перестали США ділитися розвідувальними даними з Україною, Трамп дав чітку відповідь:
"Ні, не перестали. Ми допомагаємо їм", — уточнив президент США.
Крім того, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що попри напруженість у відносинах із Вашингтоном, обмін розвідувальною інформацією між Україною та США триває.
Своєю чергою, у Європейській комісії заявили, що не бачать ознак припинення обміну розвідувальними даними між Сполученими Штатами та Україною. Про це головна речниця Єврокомісії Паула Піньйо заявила у відповідь на запитання "Радіо Свобода".
Фейки на тлі напруженості між Києвом і Вашингтоном
Наведу приклад повідомлення про російський танкер із нафтою, який нібито вже прибув до США. Наразі інформація про те, що перший російський танкер із паливом начебто прибув до східного узбережжя США, виявилася фейком: судно доставило мінеральні добрива, а не нафтопродукти.
Це наочно демонструє, наскільки обережно потрібно ставитися до новин на тлі загострення відносин Києва та Вашингтона.
Я не виключаю впливу американської передвиборчої кампанії: на мою думку, критично налаштовані до Трампа медіа можуть поширювати інформацію, яка працює проти його адміністрації.
Роль Франції та Європи у розвідувальній підтримці України
Окремо постає питання: про який брак розвідданих ідеться?
Нагадаю заяву Емманюеля Макрона від 15 січня 2026 року. Президент Франції тоді заявив, що протягом останнього року саме Париж надає Україні приблизно дві третини всієї розвідувальної інформації, тоді як раніше ключову роль у цьому відігравали Сполучені Штати.
Макрон прямо підкреслив зміну балансу в розвідувальній сфері.
"Якщо рік тому Україна була надзвичайно залежною від американських розвідувальних можливостей, то сьогодні протягом року дві третини забезпечує Франція", – заявив він.
За офіційними даними Міністерства закордонних справ Франції, станом на жовтень 2026 року дві третини, а саме близько 66% усіх розвідданих, які Україна отримує від міжнародних партнерів, надходять саме від європейських країн, серед яких особливу роль відіграє Франція.
Зокрема, Франція надає дані з унікального стратегічного радара Nostradamus, який здатний фіксувати балістичні цілі "за горизонтом" від Північного моря до Уралу на відстані тисяч кілометрів. Крім того, Франція передає українській стороні дані літаків ДРЛВ E-2C Hawkeye.
Велика Британія і Німеччина мають розвинені супутникові системи радіолокаційного спостереження із синтезованою апертурою радара , які фіксують переміщення ОТРК ворога за будь-якої погоди.
Польща і Фінляндія мають потужні наземні РЛС великого радіуса дії та засоби радіотехнічної розвідки, що відстежують балістичні загрози після їх виходу за лінію радіогоризонту.
Наразі Європейський Союз здійснює переговори про приєднання цивільного сектору України до європейської системи захищеного супутникового зв'язку GOVSATCOM.
На мою думку, запитання про відсутність розвідувальної інформації потрібно адресувати всім партнерам, які беруть участь у військово-технічній підтримці України.
Чому Україна не завжди отримує попередження про балістичні удари
Не менш важливо з'ясувати, якими саме балістичними засобами ураження Росія атакувала Київ 12 жовтня, коли шість ворожих ракет ударили по столиці до того, як спрацював сигнал повітряної тривоги.
За інформацією моніторингових каналів під час обстрілу йшлося про можливе застосування ракет комплексів С-400 для ударів по наземних цілях. Саме цим пояснюється короткий час на реагування.
На відміну від ОТРК "Іскандер", де прогрів двигуна перед пуском триває близько хвилини, двигун С-400 під час стрільби по землі прогрівається миттєво. Космічна розвідка партнерів має лише близько 10 секунд на фіксацію теплового спалаху.
Ракети С-400 летять на низькій траєкторії зі швидкістю 2–2,5 км/с. Від моменту запуску з Брянської області РФ до вибуху в Києві минає менше ніж дві хвилини. На обробку супутникового сигналу, передачу інформації від союзників НАТО до Повітряних сил ЗСУ та запуск сирен йде від 20 до 40 секунд. За цей час ракета вже встигає пролетіти більшу частину маршруту.
До речі, ситуація повторилася під час масованого обстрілу енергетики 14 жовтня, коли С-400 летіли разом з ракетами "Іскандер-М", "Циркон" та реактивними "Шахедами".
Американські технології та співпраця з Palantir
Варто зауважити, що американська підтримка значно ширша за супутникові знімки чи термінали Starlink.
Ключовим елементом цієї допомоги є інтеграція платформ з елементами штучного інтелекту, які дозволяють поєднувати інформацію з розвідувальних БПЛА, комерційних і військових супутників, засобів радіоелектронної розвідки, соціальних мереж та радіоперехоплень в єдину операційну картину.
Головним технологічним партнером Сил оборони України у сфері Big Data стала американська компанія Palantir Technologies, чиї розробки інтегрувалися у військові процеси.
Екосистема Palantir об'єднує різнорідні дані, а саме: від супутникових знімків Maxar до повідомлень у чат-ботах та радіоперехоплень. ШІ аналізує інформацію та автоматично підсвічує на цифровій мапі координати російської техніки, командних пунктів і складів.
Наразі українською стороною спільно з Palantir розроблено алгоритми для детального аналізу російських повітряних атак та моделювання маршрутів для далекобійних українських дронів-камікадзе під час ударів углиб РФ.
Спільний проєкт діє як захищений цифровий хаб. Він містить масиви реальних бойових даних, на яких навчаються понад 80 українських ШІ-моделей для автоматичного виявлення й перехоплення повітряних цілей.
Завдяки кооперації американської компанії Vantor та українських розробників оператори дронів на передовій почали отримувати оперативні супутникові знімки безпосередньо на свої планшети всього за 15 хвилин після зйомки. Це прискорило ураження замаскованих цілей на 90%.
Крім того, Пентагон ініціював тестування українських систем управління мережами дронів, ШІ-модулів для автономного наведення БПЛА без сигналу GPS та засобів РЕБ.
Міністерство оборони США залучає українських розробників і Defence Tech-підприємства до своїх програм фінансування та замовлень, адаптуючи досвід війни для створення американських роїв дронів.
Саме тому я застерігаю від поспішних звинувачень на адресу США. Проте навіть без підтвердженого припинення обміну розвідданими залишається політичне питання: наскільки залежність від американської підтримки дозволяє Вашингтону диктувати умови Києву?
