Цього тижня в українських мережах бурхливо обговорювали історію про те, як австралієць став жертвою української візової бюрократії. Іноземець для отримання української візи був змушений злітати з аеропорту Жуляни в аеропорт Бориспіль ... через Дубай. Йому не змогли видати візу після прибуття в Жуляни через відсутність печатки. За печаткою австралійця відправили до Борисполя, але не на якомусь спеціальному таксі, а літаком через Дубай. І, хоча, Департамент консульської служби МЗС України поспішив відхреститися від цієї історії, її реальність "Апострофу" підтвердив знайомий невдачливого австралійського туриста мандрівник Богдан Логвиненко.
Логвиненко є ініціатором кампанії #NoVisaToUkraine і стверджує, що цей випадок не поодинокий. Іноземним туристам також доводилося ночувати в аеропорту в Борисполі, оскільки Україна видавала візи тільки в робочі години - з 9.00 до 18.00. Не дивно, що з таким підходом туристичний потік в нашу країну залишається маленьким, а в результаті Євромайдану та війни на Донбасі - взагалі скоротився в два рази.
Важкі візи
За даними Державної служби статистики, в 2015 році в Україну в'їхало 12,4 млн іноземців. Ще в 2013 році потік був в два рази більшим - 24,6 млн. Цифри показують, що Україна все ще "живе в СРСР" - велика частина іноземців, які відвідали Україну в минулому році, були громадянами прикордонній Молдови - 4,4 млн (при тому, що населення цієї країни ледь дотягує до !3 млн), Білорусії - 1,8 млн і Російської Федерації - 1,2 млн. І, звичайно, до нас їдуть мешканці прикордонних зон європейських країн - поляки, румуни, словаки, угорці, щоб провезти цигарки, горілку, бензин.
У той же час громадяни країн, які є досить розвиненими і навіть визнаними туристичними центрами, практично не відвідують Україну, оскільки ми досі зберігаємо з ними візовий режим. Так, наприклад, з Сінгапуру в Україну в минулому році прибуло всього 240 людей, з Індонезії - 419, з Таїланду - 321, з Малайзії - 231. "Насправді з туристичною ціллю в Україну приїхало десь уп'ятеро менше іноземців, хоча, наприклад, ті ж малайзійці подорожують по світу дуже багато ", - розповів Логвиненко.
За його словами, така ситуація склалася через те, що сама процедура отримання української візи залишається досить забюрократизованою.
"Це абсурд, коли людина отримує візу в ЄС за два тижні, а українську може чекати місяць, при тому, що українська віза коштує в 3 рази дорожче, ніж візи в ЄС. Коли я розробляв план реформ для українського МЗС, ми чітко прописували, що українська віза повинна коштувати як віза on arrival (по прильоту, - "Апостроф") в Таїланді або Шрі-Ланці: 25-30, максимум 40 доларів. В Україні віза on arrival коштує 100 доларів. Крім того, з шенгенською візою можна подорожувати майже в 40 країн світу, адже, крім держав шенгенської зони, є ще країни, які приймають візу шенгенської зони як свою. Наприклад, Грузія, Албанія, Болгарія, Румунія. Україна не приймає шенгенську візу, в'їхати можна тільки з українською. А отримати нашу візу іноземцям складно, так як йде перевірка особистості в СБУ, службі зовнішньої розвідки ", - зазначив Логвиненко.
При цьому, іноді консульства за одну за добу можуть видати всього одну візу, тобто собівартість утримання консульських установ є більшою, аніж якийсь примарний прибуток від оформлення віз.
Мандрівник Логвиненко впевнений, що ніхто не буде їхати в Україну, якщо все так складно і дорого. "Ніхто не хоче ламати стару систему, адже для цього треба працювати. Крім того, у багатьох консульствах візи просто продаються через туристичні фірми. Наприклад, в Нігерії, де найскладніше проконтролювати консульство, візи продавалися по 5 тисяч доларів. Людину ставлять перед вибором: або стояти в чергах з можливістю ще й не отримати українську візу, або піти в туристичну фірму і все оформити дуже швидко", - додає він.
За словами експерта, створюються абсурдні умови, за яких громадян країни, яка визнана Верховною Радою державою-агресором, пропускають в Україну без візових документів, а у громадян країн, які самі лібералізували з нами пропускний режим, такі документи вимагають.
"Візовий режим - це довіра до документообігу країни. Чому Європа вимагає від України введення біометричних документів? Тому що українські документи можна роздрукувати на принтері. А чи може Україна довіряти системі документообігу РФ, коли Росія посилає в Україну солдатів з липовими документами? Відповідно, нам потрібно перевіряти кожну людину, яка в'їжджає в Україну з Росії. Ще більш абсурдна ситуація, коли існують країни, з якими Україна ніколи не мала проблем, наприклад, Малайзія, Індонезія, Албанія. Ці три країни давно вже скасували візи для України, але Україна в відповідь не скасовує візи. Якщо у нас немає віз для росіян, чому ж тоді є візи для Малайзії? ", - підкреслив Богдан Логвиненко.
На це питання одразу не змогли відповісти і в українському МЗС, порадивши направити інформаційний запит у відомство. "Можливо там ситуація пов'язана з безпекою або політикою ...", - сказала речник МЗС Мар'яна Беца.
Але з аргументами МЗС стосовно безпеки Логвиненко також не погоджується. "Якщо ви думаєте, що віза - це безпека, то згадайте хоча би Сингапур, де 50 років тому болото було, а зараз можна зробити електронну візу в інтернеті, яка навіть не ставиться в паспорт, видається вам штрихкодом як чек", - додає він.
Втім, віце-президент Асоціації лідерів туристичного бізнесу України Олександр Новиковський зазначив, що навіть якщо Україна піде на зустрічний крок і скасує візи для громадян розвинених країн, це не стане каталізатором туристичного буму.
"У нас війна, у нас була революція, по всьому світу показували палаючі танки на Донбасі, мертвих людей, тому до нас і не їдуть. Це пов'язано з негативним іміджем країни, іноземці бояться до нас їхати. А те, що інші країни відкривають кордони для українців пов'язано зі статистикою. Вони розуміють, що в Україні є елітний прошарок, який подорожує в екзотичні країни, споживаючи дорогий продукт. Тому вони і намагаються залучити їх на свої ринки, прибираючи візовий режим", - пояснив "Апострофу" Новиковський.
Імідж - все
Збільшити туристичні потоки в Україну, на думку експертів, можливо в тому випадку, якщо країна позбудеться негативного іміджу в очах західних туристів.
"Саме над цим ми і працюємо. У 2017 році ми плануємо провести чемпіонат світу з хокею, Євробачення. Такі івенти світового масштабу прибирають завісу страху перед Україною і покликані донести, що країна безпечна", - говорить Олександр Новиковський.
Крім того, в уряді навіть розробили цілу стратегію щодо розвитку туризму і курортів України. Реалізувати її планують до 2026 року. Зокрема, автори стратегії відверто визнають, що наша країна істотно програє в конкурентній боротьбі, відстаючи від провідних країн світу за рівнем розвитку туристичної інфраструктури та якості туристичних послуг. Зменшення туристичних потоків в документі пов'язується з фінансовою кризою в країні і тим фактом, що в очах іноземних туристів наша країна дійсно сприймається як "гаряча точка".
Щоб поліпшити ситуацію, в блоці "безпека" автори стратегії пропонують створити "гарячу лінію", куди б стікалися звернення і скарги туристів, і можна було би отримати інформаційну допомогу. Пропонується створити національну туристичну організацію і провести візову лібералізацію для туристів з країн, які є цільовими ринками України. Також планується запустити портал Visit Ukraine, де був би описаний туристичний потенціал України, і відкрити 10 туристичних представництв України за кордоном.
"Зараз ця стратегія проходить внутрішньодержавну процедуру узгодження у міністерствах", - розповіло "Апострофу" джерело в департаменті туризму і курортів Мінекономрозвитку.
Але вже з Мінфіну проект стратегії після узгодження повернувся з резолюцією - грошей не давати. А точніше, фінансування стратегії в Мінфіні запропонували перекласти на плечі суб'єктів туристичної діяльності, інвесторів, міжнародних донорів і "інших джерел, не заборонених законом". Свою позицію в міністерстві пояснили тим, що більшість пунктів стратегії суперечать раціональному використанню державних коштів.
Правда, в департаменті туризму і курортів Мінекономрозвитку сподіваються, що гроші на розвиток туризму в Україні все ж виділять.
"Поки не приймуть державний бюджет, сказати щось важко. Чи буде там рядок про виділення бюджетних грошей на туризм, поки неясно. Протягом останніх двох років бюджетне фінансування сфери туризму - нуль. Тому щось планувати можна тільки після прийняття бюджету. Сподіваємося на позитивне рішення", - розповів "Апострофу" співрозмовник в департаменті, додавши, що раніше очікувалося виділення 30 мільйонів гривень.
