Україна потребує близько 45 млрд доларів для покриття дефіциту бюджету на 2026 рік. Водночас майже 19 млрд доларів із цієї суми наразі не забезпечені, і неотримання репараційного кредиту з заморожених російських активів може створити серйозні проблеми для фінансування соціальної сфери та оборони.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло.
За його словами, всі внутрішні доходи державного бюджету нині повністю спрямовуються на фінансування сектору оборони — виплати військовим, закупівлю озброєння та забезпечення армії. Натомість соціальні видатки, функціонування державного управління та інші потреби покриваються за рахунок дефіциту бюджету.
"Країна мусить ще жити, мусить фінансувати і соціальну сферу, і сферу управління і так далі. І оце все фінансування здійснюється за рахунок дефіциту бюджету", — зазначив економіст.
Жаліло наголосив, що у проєкті бюджету на наступний рік дефіцит становить близько 45 млрд доларів, при цьому джерела фінансування майже 19 млрд доларів із цієї суми досі не визначені.
За його словами, Україна критично залежить від підтримки міжнародних партнерів, оскільки фінансова стійкість держави є компонентом безпеки всієї Європи. У разі, якщо домовитися про пряме використання заморожених активів РФ не вдасться, Європейський Союз розглядає альтернативні механізми підтримки — зокрема залучення коштів на міжнародних фінансових ринках під гарантії європейських країн і майбутні доходи від російських активів.
"Очевидно, попускаються певні цінні папери, які гарантуються або спільними європейськими коштами, або країнами-гарантами. Ці цінні папери продаються на відкритому ринку з певним рівнем дохідності. І ми віримо, що ця дохідність може бути забезпечена, скажімо, дохідністю від арештованих російських коштів, які, тим не менш, обертаються і цей дохід отримується", — сказав він.
Водночас економіст звернув увагу, що існують і додаткові варіанти підтримки України. Зокрема, Велика Британія вже заявила про готовність передати Україні заморожені російські активи у своїй юрисдикції, а до фінансової допомоги долучаються також Канада та Японія.
"Фактично можна говорити, що крім плану Б є і інші варіанти, які можуть дозволити Україні, ну, принаймні частково закрити цей касовий розрив", — підкреслив Жаліло.
Він зазначив, що подібні складні ситуації з фінансуванням виникають щороку, починаючи з 2022-го, однак завдяки роботі дипломатії та Міністерства фінансів Україні вдавалося знаходити рішення.
Окремо економіст застеріг, що невизначеність із фінансуванням створює тиск на валютний ринок і може призвести до періоду курсової нестабільності та певного послаблення гривні — зокрема на тлі глобального зростання курсу євро до долара.
"Зараз ми можемо очікувати період певної курсової нестабільності та десь, ну, трошки таке просідання гривні. Ну от, воно традиційно для цього періоду року", — сказав він.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що Україна перебуває на межі банкрутства та потребує 137 мільярдів євро (160 мільярдів доларів) у 2026 та 2027 роках.
Напередодні саміту лідерів ЄС у Брюсселі виникла гостра дипломатична напруженість через плани використання заморожених активів РФ для фінансування України. Адміністрація Дональда Трампа здійснює "безпрецедентний тиск" на європейські столиці, намагаючись заблокувати виділення 210 млрд євро, що загрожує єдності Європейського Союзу та фінансовій стабільності Києва.
Бельгія виступила проти пропозицій Єврокомісії щодо розблокування кредиту для України на 210 мільярдів євро із заморожених російських активів.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц оцінює шанси досягти угоди країнами Європейського Союзу (ЄС) про надання Україні заморожених російських активів як "50 на 50".
Мерц зауважив, що Євросоюзу необхідно підтримати рішення про "репараційну позику", адже Україна потребуватиме фінансової підтримки ще щонайменше два роки після того, як у першому кварталі наступного року завершиться поточний раунд фінансування країнами єврозони. Рішення вимагає ухвалення попри застереження.
Читайте також: Бюджет-2026: видатки на культуру зросли на 45% – на що підуть кошти
