Подальше збільшення вартості вантажних перевезень "Укрзалізницею" на тлі обмежень морського експорту може посилити кризу в гірничо-металургійному комплексі України та водночас погіршити фінансові показники самої компанії. Замість підвищення тарифів галузеві експерти пропонують запровадити пільгові умови для підприємств поблизу фронту, домовлятися з країнами ЄС про дешевші наскрізні перевезення та пріоритетний перетин кордонів, а також відновлювати морські й дунайські експортні маршрути.
Про це пише GMK Center.
Із 1 серпня 2026 року "Укрзалізниця" вже збільшила вантажні тарифи на 30%. Наступне підвищення на 15% компанія планує з 1 січня 2027 року. Для гірничо-металургійного комплексу це особливо болісно, адже через фактичне блокування чорноморських портів залізниця стала одним із ключових каналів експорту продукції. Водночас перевезення суходолом через країни Євросоюзу також істотно подорожчали.
У GMK Center застерігають, що нове підвищення може спричинити чергове скорочення вантажопотоку. У 2025 році обсяги вантажних перевезень "Укрзалізниці" зменшилися на 7,8%, а за перші шість місяців 2026 року — ще на 6,2%.
Найбільші ризики виникають для гірничодобувних підприємств, які не мають змоги перенести значну частину перевезень на автомобільний транспорт. Зростання залізничних тарифів збільшує собівартість продукції та послаблює її конкурентні позиції на міжнародних ринках.
"Якщо не працюють порти, не можна збільшувати вартість логістики для внутрішніх перевезень. УЗ фактично стріляє собі в ногу: що більше вони підвищують тарифи, то менш ефективними стають", — заявив операційний директор "Метінвесту" Олександр Мироненко.
На ситуацію також впливає дисбаланс у зовнішній торгівлі України. За січень–серпень 2026 року імпорт зріс на 26%, тоді як експорт збільшився лише на 1%. Подальше подорожчання залізничної логістики може ще більше ускладнити продаж української продукції за кордоном, зокрема на тлі запровадження механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM та нових квот ЄС на сталь.
Водночас підвищення тарифів може не забезпечити очікуваного фінансового результату для самої "Укрзалізниці". Як зазначає GMK Center, гірничо-металургійний комплекс традиційно формував 35–40% вантажообігу та доходів вантажного сегмента компанії. Якщо виробництво сталі й залізорудної продукції скорочуватиметься, залізниця перевозитиме менше вантажів, що зменшить і потенційний ефект від підвищення тарифів.
Серед альтернативних кроків видання називає мораторій на збільшення вантажних тарифів до завершення воєнного стану, фінансування збитків пасажирських перевезень коштом державного бюджету та відмову від перехресного субсидіювання. Також пропонується залучати міжнародні кошти для відновлення залізничної інфраструктури.
Окрему увагу пропонують приділити підтримці підприємств, розташованих у межах 150 км від лінії фронту. Для них доцільно встановити пільгові тарифи. Крім того, Україна могла б укласти з державами ЄС міжурядові угоди про зниження наскрізних ставок і пріоритетне проходження прикордонних переходів, а також активізувати відновлення морських і дунайських експортних коридорів.
У GMK Center наголошують, що спроби розв’язати фінансові проблеми "Укрзалізниці" виключно коштом підвищення вантажних тарифів можуть мати протилежний результат. Для збереження металургійного виробництва та стабільного вантажопотоку залізниці необхідні довгострокова тарифна політика й відновлення експортної логістики.
Компанія "Укрзалізниця" призначила 18 додаткових човникових рейсів Kyiv City Express на маршруті Видубичі — Дарниця — Видубичі. Шатли курсуватимуть із 5 по 9 жовтня заради швидкого пересування мешканців столиці в умовах ускладненого руху на київських мостах.
