Народний депутат від фракції "Батьківщина", перший заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко в інтерв’ю "Апострофу" розповів, чому в Києві така важка ситуація з відновленням теплопостачання.
Який загалом стан енергетики, як конфлікт між київською та центральною владою впливає на ситуацію в столиці та що він думає про підозру Юлії Тимошенко від НАБУ та САП.
– Столиця була під великим обстрілом [20 січня]. Летіли і ракети, і шахеди. Станом на ранок ані води, ані тепла, ані світла у більшій частині Києва. Яка ситуація з енергетикою у столиці, зокрема, і в Україні станом на сьогодні?
– Я не маю поки що точної інформації, не хочу зараз дратувати комунальників, їм є чим займатися зараз, і вони не дуже люблять, коли в такі гарячі моменти їх смикають депутати, намагаючись отримати якийсь інсайт.
Я поки почув напівофіційну інформацію від Кличка про 5,5 тисяч будинків без тепла. Що він має на увазі без тепла – це, мабуть, означає, що туди припинена подача центрального тепла від ТЕЦ, які постраждали, як я розумію, від ударів.
У будинках поки що якась температура лишається, але зрозуміло, що якщо довго не буде циркуляції, підуть свої процеси, і треба буде повторювати операцію по зливанню. Ви всі бачили, кияни, як довго потім відновлюється після того зливання. Але це вимушені дії, тому тут критикувати просто так я не хочу.
Тут можна розбиратися, наскільки адекватно та оперативно готові були керуючі компаніями, в першу чергу, комунальними, до цих операцій. Бо зрозуміло абсолютно, що міська адміністрація, керуюча компанія, не передбачили всіх небезпек, там точно не вистачало аварійних бригад. Це точно я вам гарантую. І у Київтеплоенерго, і в керуючих компаній для підключення, тому зараз ці аварійні бригади почали стягуватись з усієї країни, хоча сьогодні влупили і по інших містах, але там і нафтогазівські, і з залізниці і так далі.
Бо в чому проблема? Коли така критична температура і критична проблема, тут головне не втрачати час, щоб максимально швидко здійснювати операції з заживлення і по відновленню подачі тепла. На це має бути належна кількість аварійних бригад з фаховими слюсарями, водопровідниками, зварниками, які відновлюють це все.
Якщо їх не вистачає, це в часі розтягується і в результаті дуже багато будинків потрапляють в патову ситуацію, коли в них тиждень немає тепла. Ви розумієте, що це таке 5-7, 8-9 градусів.
– Коли чекати у столиці тепла?
– Зараз я переговорив з комунальниками міськими. У чому проблема? Як я вже сказав, води немає того, що не було електрики, насосні групи відімкнулися і перестали подавати воду. Цього не було б, якби в них було резервне живлення.
Я не хочу зараз, вибачте, срачу додаткового, але обов'язково треба буде спокійно потім розбиратися, в Києві, де мало б бути резервне аварійне живлення, тобто там мали б стояти генератори на всіх насосах підкачки. При атаці одразу б перемкнули на генератори, відімкнули центральне живлення і тоді просто насоси працюють собі, і вони можуть працювати три доби, чотири, тільки підливай палива. Вони б забезпечили холодну воду.
Зараз практично в усьому місті немає холодної води. І це міська проблема. Це їх відповідальність. Гроші на насоси для Київського водоканалу виділили лише в листопаді. Тобто вони в штангу дали дуже серйозно з цими насосами. Так само, як і в інші штанги, за які має безумовно відповідати КМДА.
Якісь не їхні ситуації, дійсно, підстанції Укренерго – це не їхнє. Але воно все в комплексі. Там не допрацювали ті, там не допрацювали, там, на жаль, дійсно знищили щось і розбомбили, в результаті ситуація погана, а вона не мала б бути такою поганою, вона дещо краща мала б бути.
От погодьтеся, що якщо води немає, це і каналізація. Одна з ключових послуг комунальних, про які ми забуваємо весь час – це каналізація.
– Те, що кияни зараз опинилися у такій ситуації, ви вважаєте, що це не тільки наслідок війни, а ще й управління?
– Безумовно. Ракети й дрони роблять свою справу. Захиститися від них не неможливо. Але тут ключове, які наслідки і як швидко потім відновлюється вся ситуація.
Давайте я аналогію просту проведу. Стихія – снігопад шалений. Що треба від міської влади в будь-якій країні, в будь-якому місті? Бути готовою до ліквідації наслідків. Якщо влада готова, є техніка належна, особовий склад, все відпрацьовано, маневри розуміють свої, наслідки будуть не такими катастрофічними. Тобто достатньо швидко можна впоратися.
Якщо звітувати лише на папері, а техніки немає, дизпалива немає, немає особового складу, немає ремонтних бригад, це все буде повторення 2013 року, снігопад, те, що там відбулось.
Точно так само і в цій ситуації. Ракети, дрони спричиняють дуже серйозні пошкодження і, відповідно, погану ситуацію, але як виходити з неї залежить від того, готувалися чи не готувалися, зробили запобіжники чи не зробили.
Саме тому я вам зараз сказав про резервне живлення насосів. Це для мене однозначна штанга київської влади. Інші речі так само очевидні: непідготовленість і відсутність належної кількості аварійних бригад в керуючих компаніями.
Проблеми на ТЕЦ-5 не пов'язані з захистом від ракет, від ракет би вони не захистилися. Проблеми в тому, що в них старі були насоси, підкачки теплоносія, які виходили з ладу, не було резервних насосів, відповідно значно розтягнулася у часі після минулого удару подача тепла. Це їхня відповідальність. Центральна влада за своє має відповідати.
– Чим могла допомогти центральна влада?
– Тут так само, чи здатна центральна влада допомогти. Теоретично вона могла допомогти всім, чим можна. Насправді ситуація була погана з самого початку, бо вона була вкрай заполітизована. Київ знаходиться в повній конфронтації до центральної влади, зрозуміло, що кияни стали заручниками цієї ситуації.
Особливо неправильно в центральній владі була побудована організація роботи. По суті, Шмигаль в якості надзвичайного енергетичного комісара, в тому числі він же очолює Київський штаб від центральної влади. Він з'явився п'ять днів тому. До того і нема до кого було звертатися особливо. У них була неправильно побудована організація роботи. З п'яти штабів ніхто ні за що не відповідав, до них так само претензії.
Я саме тому весь час намагаюся бути об'єктивним. У мене є свої претензії до КМДА, до Кличка, до Пантелєєва. Вони постійні, вони професійні і вони бояться цього, вони розуміють, що я об'єктивно до них апелюю.
Але так само були організаційні провали центральної влади, в мене сумнівів так само немає. На сьогодні центральна влада могла б мобілізувати максимально швидко ці аварійні бригади, бо Нафтогаз підпорядкований центральній владі. Укрзалізниця так само.
Центральній владі набагато легше мобілізувати резервні потужності, як людський ресурс, так і технічний ресурс. Там, де треба якісь аварійні запаси обладнання пошкодженого, зрозуміло, що центральна влада мала б давно утворити щось на кшталт енергетичного, стратегічного, державного резерву, тримати все це обладнання під контролем.
Воно може бути по всій Україні розкидано, але центр управління має бути в Києві на рівні Шмигаля. Приймати оперативні рішення, щоб буквально за години можна було резервне обладнання, трансформатори, реле, автоматику, все, що виходить з ладу, перекинути з однієї компанії на іншу, з однієї території на іншу і максимально швидко відновлення робити.
Це вони не робили, у них цього не було. Вони тільки зараз енергетичний Рамштайн… Так покажіть, будь ласка, який орган відповідає за ефективне використання цієї допомоги, яка весь цей час надходила до України? Тут так само у них проколи.
Як на мене, тут, на жаль, продемонстровано деградацію управлінського професіоналізму на рівні міської влади, того ж з Києва самого. Бо в Харкові своя ситуація, в Дніпрі своя ситуація, в Києві своя специфічна проблема, пов'язана з законом про столицю і з тим, що у нас Віталій Кличко в подвійному статусі.
Він єдиний міський голова, який в подвійному статусі. Він не просто міський голова, він ще голова державної адміністрації. Він цього досі не зрозумів, я вам чесно скажу, бо його оточення політичне більше готується до виборів, ніж налаштовує на професійне управління міським господарством. Він весь час у нас більше політик, ніж господар. Це біда Києва вже багаторічна.
Ще раз, загальний управлінський рівень в країні за останні 10 років, я вам чесно скажу, кардинально впав в результаті оцих рішучих реформ. Повимивало на всіх щаблях, на всіх рівнях професійних, людей і туди прийшли демагоги з презентаціями всілякими, гуманітарії, я не хочу образити гуманітаріїв, але ж є технічні спеціальності, є технічні компанії. Там мають інженери, енергетики управляти, комунальники.
Останній міністр енергетики енергетик був в 14-му році – Юрій Продан. Після того там енергетиків не було. Останній керівник "Укренерго", це компанія ключова енергетична, енергетик, був в 14-му році. Це був Ущаповський. Тільки минулого року туди повернувся Зайченко. Він теж енергетик. А 10 років там були говоруни такі красиві з презентаціями чудовими. Чудові хлопці, тільки далекі від енергетики.
– Денис Шмигаль на посаді міністра енергетики – це ефективніше, ніж Шмигаль на посаді в Міноборони?
– Хороше питання. Мене взагалі рівень професійний, що нинішнього уряду, що зеленої коаліції так званої, абсолютно не задовольняє. Вони не здатні зробити дійсно професійний уряд. Але в тій системі координат, яка вже є на сьогодні, враховуючи, що ми не можемо переформатувати коаліцію.
Ви скоро мені будете ставити питання, мабуть, про Юлію Володимирівну, а ми вернемося спочатку до коаліції і переформатування. Є така коаліція, яка є. Вона не може стрибнути вище свого плінтусового рівня. Вони не здатні сформувати самотужки й відповідати за свій уряд, тому уряд їм формує президент.
У нинішній конструкції для президента Шмигаль, мабуть, це найкраще. Він йому довіряє, той хоч щось розуміє в енергетиці, якісь кроки робить, типу рішучі, я дуже критично до його дій відношусь…
– Шмигаль же мав стосунок до енергетичної сфери до роботи в уряді.
– Він був керівником Добротвірської ТЕЦ у Львівській області, в структурі ДТЕКу. Він спочатку був керівником по персоналу, потім був навіть виконувачем обов'язки керівника станції. Тобто він щось в енергетиці на рівні станції технічно розуміє. Енергоринок, "Укренерго", мережі, атомна станція – це на набагато більше, ніж одна станція, але вже, як мінімум, він енергетик. Тобто вже він технічна людина. Це вже плюс, безумовно.
Він як адміністратор національного рівня не показав себе, як на мене. Є дуже багато питань. Всі провали останніх років в енергетиці так чи інакше пов'язані з діяльністю прем'єра Шмигаля. "Енергоатом", корупційний скандал. Ви серйозно думаєте, що це Міндіч винуватий і Чернишов? Ні. Уряд же акціонер "Енергоатому". Саме уряд відповідав…
– Чого ви Галущенка не називаєте?
– Це ж ключове. Він винний? Скажіть, будь ласка, а де підозра нарешті Галущенку, Гринчук, Єрмаку, Котіну? Обов'язково Котіну, бо Котін був багаторічним керівником "Енергоатому". Як могло щось відбуватися в енергетиці без Котіна?
Тому ще раз пояснюю дуже просто. Галущенко, якщо формально подивитися всі посадові інструкції, до "Енергоатому" взагалі не мав практично ніякого відношення. Я 150 разів пояснював це, в тому числі на засіданнях комітету тупоголовим окремим депутатам. Вибачте, що я їх так називаю, маю право.
У нас управління "Енергоатомом" здійснювалося урядом через Міністерство економіки. Міністерство економіки згідно з усією структурою уряду відповідало за управління "Енергоатомом", призначало туди і готувало подання на Котіна, на наглядові ради, мало контролювати фінансовий план і інші всі дії.
Формально Міненерго не мало і не має жодного прямого відношення до "Енергоатому", до НАК "Нафтогазу". Така у нас система управління. Тому моя гіпотеза, коли слідчі зрозуміли, що з одного боку треба Галущенку писати підозру, а з іншого боку, на підставі чого? Він формально не має відношення, ось тому і пауза з цією підозрою.
Тому я вам ставлю питання: так він у нас злочинець чи не злочинець? Або просто на плівках десь про щось поговорив? Це окрема розмова.
– В Україні запроваджено надзвичайний стан…
– Не знаю, ви переконані, що його запроваджують?
– Ви про те, що це не задокументовано?
– Звичайно, покажіть хоч один документ. Як може щось бути без або указу президента, або постанови уряду? Поки проголошено на рівні гасел якихось. Покажіть мені документ про цей надзвичайний стан.
– Чому такого документа немає і що принципово він має змінити в країні?
– Мені самому цікаво. Хай напишуть, що має бути. Вони не знають, що туди написати.
Річ у тому, що про режим надзвичайного стану в енергетиці, я особисто чи не перший в країні [говорив]. Іван Плачков говорив про нього. Ми разом з ним, іншими особами, ексміністром енергетики Юрієм Проданом обговорювали, що його давно треба було вводити, роки два-три тому.
Я ходив особисто на прийом до Шмигаля, прем'єр-міністра, два роки тому і пояснював йому, чому треба це робити. Я вам чесно скажу, я не побачив розуміння взагалі. Він не розумів, про що я йому кажу. Я ходив три місяці тому на прийом до пані Свириденко і про це ж саме говорив. Вона набагато більше мене зрозуміла і думаю, це і була така реакція.
Я їм пояснював, що треба обов'язково внести туди. Це взагалі мав би бути або закон спеціальний про надзвичайний стан в енергетиці, або зміни до інших законів про ринок електроенергії, про надзвичайний стан і так далі. Вони ж нічого не зробили, просто президент оголосив: у нас надзвичайний стан. Добре, що це таке? У мене немає відповіді.
Проводить Денис Анатолійович свої штаби. Аплодую йому. Він їх проводив п'ять років останніх. На цих засіданнях штабів він в першу чергу має вимагати: "А хто ж винний, що не підготувалися?" і ставити питання, розслідувати. Я вас одразу попереджаю: Денис Анатолійович в ході розслідування вийде на Дениса Анатолійовича, як прем'єр-міністра. От гарантую вам. От все, що він буде розслідувати, це бездіяльність або неефективні рішення уряду прем'єр-міністра Дениса Анатолійовича. Саме тому він цього робити й не буде.
Тепер треба наповнити цей надзвичайний стан. Добре, послаблення комендантської години. Діти аплодують, юнаки аплодують, кажуть: "Все нормально, вже вночі можна по місту їхати". Воно чим далі допоможе? Не знаю, теоретично можна поїхати вночі, допомогти своїй мамі-пенсіонерці, якщо в неї холодно, голодно і так далі. Хіба що такий плюс є. Казати, що це системний захід якийсь, смішно.
Розповів він, що має бути спеціальний режим електроподачі там, де опалення тільки електричне. Так це зрозуміло абсолютно без надзвичайного стану. Для цього не треба вводити надзвичайний стан – це абсолютно інше. Я не хочу зараз витрачати час.
Денис Анатолійович не розуміє досі, що таке надзвичайний стан і як його вводити треба було, які зміни до закону.
Вони ж не слухали, коли їм це пояснювали. Я не кажу, що я якісь рахунки зводжу. Повірте мені, я з трибуни Верховної Ради разів 10 говорив, на засіданнях комітету, говорив на штабах у Дениса Анатолійовича. Записувати треба було тоді. Тому в мене своє до них ставлення. Я максимально готовий зараз їм допомагати, але для того, щоб допомагати, у людей має бути клепка в голові.
Що таке надзвичайний стан? Якщо стисло. Два роки тому – це зміни до законів про ОМСи, все, що стосується енергобезпеки, енергостійкості – закінчується демократія. Тобто ОМСи виходять на пряму вертикаль підпорядкування уряду, зобов'язані жорстко виконувати команду з розподілення генерації, з підготовки укриттів енергооб'єктів, з підготовки будинків до можливих відключень. По концентрації енергетичних і фінансових ресурсів – заборонено витрачати гроші на будь-що, на будь-яку лабуду, на бруківки і так далі. Всі гроші йдуть для підготовки енергостійкості і так далі. Ще решта таких дій.
Те ж саме стосовно приватних компаній. На період надзвичайного воєнного стану приватні компанії входять в підпорядкування уряду для того, щоб вони виконували прямі вказівки і рішення уряду. Скасування наглядових рад на період надзвичайного воєнного стану. Контролювати фінанси, якщо ви кредитори, нема питань. Контролюйте, ми вам звітуємо фінансовими планами, актами держаудиту і все. Не лізете ви взагалі в оперативне управління, як ті ідіоти, які влітку вирішили зняти керівника Укренерго Зайченка перед початком цієї катастрофи. Це наглядова рада покидьків іноземних, які вирішили погратися в політику на території України. Слава Богу, відбили цю атаку.
До речі, в тому числі і Галущенка. По Галущенку, я йому не адвокат. Він як міністр не дуже сильний, але на тому фоні, що було, він був притомна людина. Якщо ви доведете, що він брав участь в розкраданні грошей, нема питань. Саджайте швидко всіх – Котіна, Єрмака, Гринчук, Галущенка, всіх причетних.
– Я хочу ще поговорити з вами про сценарії. Які у росіян ще є варіанти ударів по енергетиці?
– Та все вони показали. Що тут ще говорити? Вони показують. Це їх сценарій, він очікуваний. Всі очікували сьогоднішнього удару. Всі, без виключення, фахові люди, і розумні люди, і прості українці, всі очікували, розуміли, що будуть удари. От вони показують ці удари. Який ще сценарій?
– Президент Зеленський каже, що ворог планує нашкодити нашим АЕС.
– Планує. По АЕС він бити не буде. Президент Зеленський це добре знає. Він може бити не по АЕС, а по підстанціях ключових, через які АЕС видає потужності в енергосистему. Так це він і раніше робив. Нічого нового не сказав президент Зеленський.
Якщо він це робить для попередження світу про терориста, я нормально сприймаю це, а фахового він нічого нового не сказав. У політичному плані привернути вчергове увагу Трампа, інших. Правильно робить. Я не проти абсолютно. Але в змістовному плані нічого ця заява не додала.
Ворог бив по цих підстанціях, ворог продовжує бити, він бив два роки тому, рік тому, в цьому році він бив і виводив з ладу ці підстанції. У нас дійсно розвантажувалися АЕС, тобто вони не могли видати потужності. Блок просто розвантажували, щоб він в холосту не працював. Так було вже.
– Нам допомагає сьогодні світ для того, аби електроенергії у нас було більше. Хто, як і чи могли б працювати потужніше?
– Помилка Шмигаля і всього його штабу, НКРЕКП з імпортом. Таке враження, що вони або свідомо диверсією займаються, або не розуміють, про що йде мова.
Ми можемо брати по імпорту достатній обсяг. Він не закриє всі проблеми, але він покращить значно ситуацію. Якщо брати ці 2,4 ГВт потужності, 15% від цієї кількості ми можемо брати по імпорту.
Мережі, можливо, все це не можуть передати, але якось перерозподілити в рамках єдиної енергосистеми, тобто взяти ці обсяги на західний регіон, тоді на захід не треба з наших АЕС. АЕС більше можуть працювати на схід і центр. Це безумовно покращення.
Для цього давно треба було не ці прайскепи підіймати, а вести державну монополію на імпорт електроенергії. Доручити це державній компанії НЕК "Укренерго". Забити на всі заперечення, бо це суперечить європейському законодавству. Нам плювати на європейське законодавство сьогодні, вони б заплющили очі і дозволили це.
Одна зміна до закону – Укренерго на період війни дозволяється одночасно і торгувати електроенергією, і займатися її постачанням, транспортом. Все, державна монополія має забезпечити 2,4 ГВт електроенергії. Замість цього вони пустили туди комерсантів, які заробляють гроші і купують, коли це їм вигідно, а коли це їм не вигідно, вони не купують.
Примітивна операція, яку треба було щонайменше два роки в тому вирішити, коли дефіцит почався. Це один з елементів нездатності цієї команди, цих штабів, приймати оперативні рішення.
– Яка історія у нас з газовою інфраструктурою, тому що росіяни також активно намагалися її зруйнувати.
– Більш-менш. Більше там було істерик, я не можу сказати, що Корецький неправильно все робив. Він як керівник намагався викласти гірше ситуацію, щоб більше фінансової підтримки [отримати] і все.
Я вас запевняю, газу у нас абсолютно достатньо, споживання його низьке зараз, бо промисловість, зупинилися ТЕС. По обсягах газу в нас я не бачу жодних проблем. У нас зайвий газ лишиться в сховищах. Зайвих грошей набралися в результаті.
Зараз навіть, якщо вони по видобутку будуть бити, у нас в сховищах достатньо газу, тобто дефіциту не буде. Сховища не проб'ються, вони намагалися, їм важко це зробити. Тому повністю цю газову інфраструктуру, вона дуже розгалужена туди, тобто нема такого, щоб в одну точку кудись влупити там і все скінчилося.
По вугіллю я так само не бачу. Вугілля на складах є. Слава Богу, що не слухали горлопанів зелених і свого часу не виводили з експлуатації вугільні ТЕС, газові так само.
Я вже написав пару днів тому, що, слава Богу, у свій час злочинний режим Кучми в 2002 і 2004 роках запустили два атомні блоки – Хмельницький-2 і Рівненський-4 на радянських російських реакторах ВВР-1000.
Якби в нас було зараз сім блоків, а не дев'ять працюючих, нам була б повна, вибачте, дупа. Злочинний режим Кучми розв'язав це питання. Були проти рухівці, націонал-патріоти, активісти, зелені, інші балаболи. Нічого, запустили і побудували два блоки. Вони зараз нас рятують.
– Пропоную перейти до підозри Юлії Тимошенко. Ви присутні на судових засіданнях. Розкажіть, яка ситуація.
– Сьогодні буде засідання. Цей веселий суддя Віталій Дубас перевів засідання в закритий режим. Трошки нервово ми посперечалися вчора. Може, це і були зайві емоції, може, ні. Мені важко сказати. Зараз все так напружено.
Коли я заспокоюся, мабуть, зайві були емоції. А коли поруч цей суддя Дубас і цей хлопець з борідкою, детектив НАБУ, він такі дурниці несе, то в мене емоції. Не можна дійсно в прямому ефірі таку дурню народу показувати, бо народ рано чи пізно зрозуміє, що це клоунада. Тому вони й вирішили перевести в закритий режим.
Зараз буде засідання в закритому режимі, вони хочуть накласти арешт, щоб Тимошенко не дати заплатити заставу. От любите, не любите Тимошенко, мені абсолютно байдуже, це ваша особиста справа. Я взагалі в цій країні нікого не люблю, крім мами й дітей своїх, чесно.
Але зрозумійте, ви звинувачуєте політика з 25 роками стажу, хай там як, вона тримається на політичному Олімпі. Усі які можна процедури порушені, все через одне місце зроблено. Ви їй з даху приписуєте спочатку 50 млн, потім 33 млн застави. Одночасно заарештовують її легальні рахунки, з яких вона могла б заплатити цю заставу і спокійно продовжувати захищатися вже в судах надалі. Скажіть, це нормально чи ні? От що вона має робити?
– Юлія Володимирівна на одному із засідань сказала про те, що в неї є багато друзів, однопартійців, які б допомогли їй.
– До друзів йти й просити – це останнє. Вона знайде ці гроші, безумовно. Я ставлю вам інше питання: це нормально чи ні? Зробити арешт на легальні гроші, щоб не дати внести заставу. Нормально вимагати заборону на виїзд? Вона схожа на людину, яка втече з країни? Давайте ви теж будете об'єктивними. Коли журналісти починають трошки маніпулювати, тоді не дивуйтеся емоціям.
Якщо ви хочете об'єктивно, давайте ставати на загальні моральні нормальні позиції. Ще раз хочу сказати, мені абсолютно плювати, хто любить чи не любить Зеленського, Тимошенко, Порошенка. Це ваша особиста справа. Я підходжу з погляду конструкції існування держави й поваги до особистості.
Це нормально до Порошенка санкції застосовувати й не могти їх довести? Теж не нормально. Він не мій герой, але там, де щемлять і Порошенка, і Кличка, права їх, я їх буду захищати так само. Тому я пропоную всім хоч трошки вмикати мозок. Хочете доводити щось в суді? Нема питань, доводьте. Але людину доводити під загрозою арешту це абсолютна зухвала така спроба.
– Факт розмови із таким собі народним депутатом Копитіним…
– Факт розмови з депутатом Копитіним. Що ви маєте на увазі? Такий собі, це ви так визначили? Він не такий собі.
– Він просто по справі проходить під іншим прізвищем. Юлія Володимирівна називає це прізвище і каже, що це народний депутат від Слуги народу.
– Так, правильно, він народний депутат, з яким вона, я так розумію, спілкувалася. У чому тут проблема? Вона не має права спілкуватися з ним?
– На предмет чого?
– Це і є предмет слідства. Ви вже хочете слідство проводити, вибачте. Ви займаєтеся журналістикою. Слідство хай займається слідством.
Я ще раз вам повторюю, ті ж самі НАБУ і САП два місяці тому викинули плівки, які розповсюдила медійна мережа, в яку входять депутати, Українська правда, блогери. Вони сказали: "Це плівки й це злочинці". Два місяці немає підозри. Це вам нічого не наводить? Доводьте плівки, доводьте, що там якісь звинувачення.
Ви починаєте трактувати якісь додаткові матеріали слідства. Не беріть на себе функцію слідства. Це ж абсолютно алогічно з погляду вашої загальної європейськості. Ви ж всі такі європейці, то слідуйте європейським стандартам.
Нема питань, йде судовий процес, ніхто не заперечує проти цього. Це право НАБУ й обов'язок довести, що там були злочинні якісь дії й суду покарати. Ніхто ж не забороняє.
– Яка історія із обшуком кабінету вашого...
– Ви все це чули. Якщо у вас є питання до обшуку її кабінету, звертайтеся, будь ласка, до неї. Вона це вже 10 разів викликала. Я не був при цьому обшуку.
– Коли Юлії Тимошенко вручили підозру, із вашої фракції вийшла народна депутатка Людмила Буймістер.
– Вийшла. Як зайшла, так і вийшла. Я аплодував, коли вона вийшла. Я вважаю, що це помилка Юлії Володимирівни була, агітувати фракцію за вступ Людмили Буймістер. Вона там абсолютно не була сприйнята, абсолютно своєрідна дівчина, яка не може поки в житті визначитися. Пішла, зайшла, вийшла. У мене жодного жалю немає.
Вона оголосила, чому вона вийшла. Їй не сподобалося голосування за відставку Малюка за поданням президента України. Це її право, Люда пішла далі жити своїм життям.
У мене до депутата Буймістер від Києва і від Шевченківського району тільки одне тільки питання. Чому мажоритарник депутат Буймістер, до речі, я ставив його на кожному засіданні фракції, дуже багато часу приділяє питанням, до яких немає жодного стосунку – національної безпеки, оборони,-- хоча працює в антимонопольному підкомітеті економічного комітету.
Чому вона нічого не зробила для того, щоб запобігти пограбуванню киян через комунальні тарифи, через конкурси так звані? Чому вона, як мажоритарник Шевченківського району, де я багато проживав, і мої родичі там живуть, дає грабувати киян? Ось в мене до неї ключове питання.
Все решта – мені не цікава її позиція. Мені не цікава її точка зору з енергетики, з комуналки, навіть з національної безпеки. Вам цікава – їй ставте питання.
– Ви коментуєте підозру Юлії Тимошенко. В одному ЗМІ сказали про те, що це підрив довіри до парламентської системи. Можна пояснити предметно, що ви маєте на увазі?
– А можна посилання, щось ви таке висмикнули, ану кажіть, я шукаю одразу.
– В одному ЗМІ ви сказали про те, що після оголошення підозри лідерці фракції Батьківщина Юлії Тимошенко щодо пропозиції хабаря народним депутатам, ви сказали, що це загроза підриву довіри до парламентської системи.
– Я думаю, я мав на увазі те, що вони почали діяти по "Слугах народу", по конвертній справі Киселя і п'ятьох депутатів. Вони підозри оголосили, потім взяли з них застави, таємно, там ніхто не знає, які застави. Але казали, що таких 70 депутатів.
Це серйозно, це дійсно підрив, оскільки тоді це означає, що депутати монокоаліції на зарплаті конвертній, а коли ми всі разом будемо трошки глибше думати й аналізувати, то всі будуть шукати, а де ж можливі джерела цих грошей. Ви тоді зрозумієте, що, можливо, це з "Енергоатому", можливо, це з "Нафтогазу" гроші, десь же їх треба брати, щоб утримувати фракцію, 250 штиків.
Коли я вам наведу таку арифметику, умовно, якщо 200 депутатів на зарплатні і в середньому по 10,000 доларів, як стверджують багато депутатів, в тому числі і покійний Поляков, то ви зрозумієте, що це 2 млн доларів на місяць, перемножити на рік – 24 млн доларів на рік, за п'ять років – це 120 млн доларів. Оця цифра збігається з "Енергоатомом", розумієте? Така версія журналістську, це я вам допомагаю.
– Ви сказали "Українському комерсанту": "Після оголошення підозри лідерці фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко народний депутат Кучеренко звернув увагу на загрозу підриву довіри до парламентської системи".
– Якщо ви запитаєте по-іншому, чи не є весь цей процес частиною загального процесу мобілізації парламенту для підготовки за голосування, які в майбутньому, мабуть, треба буде робити, дуже непопулярні й дуже жорсткі голосування. Так, це дійсно такий сценарій.
Йде мобілізація "Слуг народу" в першу чергу й інакодумців "Слуг народу" для того, щоб вони не надумали крок вліво, крок вправо, щоб вони голосували виключно за чіткою інструкцією, щоб показати наявність монокоаліції й готуватися до голосування.
Дійсно, "Слуги народу" останнім часом давали по 160 голосів, у результаті монокоаліції доводилися побиратися за голосами, десь їх шукати в ОПЗЖ, в першу чергу, в інших фракціях. Всі знають, що це таке – шукати голоси в ОПЗЖ. Це значить заплющувати очі на їхні якісь бізнеси, на їхнє минуле. Тобто це дозволити їм працювати й таку індульгенцію дати. Такий, як на мене, очевидний політичний підкуп. Я думаю, всі розумні люди розуміють, як це відбувається.
Тому відстежуйте арифметику голосувань по кожному. Я це роблю постійно. Я по кожному голосуванню завжди дивлюся, хто як голосував, щоб для себе зробити висновок, чому так голосується.
Те, що НАБУ дуже активно почало займатися Верховною Радою, це свідчення того, що вони від вищого керівництва і не тільки в цій країні, я думаю, і ззовні так само, готують Верховну Раду до відповідних голосувань. Побачите яких.
– Зараз багато говорять, що багато народних депутатів ідуть на співпрацю з антикорупційними органами.
– Думаю, це так. Можливо абсолютно, що коли їх ловлять на гарячому, потім їм кажуть: "Або ти підеш по статті такій з конфіскацією, або будеш викривачем, приведеш двох наступних, ми пом'якшимо тобі звинувачення". Ось він і шукає цих двох наступних, щоб якось привести. Така робота, вони вважають, що це боротьба з корупцією.
Для мене буде, в першу чергу, ознакою реальної боротьби з корупцією, коли я побачу підозри Коболєву, Котіну, Єрмаку, Кудрицькому, Галущенку й іншим фігурантам усіх цих гучних справ. Найєму обов'язково за провал укриттів. Потім ми дійдемо до того, хто ж реально провалив ці укриття, приведе до колишнього прем'єр-міністра Шмигаля. Це я вам гарантую, бо це була урядова програма, яку уряд готував.
Я просто хочу побачити все це. Якщо цього не буде, а будуть смикати по таких справах, вважайте, що це боротьба з корупцією. Вважайте.
