Серед історичних пам'яток Києва Китаївська пустинь займає почесне місце. Відома місцина насамперед через чернече селище та розгалуджену мережу печер: у 1716 році Києво-Печерська Лавра побудувала окремий скит, віддалений від основної своєї території. Там знайшли собі місце для молитов та усамітненого життя монахи-схимники. Це місце швидко стало популярним серед православних паломників.
Про історію місцевості розкаже "Апостроф".
Читайте також: Що зміниться у православному календарі з 1 вересня 2023 року: інфографіка
Вчені припускають, що рукотворне підземелля могло з'явитися ще в дохристиянські часи як житло і притулок для людей, проте доказів цьому поки немає.
В 1763-1768 роках 18 століття Стефан Ковнір звів в Китаєво-Троїцьку церкву, яка розташована в низині від печер. Ще через деякий час до самого храму, спорудженому в стилі українського бароко, додали інші об'єкти: 45-метрову дзвіницю, трапезну з ще двома церквами – Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів – Петра, Олексія та Іони, братський корпус, келії, будинок для людей похилого віку.
Щодо монастиря існує цікава легенда, яка, проте, визнана офіційною церквою.
Молода жінка із заможної родини (Досифей в монашестві, Дар'я у світському житті), досягнувши повноліття, не захотіла виходити заміж і вести світське життя. Вона залишила родину, купила чоловічий одяг і назвалася чоловічим ім'ям. Три роки працювала у Трійці-Сергіївській Лаврі. Але одного разу в обитель приїхали рідні та впізнали Дарину. Їй довелося бігти до Києва, де на Китай-горі вона викопала собі печеру для самітницького життя. У монастирі її прийняли та згодом посвятили у ченця. Нікому навіть на думку не спадало, що таємничий чернець – жінка. Щоб ніхто не розгадав його таємницю, Досифея понівечила своє обличчя. "Самітника" полюбили і священики та парафіяни. Багатьом вона допомагала, але все більше і більше почала віддалятися від світу, перебуваючи в печері. З часом вона отримала дар передбачення. Але лише після смерті люди дізналася, що Досифей був жінкою. Досі паломники приходять на її могилу, щоб отримати зцілення від хвороб.
Раніше "Апостроф" повідомляв, що Рада церков України підтримала заборону УПЦ МП.
Вас також може зацікавити:
Ще один храм в Україні перейшов з УПЦ МП до ПЦУ
УПЦ МП частково зберігає контроль над Лаврою: які зараз настрої у ченців
Можна відзначати "по-новому": коли українцям святкувати Різдво та інші
