Реалізація комплексного плану енергостійкості Києва потребує значних фінансових ресурсів. Столиця готова виділити на ці цілі близько 20 мільярдів гривень, однак загальна вартість необхідних робіт становить приблизно 60 мільярдів гривень. Частину коштів планують залучити за рахунок міжнародної допомоги, адже низка міст-побратимів і партнерів уже висловили готовність підтримати столицю.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповів депутат Київради від фракції "Європейська Солідарність" Леонід Ємець.
За його словами, головна мета плану — не просто виживання критичної інфраструктури, а стабільне життєзабезпечення всього міста протягом наступного опалювального сезону.
"Він є масштабний. Власне, план енергостійкості, він в себе включає, ну, відповідь на одне дуже просте питання: як нам наступну зиму пройти краще, ніж ми пройшли цю зиму? Тобто нам потрібно, відповідно, виходячи з розуміння того, що ворог точно не планує проявити якийсь гуманізм чи зупинятися в виконанні поставлених перед собою завдань. План передбачає комплекс заходів, які дозволять говорити про те, що ми зробили те необхідне, що при наявності також обсягу обстрілів або плюс-мінус більшого дозволить наступну зиму пройти із теплом і з електроенергією для Києва, а не лише для критичної інфраструктури", — пояснив Ємець.
Ємець зазначив, що російська стратегія спрямована на знищення енергетичних можливостей Києва, аби позбавити місто тепла та електроенергії і спровокувати супутні інфраструктурні проблеми. Тому план включає комплекс заходів — від модернізації тепломереж до створення альтернативних джерел генерації.
За словами депутата, під час минулих перебоїв кияни вже могли побачити наслідки таких процесів, коли труби не витримують тиску після повторного запуску системи.
Окремий блок плану стосується розвитку альтернативних джерел енергії та тепла. Ємець підкреслив, що забезпечення міста електроенергією і теплом — це два різні, але взаємопов’язані завдання. Відсутність одного з цих ресурсів автоматично створює проблеми для роботи інших систем міської інфраструктури.
За оцінками міської влади, реалізація плану потребує значних фінансових ресурсів. Київ готовий виділити на ці цілі близько 20 мільярдів гривень, однак загальна вартість необхідних робіт становить приблизно 60 мільярдів гривень. Проте, як зазначає депутат, навіть наявність коштів та допомога міжнародних партнерів не гарантують успіху, якщо парламент не змінить правила для реалізації екстрених інфраструктурних проєктів.
"Але, ну, тут питання не лише в коштах. Тут є ще ряд завдань, які треба вирішити на рівні центральної влади, починаючи від банальної зміни законодавства. За цих вісім місяців треба зробити проєкти, відвести землю, провести тендери, закупити обладнання, встановити обладнання, ввести його в експлуатацію в діючому правовому полі законодавчому. В такі строки це зробити технічно неможливо", — наголосив політик.
Депутат підкреслив, що без змін у законодавстві та рішень уряду виконати значну частину робіт у встановлені строки буде практично неможливо. За його словами, навіть за відсутності оскаржень тендерних процедур реалізація масштабних інфраструктурних проєктів зазвичай триває щонайменше рік.
Він повідомив, що план енергостійкості також враховує загрози ударам по об'єктах водоканалу. Оскільки подача води безпосередньо залежить від наявності енергії, ці питання розглядаються як єдиний інфраструктурний вузол. Частина стратегії залишається засекреченою через залучення військових експертів.
"Наша система водопостачання, вона безпосередньо залежна від електроенергії, яка має бути, від тепла, яке має бути. І це є комплекс інфраструктурних, скажем так, заданих викликів, які стоять перед містом в цілому... Деталі я вам казати не буду, бо ми зараз не говоримо про велику частину плану, який стосується безпекових заходів, але це точно не для публічного обговорення. Там військові експерти в цьому напрямку відпрацьовують свою частину", — зазначив Леонід Ємець.
Він наголосив, що успіх підготовки Києва до зими 2026 року залежить від співпраці між КМДА та Кабінетом Міністрів. Без політичної волі до об'єднання зусиль план ризикує залишитися лише на папері, залишивши мільйонне місто під загрозою енергетичної кризи.
Що передувало
9 березня депутати Київської міської ради не зібрались для затвердження плану енергостійкості міста. Київський міський голова повідомляв, що міськрада має намір розглянути проєкт плану енергостійкості столиці саме цього числа.
Кличко наголосив, що комплексний план стійкості міста представили на нараді за участю фахівців енергетичної галузі, експертів енергетичної ради столиці та лідерів депутатських фракцій Київради. Цей документ було презентовано на засіданні Ради нацбезпеки і оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що влада Києва не подала план стійкості на наступний опалювальний сезон, попри те, що уряд уже затвердив відповідні документи для регіонів. Він відвів на відповідну процедуру час до 10 березня.
Депутатка Київради від фракції "Європейська Солідарність" Дінара Габібуллаєва в ефірі телеканалу "Апостроф" повідомила, що Київська міська рада знову не змогла зібрати кворум для розгляду плану енергетичної стійкості столиці, що ставить під загрозу підготовку міста до опалювального сезону в умовах постійних російських атак.
Депутатка Київради від фракції "Європейська Солідарність" Людмила Ковалевська розповіла, що план енергетичної стійкості Києва потребує системного підходу та державної підтримки. Місто не може самостійно забезпечити повну готовність до опалювального сезону без координації з центральною владою.
10 березня Київська міська рада ухвалила план енергетичної стійкості столиці.
