Київ може не встигнути повністю децентралізувати систему теплопостачання та забезпечити аварійним резервом усі райони столиці до початку опалювального сезону. Попри виділене фінансування, контракти з підрядниками на постачання додаткових котелень досі не підписані.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів президент Теплоенергетичного кластеру України Анатолій Корж.
За його словами, місто вже отримало необхідний досвід проходження попередніх зим в умовах війни, а також має розуміння, які рішення необхідно впроваджувати для підвищення стійкості системи теплопостачання.
Експерт повідомив, що наразі вже виділено кошти на підготовку до зими, зокрема на встановлення нових котелень і котлів.
"На сьогоднішній день вже є виділені кошти, ще не підписані договори з підрядниками по встановленню, наприклад, якщо говорити про тепло, про постачання саме котелень і котлів. Але це такий виклик і для наших виробників, і я думаю, що він в цілому може бути досягнутий навіть до опалювального сезону", — зазначив Корж.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Він наголосив, що повністю захистити великі теплоелектроцентралі від російських ударів надзвичайно складно. Саме тому дедалі більше уваги приділяється створенню невеликих резервних котелень, обладнаних укриттями, які зможуть швидко замінювати пошкоджені об'єкти.
"Якщо говорити про захист саме ТЕЦ, таких як великі інфраструктурні рішення, то їх дуже складно захистити. Якщо говорити про захист тих котелень, які зараз плануються будуватися, вони однозначно будуть з укриттям. Якщо ці інфраструктурні рішення у вигляді котелень будуть невеликі й невеликої вартості, які можна швидко замінити, то немає сенсу їх розбивати і витрачати великі кошти на це", — сказав він.
Експерт пояснив, що децентралізація теплопостачання вже стала одним із ключових напрямків підготовки до зими. Однак реалізувати повну модернізацію системи до початку опалювального сезону не вдасться через обмежений час.
За словами Коржа, місцевій владі вже запропоновано рішення щодо створення резервних котелень для житлових будинків та об'єктів критичної інфраструктури.
"Однозначно треба зараз думати про утеплення, ізоляцію, енергоефективність. Треба вже збирати якийсь резервний фонд палива, наприклад дизельного. Треба підготувати ІТП для того, щоб убезпечити саме систему свого будинку. Ми зараз говоримо з місцевими органами влади про те, щоб ОСББ і будинки зробили можливість підключення аварійних котелень саме до будинків і придбати такі аварійні котельні невеликої потужності у великій кількості для міста, щоб можна було забезпечити теплом саме ті будинки, які не будуть захищені резервними великими потужностями котелень", — сказав він.
На його думку, реалізацію необхідних проєктів часто гальмують суперечки між мешканцями або недовіра до керівництва будинків. В умовах війни часу на тривалі дискусії вже немає, тому громади повинні швидко ухвалювати рішення та контролювати їх виконання.
За словами Коржа, нині діють програми співфінансування аварійних котелень за участю держави та громад, а також кредитні механізми для ОСББ. Він рекомендує мешканцям цікавитися у голів своїх об'єднань, чи підготовлено будинок до підключення резервних джерел тепла та чи використано доступні програми підтримки.
Він зазначив, під час майбутніх обстрілів російська армія можливо буде свідомо концентруватиметься на знищенні саме теплової інфраструктури, оскільки відсутність опалення в багатомільйонному місті є сильнішим дестабілізуючим чинником, ніж регулярні обмеження електропостачання.
"Без електроенергії можна прожити, а без тепла люди замерзають, виїжджають в інші міста. І точно, я думаю, що будуть спрямовані дії ворога саме на таку критичну інфраструктуру, яка забезпечує теплом місто", — сказав він.
"Апостроф" повідомляв, що Київ продовжує підготовку до наступного опалювального сезону, однак через нестачу державного фінансування місто змушене залучати кредити для реалізації плану енергостійкості. Отримані кошти мають бути спрямовані на модернізацію інфраструктури та підготовку до можливих російських атак узимку.
Київ не зможе кардинально змінити систему теплопостачання до початку наступного опалювального сезону, а підготовка столиці до можливої нової хвилі російських атак супроводжується суперечками навколо так званого "плану стійкості".
Останні російські атаки на Київ мають переважно психологічний характер і спрямовані на дестабілізацію населення столиці. Водночас головна загроза для енергетичної інфраструктури Києва та підготовки до опалювального сезону залишається актуальною, а взаємодія між центральною та місцевою владою потребує суттєвого покращення.
