Київ не зможе кардинально змінити систему теплопостачання до початку наступного опалювального сезону, а підготовка столиці до можливої нової хвилі російських атак супроводжується суперечками навколо так званого "плану стійкості".
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та ЖКП Олексій Кучеренко.
За його словами, підготовка до зими відбувається одразу за двома напрямками. Перший передбачає традиційну підготовку підприємств теплопостачання, водопостачання та житлового фонду. Другий — реалізацію так званих планів стійкості, які мають забезпечити функціонування критичної інфраструктури в разі нових ракетних і дронових атак.
Кучеренко зазначив, що одним із ключових елементів таких планів є встановлення когенераційних установок, які здатні одночасно виробляти тепло та електроенергію. Втім їхніх потужностей недостатньо для повноцінного забезпечення столиці.
"Навіть за твердженням КМДА і штабу, якщо вони до кінця цього року введуть 200 мегават потужності, а Києву треба 1,5 тисячі. Тобто це 1/8 того, що потрібно Києву. Тобто кардинально це не вирішить проблеми енергозабезпечення", — пояснив Кучеренко.
За його словами, когенераційні установки дозволять підтримувати роботу водоканалів, теплокомуненерго, лікарень, транспорту та інших об'єктів критичної інфраструктури навіть у разі серйозних пошкоджень енергосистеми.
Водночас, за його словами, публічні звинувачення віцепрем'єр-міністра Олексія Кулеби на адресу КМДА щодо відсутності затвердженого плану стійкості викликають занепокоєння, адже за цим процесом стоїть виділення значних коштів із державного бюджету.
"А друге, я не розумію до сих пір: а як же у нас середина червня, а ви до сих пір не домовилися, не затвердили цей план? А чи вистачить часу і грошей на його реалізацію? І третє питання. Я вам скажу чесно, жодна людина в країні не може точно сказати, що це таке оцей так званий план стійкості, оскільки ні в жодному документі нема формалізації, що це таке взагалі і як його можна сказати: він задовольняє чи не задовольняє, він правильний чи неправильний. І тому я, на жаль, вбачаю, що до сих пір йде політизація цього процесу", — підкреслив Кучеренко.
Депутат зазначив, що спорудити бетонні укриття для великих ТЕЦ фізично неможливо, тому акцент робиться на розгортанні когенераційних установок, здатних одночасно виробляти тепло та електроенергію. Проте їхні сумарні потужності зможуть забезпечити лише критичну інфраструктуру, а не побутових споживачів.
Він наголосив, що найбільш вразливими залишаються території, які залежать від великих теплоелектроцентралей, зокрема райони Троєщини, Лісового масиву, Дарниці, Русанівки та частини Лівого берега. За його словами, окремі мікрорайони можуть отримати резервні джерела теплопостачання завдяки модернізації старих районних котелень, однак повністю замінити роботу столичних ТЕЦ вони не здатні.
Кучеренко підкреслив, що гарантувати безперебійне тепло для всіх мешканців Києва наразі неможливо. Водночас він вважає, що завдяки роботі міської влади, уряду та систем протиповітряної оборони наслідки можливих атак можуть бути менш відчутними, ніж минулої зими.
"Кардинально гарантувати, що всі без виключення кияни в будь-якому випадку будуть з теплом, я би на себе не брав такої сміливості", — зазначив він.
Депутат наголосив, що багато залежатиме не лише від роботи міської влади та уряду, а й від ефективності української протиповітряної оборони. На його думку, Київ і надалі залишатиметься однією з головних цілей російських атак на енергетичну інфраструктуру.
"Апостроф" повідомляв, що останні російські атаки на Київ мають переважно психологічний характер і спрямовані на дестабілізацію населення столиці. Водночас головна загроза для енергетичної інфраструктури Києва та підготовки до опалювального сезону залишається актуальною, а взаємодія між центральною та місцевою владою потребує суттєвого покращення.
