Останні російські атаки на Київ мають переважно психологічний характер і спрямовані на дестабілізацію населення столиці. Водночас головна загроза для енергетичної інфраструктури Києва та підготовки до опалювального сезону залишається актуальною, а взаємодія між центральною та місцевою владою потребує суттєвого покращення.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів народний депутат, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко.
За його словами, дві останні масштабні атаки по Києву не були спрямовані безпосередньо на енергетичні об’єкти. Основною метою ворога він назвав психологічний тиск на населення та спробу змусити українців вимагати миру на умовах Кремля.
"Останні дві атаки, попередня та нинішня, вони не стосувалися по суті енергетичних об'єктів. Вони, як на мене, більше мали такий психологічний характер і спрямовані на те, щоби, як це простою мовою, кошмарити киян, вводити їх в стан нервового стресу, депресії. Мета — дестабілізувати і зробити все, щоби населення почало вимагати від влади миру на будь-яких умовах", — зазначив Кучеренко.
Нардеп наголосив, що Київ залишається для Росії ціллю номер один. Він вважає, що основним викликом найближчих місяців стане забезпечення української протиповітряної оборони необхідною кількістю ракет для перехоплення ворожих цілей.
Кучеренко підкреслив, що ключовим викликом для України залишається забезпечення систем ППО достатньою кількістю ракет-перехоплювачів. Саме виснаження запасів боєкомплектів, на його думку, може стати одним із головних ризиків напередодні та під час наступного опалювального сезону.
Він також застеріг, що майбутня зима навряд чи буде легшою за попередню. За словами парламентаря, попри певний прогрес у підготовці до опалювального сезону, між центральною та міською владою досі існують суперечності, які уповільнюють реалізацію необхідних проєктів.
За його словами, уряд досі не визначив остаточні обсяги фінансування та графік виділення коштів, що створює серйозні ризики для реалізації запланованих проєктів.
"На жаль, цих грошей для всього того, що заплановано, точно не вистачить. Графік грошей з боку уряду досі невідомий. Відповідно, не маючи коштів, КМДА і її структури не можуть починати будівництво тих об'єктів, бо заходити без грошей, без гарантій — це дуже великі ризики замороження і незавершення будівництва укриттів, котелень і так далі до початку опалювального сезону", — пояснив депутат.
Він додав, що міська влада загалом розуміє свої завдання, однак залишається залежною від державного фінансування. На його думку, розраховувати на легшу зиму, ніж попередня, наразі не варто.
Нардеп звернув увагу на проблеми управління комунальними підприємствами столиці. Він розкритикував Київраду за несвоєчасні рішення та недостатній контроль за діяльністю "Київтеплоенерго" і "Київводоканалу".
"Ви профукали безліч часу і гроші витрачаєте з міського бюджету вкрай неефективно. Треба контролювати кожну гривню, тариф треба контролювати, витрати, проєкти, фінансові плани і так далі. Ви зобов'язані були це зробити ще чотири роки тому", — заявив він.
Кучеренко також звернув увагу на проблеми резервного живлення критичної інфраструктури. За його словами, питання забезпечення Бортницької станції аерації генераторами досі остаточно не вирішене, хоча про необхідність таких заходів говорять уже не перший рік.
"Ризики там були, є і будуть. Те, що має бути резервне живлення, те, що депутати мали зробити ще три роки тому, його досі немає. Генератори, які мають забезпечити це живлення, замовили лише восени", — підкреслив депутат.
Водночас депутат визнав, що останнім часом влада почала активніше реагувати на проблеми житлово-комунальної сфери та виділяти кошти на модернізацію інфраструктури. Однак, за його словами, темпи цієї роботи залишаються недостатніми, а значна частина житлового фонду столиці досі не охоплена відповідними програмами підтримки.
"Апостроф" повідомляв, що Київ ризикує увійти в опалювальний сезон із серйозними проблемами на Лівому березі через руйнування Дарницької ТЕЦ-4 та недостатнє фінансування плану стійкості. Для відновлення теплопостачання трьох ключових ТЕЦ потрібно 18 млрд грн, а загалом місту необхідно 48 млрд грн з держбюджету.
Мер Києва Віталій Кличко заявив, що Києву необхідно терміново знайти 3 мільярди гривень на підготовку ТЕЦ-5 до опалювального сезону. Загальна вартість обладнання та створення системи резервного теплопостачання для цього об’єкта оцінюється у 9 мільярдів гривень.
