Різке обміління Київського водосховища, яке спостерігається останнім часом, не пов’язане з погодними чи кліматичними чинниками, а є наслідком неузгодженого управління водними ресурсами та енергетичною системою. Така ситуація створює критичні ризики для екосистеми Дніпра, загрожує масовою загибеллю біоресурсів у нерестовий період і свідчить про небезпечні системні зміни в управлінні гідротехнічними спорудами України.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Експертка наголосила, що попри сніжну зиму та достатню кількість води у верхів’ях Дніпра, рівень водосховища впав до історичного мінімуму через штучні скиди, причини яких офіційні структури не поспішають пояснювати громадянам.
"Такого не було практично останні 50–60 років. Прийшло багато води. І якраз обміління пов'язане не з погодними умовами, не з тим, що немає води, а з певними ситуаціями, пов'язаними з регулюванням цієї води. І тут є питання, чому саме почався скид води через греблю. Ми спостерігаємо неузгодженість дій різних структур, які працюють на одному полі. Вони мали би принаймні пояснити прості речі, які дали б людям чітку і зрозумілу інформацію", — зазначила Тимочко.
Хоча раніше зниження рівня води вже траплялося, зокрема у 2011–2013 роках, тоді це було пов’язано з надлишком води та штучними скидами, що призвело до загибелі значної кількості риби. Нинішня ситуація має інший характер: води достатньо, адже зима була сніжною, а основною причиною обміління є регулювання рівня води через гідротехнічні споруди.
Експертка зазначає, що різке зниження рівня води могло бути пов’язане з потребами енергетики, зокрема виробництвом електроенергії. Водночас вона підкреслює відсутність координації між структурами, які відповідають за управління водними ресурсами та енергетикою, через що суспільство не отримує чітких пояснень причин таких рішень. Найбільшої шкоди це завдає живим організмам, особливо у північній частині водосховища, де розташовані унікальні водно-болотні угіддя та нерестовища.
"Це особливо стосується північної частини Київського водосховища, де знаходяться водно-болотні угіддя, невеликі протоки, заплава. І саме там розташовані великі нерестовища. У переднерестовий період це дуже небезпечно, тому що призводить до загибелі риби і тих, хто має відтворювати нові покоління", — пояснила голова екологічної ліги.
Тимочко застерігає, що подальше зниження рівня води або навіть його збереження на нинішньому рівні може суттєво змінити сформовану екосистему водосховища. Окрему загрозу вона вбачає у реформі управління водними ресурсами, яка передбачає передачу гідротехнічних споруд у користування різним організаціям. На її думку, це може призвести до розбалансування всієї водної системи країни та створити довгострокові екологічні ризики.
"Тепер ця величезна мережа гідротехнічних споруд. Якщо нічого не змінити, у найближчі роки може бути зруйнована, і Україна постійно стикатиметься з подібними ситуаціями. Тому що передача в приватні руки десятка водокористувачів систему управління каналами призведе до розбалансування водної системи в Україні і нам загрожують дуже серйозні наслідки", — підкреслила вона.
Вона також зазначила, що через різке обміління відкрилися ділянки дна, по яких люди почали ходити і навіть їздити транспортом.
"Це може становити небезпеку для людей, зокрема утворення воронок або провалів, просідання ґрунту. Це пісок, це вологий пісок, і з цим не варто ризикувати", — додала Тетяна Тимочко.
"Апостроф" повідомляв, що рівень води у Київському водосховищі різко впав, оголивши берегову лінію на десятки метрів. Ймовірною причиною стало вимушене скидання води для підтримання дефіцитної енергосистеми України.
