У Києві активно розвивають патронатні родини як альтернативу інституційному догляду за дітьми, які опинилися в складних життєвих обставинах. Наразі в столиці працює лише три такі родини, де перебуває семеро дітей, хоча потреба значно більша.
Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" розповіла заступниця голови Київської міської державної адміністрації Марина Хонда.
За словами посадовиці, у столиці вже давно відійшли від поняття "інтернат" у класичному розумінні. Замість них працюють спеціалізовані центри, куди дитину влаштовують у разі небезпеки в біологічній родині — через насильство, хворобу батьків або неналежний догляд. Проте навіть найкращий центр не замінює родинного тепла.
Патронатна родина — це європейська форма тимчасового догляду (від 3 до 6 місяців), яка дозволяє дитині, вилученій із кризової ситуації, залишатися в сімейному середовищі, а не потрапляти до інституційних закладів.
"Найбільш такою простою формою, дуже розповсюдженою в європейських країнах, є патронатна родина. Це про що? Це про те, що дитина тимчасово на строк від трьох до шести місяців проживає в такій родині. Дитина не залишається, ну, наприклад, ви вирішили стати такою патронатною родиною, так? Це не означає, що вам привезли дитину і ви що хочете, то і робите. Ні, працює мультидисциплінарна команда, яка паралельно вам допомагає. А чому? Тому що бувають випадки, коли батьки за цей період вже змінюють свій спосіб життя, або створюють певні умови", — пояснила заступниця голови КМДА.
Хонда зауважила, що патронат — це професійна діяльність, яка оплачується державою та містом. У середньому така родина отримує близько 45 000 грн. Попри це, кількість патронатних вихователів у Києві залишається критично малою — наразі функціонує лише три такі родини.
"Було поставлено завдання відповідно головами районних адміністрацій розширити комунікацію з потенційними родинами, які готові долучитися. Тому що це професійна основа, це як робота, яка оплачується як державою, так і додатково містом. У нас завдання стоїть максимально, щоб у кожному районі було хоча б по дві такі патронатні родини. Якщо хоча б по дві-три дитини було в патронатних родинах, то у нас не було б потреби в закладах такого типу", — підкреслила посадовиця.
Хонда зазначила, що потреба значно більша — близько 200 дітей потребують такої форми опіки, тоді як у системі наразі перебуває лише близько семи дітей у патронаті. Водночас у міському центрі тимчасового перебування можуть одночасно перебувати близько 60 дітей, і часто це затягується через тривалі судові процеси щодо позбавлення батьківських прав.
Також посадовиця пояснила різницю між патронатом і дитячими будинками сімейного типу: патронат є тимчасовим рішенням, тоді як дитячий будинок сімейного типу — це довготривала форма виховання, де в одній родині може проживати 7–8 дітей, а вихователі фактично виконують роль професійних батьків.
"Патронат — це тимчасове перебування. Дитячий будинок сімейного типу — це велика родина, це велика сім'я, це велика квартира або будинок, де може проживати сім-вісім дітей. По суті, це постійна форма проживання. Часто такі діти, вихователі дитячих будинків сімейного типу стають прийомними батьками, беруть опіку над дітьми. Є батьки, які таким чином виховали до 35 дітей", — розповіла Хонда.
У КМДА планують розширювати мережу патронатних сімей через інформаційні кампанії та навчання кандидатів, щоб у кожному районі міста було щонайменше кілька таких родин і діти в кризових ситуаціях потрапляли в сімейне середовище, а не в установи.
"Апостроф" повідомляв, що Оболонський район Києва активно розвиває спортивну інфраструктуру: за останні роки тут капітально відремонтували та побудували понад десять сучасних футбольних полів, частина з яких відповідає стандартам УЄФА.
