Відкрилась персональна виставка Лізи Промінь "Анатомія Рожевого" у Flowerbed Gallery на Ярославській 26, де через образ рожевого як стану, кольору і внутрішньої безпеки мисткиня досліджує особисті відчуття радості, спокою та ніжності. Повідомляє Апостроф.
Рожевий – головний образ цієї виставки та важлива частина внутрішнього світу авторки. Рожеве – це чарівне і затишне, щось, що хочеться тримати в руках, задивляючись на красу і ніжність. Через знайомі їй символи – рожеві речі, кроликів, міфічних істот і фантазійних персонажів – мисткиня ділиться простими, але дуже особистими відчуттями радості, комфорту та спокою.
Читайте також: "Це як кіт, тільки улибається": триває виставка про присутність невидимого господаря дому.
Художниця зізналася, що не має класичної художньої освіти і під час навчання в академії часто стикалася з критикою свого стилю. Через це довго відчувала сумніви щодо власного мистецтва. Вона згадує:
Мені казали, що діти в дитячому садку малюють краще, ніж я.
Продовження після рекламиРЕКЛАМА
Переломним моментом стала велика виставка Марії Примаченко в Українському домі у 2023 році. Після цього мисткиня почала приймати свій наївний стиль як повноцінну форму вираження.
Коли я побачила її роботи, щось у мені перевернулося.
Я зрозуміла, що маю право на свій стиль і на те, щоб творити так, як відчуваю.
Виставка стартувала з триптиха "Зоряний кріль":
Це була перша робота, з якої все почалося. Я багато сумнівалася, чи варто показувати ці роботи, але мені сказали, що вони важливі.
У своїх роботах мисткиня звертається до того, що формує її щоденний емоційний простір і дає відчуття захищеності. Виставка не вимагає складних інтерпретацій – радше пропонує глядачеві зануритися у м’який світ образів і фантазій, де рожевий виступає не як оптичний фільтр, а як чистий колір радості та делікатної сили, що зберігає ніжність навіть у своїй сміливості.
Ліза Промінь зазначає:
Рожевий часто прирівнюють до чогось дитячого і незрілого, але для мене це колір спокою, комфорту і відкритості до нового.
За словами мисткині, ідея проєкту виросла з її тривалого "рожевого періоду", який триває близько півтора року.
Спочатку це були рожеві елементи одягу – светр, спідниця, сумка.
Потім друзі почали дарувати мені різні рожеві речі – чашки, брелоки, м'які іграшки, шкарпетки. І так рожевий почав заповнювати все моє життя.
Мисткиня розповідає, що цей колір поступово став для неї не просто естетикою, а станом та "способом існування".
У роботах також з'являються міфологічні образи, зокрема вольпертінгер:
Це істота з баварської міфології. з оленячими рогами та крилами, в оригіналі – фазанячі крила.
У ті часи, це десь середина XIX сторіччя, у мисливців був такий собі тренд на полювання химер. Вони збирали з різних частин тіла різних тварин, створювали "нових істот" і видавали їх за справжніх, навіть вставляли в музеї, типу "от дивіться, ми вполювали".
Далі у просторі з'являється джекалоп.
Це вже істота з північноамериканської міфології, джекалоп – заєць з рогами.
Ліза Промінь розповідає, що їй було цікаво досліджувати, як у різних частинах світу майже одночасно виникають схожі образи, яскравим прикладом чого є зокрема вольпертінгер та джекалоп. На її думку, це свідчить про існування спільного людського досвіду, який простежується в міфологіях різних культур – від японської та скандинавської до єгипетської.
Окремий блок виставки присвячений звичайним кроликам та зайцям. Захоплення ними мисткиня пояснює так:
Зайців, кроликів асоціюють з чимось наївним, дитячим. Той же самий великодній кролик, який несе щастя, добро, подарунки дітям, все хороше на світі.
Для мене кролики стали символом такої тихої, неочевидної сили там, де ти її не очікуєш побачити. В таких маленьких-маленьких створіннях, в лапах яких заточена дуже велика сила.
Для підтвердження вона згадує сцену захисту потомства:
Я бачила відео, де мама-зайчиха прямо відбивається від хижого птаха, захищаючи своїх дітей.
Єдиним "не рожевим" образом серед виставки стала саме ворона. Художниця пояснює, що хотіла додати контраст і відчуття певної ворожості або напруження як противагу до загальної мови рожевого. Саме тому з'явився цей сірий образ – як щось, що вибивається із м'якої, яскравої естетики та створює інший емоційний акцент у просторі.
Також у виставці представлені образи єдинорога та кроля з черепом – роботи, з яких, за словами мисткині, почалася ідея "Анатомії рожевого". Вона досліджує різні відтінки рожевого як спосіб передати внутрішній стан, у якому цей колір стає символом безпеки, комфорту і сили.
Зірки, які також часто з'являються у роботах, для неї є символом унікальності: як зірок на небі багато, так і кожна людина має право світити по-своєму.
Ліза Промінь також створила для експозиції маску кролика, яку відвідувачі можуть приміряти.
Нагадаємо, у Львові відкрилася нова галерея сучасного мистецтва Strilciv5 з виставкою "Дотики".
Окремо авторка підкреслює, що проєкт спрямований на руйнування стереотипів про рожевий колір й вона прагнула відобразити це й у самому просторі експозиції.
Я хотіла, щоб рожевий тут не сприймався як щось легковажне, а як повноцінний колір сили.
У просторі використано повітряний рожевий текстиль, який ніби трохи "приземляє" простір і водночас не закриває його, а навпаки створює легку, дихаючу атмосферу, схожу на перебування в хмарах.
В просторі також Ліза Промінь помістила "Щоденник вражень", де відвідувачі можуть записувати свої думки після перегляду експозиції.
Я візьму його із собою як пам'ять про цю виставку.
Відвідати проєкт можна до 15 червня за адресою Ярославська 26, Третя Зала, Flowerbed Gallery. Вхід – вільний донат.
Раніше ми розповідали, що в оновленій Art Ukraine Gallery відбулося відкриття експозиції "Мій Едем" Олександра Сухоліта.
Цікаві новини для вас:
- До 80-річчя Анатолія Криволапа у Львові відкриють виставку "Першообрази".
- Розмови на кухні "хрущовської відлиги": в Києві відкрилась виставка порцеляни 1960-х років.
- "Усе навколо розбите, але не я": Софа Cyberpunk представила автобіографічну виставку.
