19 березня у Центрі сучасного мистецтва М17, де напередодні пройшла експозиція "Я проблема тут..?", відкрилася друга частина міжінституційного проєкту "Хмарне сховище", що реалізується в межах XVII платформи культурних ініціатив "Новітні спрямування".
Проєкт проходить у трьох інституціях. Перший етап стартував 27 лютого в Національній академії мистецтв України, друга виставка відкрилася у М17, а третю частину незабаром представлять в Інституті проблем сучасного мистецтва. Кожна локація має окрему експозицію та власний список учасників.
Відкриття у М17 відвідали понад 500 осіб – серед них художники, учасники проєкту, меценати та глядачі.
Читайте також: "Кулі Квітів": роботи Марії Куліковської покажуть у межах Мальтійської бієнале.
Проєкт "Хмарне сховище" досліджує пам'ять як динамічну систему – особисту, колективну та цифрову. У центрі уваги – крихкість культурної спадщини, несинхронність історії та вплив війни на формування нової пам'яті в Україні.
Кураторами виступили Андрій Сидоренко та Ірина Яцик. Керівниця проєкту від М17 – директорка Наталія Шпитковська.
"Проєкт 'Хмарне сховище' постав з розуміння того, що колективна пам'ять не зводиться до сукупності фактів, документів чи цифрових архівів. Вона формується як жива система уявлень, інтерпретацій і переживань, через яку суспільство осмислює власне минуле. У цьому сенсі мистецтво є не лише способом фіксації, а й простором нагадування, переосмислення, а також повернення витісненого досвіду", – зазначив Андрій Сидоренко.
"Запропонована тема проєкту 'Хмарне сховище' знайшла відгук у багатьох художників, які розкрили її зі свого досвіду, ракурсу й художньої чутливості. У межах виставки ці різні підходи склалися в багатоголосе висловлювання. Простір ЦСМ М17 дав можливість передати різні стани, які символічно окреслили внутрішню і зовнішню перспективи, тему дому як прихистку й пам'яті, а також присутність війни в сьогоднішній реальності", – додала Ірина Яцик.
За словами Наталії Шпитковської, у межах відкритого конкурсу проєкт отримав понад 600 заявок від митців:
У межах Open Call для виставкового проєкту 'Хмарне сховище' ми отримали понад 600 заявок, що свідчить про значний інтерес професійної спільноти та актуальність заявленої теми. Протягом двох місяців команда проєкту здійснила ґрунтовну роботу з їх опрацювання. Ми вдячні всім художникам, які долучилися до Open Call і запропонували власні підходи до осмислення важливої на сьогоднішній день теми.
Виставка у М17 відбувається за підтримки Adamovskiy Foundation. Відвідати її можна з вівторка по неділю з 11:00 до 20:00, понеділок – вихідний. У межах проєкту також заплановані кураторські екскурсії, лекції та artist talks.
Кураторська концепція
Куратори проєкту звертаються до ідеї вразливості пам'яті та культури, проводячи паралель із легендою про Александрійську бібліотеку. Її знищення показує, що знання не можуть існувати в одному місці – їх потрібно множити й поширювати.
Легенда про Александрійську бібліотеку, в якій згоріли найцінніші праці античних філософів, доводить, що варто будувати не одну найкращу бібліотеку, а тисячі — по всьому світові. Сьогодні, з новою хвилею варварства, що охопила світ, ця стратегія досі залишається актуальною. Але під загрозою не лише носії інформації, а й носії культури.
Нещодавно пожежники врятували з прірви близько 400 рідкісних книг на Сицилії після руйнівного зсуву.
У сучасному світі під загрозою перебувають не лише архіви, а й сама колективна пам'ять. Її неможливо повністю оцифрувати, адже вона формується через досвід, інтерпретації та уявлення про минуле.
Колективна пам'ять – це не лише про інформацію, а й про те, як ми сприймаємо наше минуле і що в ньому вважаємо правдою, а що – брехнею.
Мистецтво в цьому процесі виконує роль нагадування і переосмислення. Воно допомагає звертати увагу на важливе, зберігати витісненй досвід і повертати забуті сенси.
Водночас пам'ять не є сталою – вона змінюється з часом, відкриваючи нові інтерпретації подій. Те, що колись здавалося другорядним, може набувати ключового значення, а історичні оцінки – переглядатися.
Окрему роль у збереженні пам'яті відіграють люди – дослідники, архівісти, родини, які зберігають документи й свідчення навіть у складних умовах. Саме завдяки цьому сьогодні відбувається повернення важливих сторінок історії – від "розстріляного відродження" до сучасних подій.
Цифрова епоха розширює можливості фіксації реальності, але пам'ять визначається не лише збереженими фактами, а й тим, як вони осмислюються і впливають на ідентичність.
Сьогодні, в умовах війни, формується нова колективна пам'ять, яка базується на спільному досвіді.
Цю пам'ять не можна уразити ракетами або дронами, бо вона не локалізована в одному окопі чи сховищі. Вона всюди, де люди пам'ятають, хто прийшов до нас із війною і якою ціною нам дається свобода.
Нагадаємо, мер Венеції відповів, чи закриє павільйон Росії на цьогорічній бієнале.
Новини для вас:
- "Пам'ять про життєстійкість українських жінок, яку спаплюжили": в Копенгагені понівечили скульптури Марії Куліковської.
- "Я сколихнув цей світ": у Києві відкрилася масштабна виставка до 90-річчя Івана Марчука.
- "Слон та голубка": Netflix готує серіал про Фріду Кало та Дієго Ріверу.
