Росія продовжує тактику масованих комбінованих атак, намагаючись максимально перевантажити українську протиповітряну оборону за допомогою різних засобів ураження — від імітаційних цілей і "Бандеролей" до крилатих ракет і балістики.
Про це в етері телеканалу "Апостроф" розповів заступник Генерального директора компанії з виробництва засобів радіоелектронної боротьби, експерт з авіації Анатолій Храпчинський.
За його словами, остання масована атака не стала принципово новою за своєю суттю. Росія й надалі використовує комплексний підхід, намагаючись максимально навантажити українську систему ППО великою кількістю різнотипних цілей, які потребують одночасного супроводу та знищення.
Атака розпочалася з дронів типу "Бандероль", які за профілем польоту схожі на крилаті ракети. Після цього ворог запустив велику кількість ударних БпЛА, а також балістичні та крилаті ракети. Таке масоване навантаження на систему ППО ускладнює швидку перезарядку пускових установок. Окрім того, росіяни активно використовують фальш-цілі (зокрема дрони "Пародія" та "Гербера"), оснащені лінзами Люнеберга, які на екранах радарів виглядають як крилаті ракети або "Шахеди", що додатково перевантажує системи трекінгу.
"Частина засобів ураження, які використовуються ворогом, — це імітаційні цілі, які в будь-якому випадку теж навантажують засоби радіолокації. Більшість цих цілей оснащена лінзами Люнеберга, які дозволяють на засобах радіолокації створювати звичайну пластичну ціль на кшталт "Шахеда" або крилатої ракети", — сказав Храпчинський.
Він зазначив, що Росія активно вивчає роботу української протиповітряної оборони. Для цього ворог регулярно запускає розвідувальні та ударні безпілотники, які дозволяють аналізувати режими роботи систем ППО та виявляти слабкі місця в обороні.
За словами експерта, саме тому Україна постійно порушує питання посилення протиповітряного захисту під час переговорів із західними партнерами. Йдеться не лише про додаткові системи перехоплення, а й про розбудову сучасної мережі радіолокаційного спостереження. Він нагадав, що Україна разом із європейськими партнерами розглядає можливість створення власних систем протиракетної оборони, що дозволило б зменшити залежність від американських ракет PAC-3.
"Щодо балістики залишається питання. Треба наголошувати на зустрічах з європейськими країнами щодо побудови власної системи протидії, тому що бачимо Сполучені Штати, які не зацікавлені поки що забезпечити достатню кількість ракет-інтерцепторів. США бачать можливість втратити монополію щодо протиракетного захисту і, відповідно, починають діяти агресивно щодо інформаційної складової, тиснучи на європейські країни або Україну", — зазначив він.
Експерт зауважив, що Росія дедалі частіше використовує озброєння фактично з виробничого конвеєра. Це може свідчити про певне виснаження запасів та зменшення можливостей для тривалого накопичення ракет і безпілотників.
За його словами, якщо раніше масовані удари відбувалися з невеликими інтервалами, то тепер для підготовки масштабної атаки Росії знадобилося близько двох тижнів.
Окремо Храпчинський прокоментував інформацію щодо можливого застосування Росією ракети "Орешник". На його думку, відсутність запуску може бути пов'язана як з обмеженою кількістю таких ракет, так і зі складністю їхньої підготовки до використання. Експерт наголосив, що "Орешник" не є настільки небезпечною зброєю, як це часто подається у російській пропаганді, оскільки ракета не оснащена повноцінною бойовою частиною та завдає ураження переважно за рахунок кінетичної енергії.
"Запуск "Орешніка" — це умовно запуск міжконтинентальної балістичної ракети, яка за своїм профілем відповідає потенційній загрозі будь-якій країні Європи або США. Росія змушена попереджати, що вона буде застосовувати її виключно по Україні. Ця ракета не є великою загрозою, тому що не несе бойової частини і лише за рахунок кінетичного удару намагається вразити цілі. Водночас слід наголосити на тотальній неточності цієї ракети. Умовний розкид від цілі може становити до сорока кілометрів", — пояснив експерт.
"Апостроф" повідомляв, що повітряні сили ЗСУ збили майже 100% крилатих ракет під час масованої нічної атаки Росії. Водночас головною проблемою для української ППО залишається перехоплення балістичних цілей, для чого потрібні додаткові ракети до систем Patriot.
Загалом вночі ворог застосував понад 680 засобів повітряного нападу. Основний удар був спрямований на Київ, також ворог атакував Дніпро та Харків. Сили оборони збили або подавили 632 цілі, серед яких 50 ракет та 582 безпілотники.
Україна нещодавно отримала та вже успішно використала для захисту неба нові ракети до систем ППО Patriot. Ці засоби протиповітряної оборони застосовувалися під час відбиття масованої комбінованої атаки ворога 15 червня, коли окупанти випустили по Україні понад 680 засобів повітряного нападу.
