У сучасній війні перевагу може здобути сторона, яка здатна швидко виробляти великі обсяги недорогого озброєння, а не лише створювати складні високотехнологічні системи.
На це звернув увагу радник президента України Володимира Зеленського з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов, відомий під позивним Флеш.
Своїми міркуваннями він поділився у Facebook, відповідаючи на запитання про те, що важливіше на полі бою — технологічність зброї чи можливість масово її виробляти.
Як приклад Бескрестнов навів розвиток розвідувальних безпілотників. Російська армія ще на початку повномасштабного вторгнення активно використовувала апарати "Зала", "Суперкам" та "Орлан". Однак згодом противник почав робити ставку на дешевші альтернативи.
За словами фахівця, замість одного розвідувального БПЛА "Зала" росіяни можуть застосувати десятки дешевших безпілотників "Молнія". Попри гірші технічні характеристики, їхня кількість дає змогу отримувати більший практичний ефект.
Бескрестнов зазначив, що саме недорогі "Молнії" стали одним з основних засобів російських ударів безпілотниками на середніх дистанціях. Цей приклад, на його думку, демонструє, як масовість може компенсувати технологічне відставання окремих зразків озброєння.
Дешеві перехоплювачі проти "Шахедів"
Подібний підхід Україна застосовує у сфері протиповітряної оборони. Бескрестнов навів приклад недорогих безпілотників-перехоплювачів, які використовують для боротьби з російськими ударними дронами типу "Шахед".
За його словами, Україна могла б зосередитися на створенні дорогих спеціалізованих дронів-перехоплювачів, однак натомість обрала концепцію масового виробництва відносно простих апаратів, зокрема PS1 та "Стінгів".
Фахівець вважає, що саме доступність таких засобів і можливість швидко нарощувати їхню кількість стали важливими чинниками посилення захисту українського повітряного простору від безпілотників із бензиновими двигунами.
Як масовість впливає на розвиток фронтової РЕБ
Ще одним прикладом Бескрестнов назвав засоби радіоелектронної боротьби, які застосовують безпосередньо на передовій. За його словами, українські та російські військові використовують велику кількість відносно простих пристроїв на базі китайських модулів радіоперешкод.
Він звернув увагу, що, попри заяви Росії про власні можливості у сфері РЕБ, на фронті широко використовують саме недорогі та доступні рішення.
На думку експерта, це підтверджує загальну тенденцію: у багатьох випадках військовим важливіше швидко отримати достатню кількість засобів протидії противнику, ніж чекати на розробку складних і дорогих систем.
Росія може збільшити виробництво дешевих крилатих ракет
Бескрестнов також припустив, що Росія намагатиметься розширювати використання недорогих крилатих ракет. Він зазначив, що за умов ефективної роботи української ППО противник може шукати способи компенсувати втрати завдяки збільшенню кількості запусків.
Фахівець навів як приклад російські ракети "Калібр" і "Бандероль", поставивши питання про доцільність витрачання значних коштів на один дорогий боєприпас, якщо за аналогічну суму можна виготовити більше дешевших засобів ураження.
Подібну логіку, за його словами, російська армія використовує і у сфері військового зв’язку. Замість дорогих спеціалізованих радіостанцій "Азарт" російські підрозділи масово отримують китайські радіостанції стандарту DMR. Хоча вони поступаються за характеристиками, їх вистачає для забезпечення базового зв’язку.
Чому дешеві технології можуть мати перевагу
Бескрестнов вважає, що тенденція до масового виробництва простих засобів озброєння пояснюється не лише їхньою вартістю. Розробка складних військових систем потребує значного інженерного ресурсу та часу, тоді як ситуація на фронті вимагає оперативних рішень.
За його словами, у багатьох випадках доцільніше швидко створити простий виріб, налагодити його серійне виробництво й передати військовим, ніж роками працювати над складною технологією.
Як приклад фахівець згадав дорогі танки, які можуть коштувати близько 10 млн доларів. На його думку, навіть кілька дешевих безпілотників здатні створити для такої техніки серйозну загрозу, а збільшення кількості дронів підвищує ймовірність ураження цілі.
Водночас Бескрестнов наголосив, що це не означає відмови від технологічного розвитку. Нові військові розробки залишаються необхідними, однак під час їх створення потрібно враховувати можливість швидкого виробництва, низьку собівартість і масштабування.
На його переконання, у сучасній війні важливо поєднувати технологічний прогрес із доступністю озброєння, щоб нові рішення можна було оперативно впроваджувати та використовувати у великих кількостях.
Раніше Сергій "Флеш" Бескрестнов заявив, що уночі Росія завдала удару балістичною ракетою "Іскандер" із касетною боєголовкою К5 по історичному центру Києва.
